Рішення № 89577418, 28.05.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/689/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Оляш О.Ю. - довіреність №475 від 31.10.2019р.;

Від відповідача: не з`явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до відповідача Фізичної особи-підприємця Алієва Автанділа про стягнення 6 695,928 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2020 року позивач - Акціонерне товариство "Одесаобленерго" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №716/20) до відповідача - Фізичної особи-підприємця Алієва Автанділа про стягнення 6 695,92грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення до розгляду по суті на « 16» квітня 2020 р. о 10:00 год.

13.04.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання за вх.№9454/20 про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача, у зв`язку із запровадженням карантину.

14.04.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи за вх.№9534/20, оскільки на адресу відповідача не надійшла копія позовної заяви із додатками, що унеможливлює представника надати відзив на позов. Представник відповідача ознайомився із маетріами справи - 17.04.2020р., що підтверджується відповідним записом на заяві уповноваженого представника відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено з 12.03.2020р. до 24.04.2020р. на усій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-IХ розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту: "Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2020р. було відкладено розгляд вказаної справи до 07.05.2020р. о 09:45 год.

30.04.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло відзив на позовну заяву за вх.№10843/20, відповідно до якої відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог позивача.

Також 30.04.2020р. відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області із клопотанням про відкладення розгляду справи за вх.№10844/20, для надання можливості отримання відповідних доказів, а саме відповідачем було направлено запит на підтвердження демонтування об`єкту, а саме торгівельного лотка, за адресою: 1 станція Великого фонтану у 2010р. до Київської районної адміністрації Одеської міської ради.

07.05.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання за вх.№11382/20 про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача, у зв`язку із запровадженням карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 11.05.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2020р. було відкладено розгляд справи до 18.05.2020р. о 11:00 год.

18.05.2020р. до початку судового засідання представником позивача було направлено на адресу Господарського суду Одеської області відповідь на відзив за вх.№12256/20, відповідно до якого позивач просить суд вважати наведені у позовній зачві та відповіді на відзив доводи обгрунованими та здійсненими у відповідності до вимог чинного законодавства та задовольнити позовні вимоги повністю.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.05.2020р. на усій території України, підпункт 5 і 6 виключено та підпункт 7 викладено у новій редакції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2020р. було відкладено судове засідання на "28" трвня 2020 р. о 13:45 год.

Представник відповідача Фізичної особи-підприємця Алієва Автанділа в судові засідання по справі не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, що також підтверджується заявою про ознайомлення із матеріалами справи. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

З огляду на наведене, господарський суд вважає, що ним було вжито усіх необхідних заходів щодо належного повідомлення Фізичної особи-підприємця Алієва Автанділа про місце, дату та час судового засідання.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано більше клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, що також не позбавляє суд можливості прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

28.05.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

08.06.2010р. між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та фізичною особою-підприємцем Алієвим Автанділом укладено договір № 2690 про постачання електричної енергії (надалі - Договір), за яким ВАТ "Одесаобленерго" зобов`язалося постачати електроенергію на об`єкт відповідача в межах встановленої потужності.

Відповідно до п. 9.4. Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2010 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Умовами вищезазначеного Договору передбачено, що АТ «Одесаобленерго» постачає електричну енергію ФОП Алієв А. для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а ФОП Алієв А. оплачує АТ «Одесаобленерго» вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно цього договору.

За ствердженнями позивача, останній сумлінно виконував свої обов`язки за договором, тоді як відповідач неналежно виконував умови договору про постачання електричної енергії № 2690 від 08.06.2010 р. щодо здійснення оплати за спожиту активну електричну енергію та перевищення договірної величини споживання.

Так, за розрахунковий період з липня 2018 року по вересень 2018 року відповідачем всього було спожито активної електричної енергії в кількості 6415кВ.год. на загальну суму 15 028,29грн., що підтверджується актами про обсяги спожитої електричної енергії, а сплату за спожиту електричну енергію провів частково в розмірі 9 043,32грн., тому заборгованість ФОП Алієв А. станом на 01.01.2020 р. складає 5 984,97грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача нарахування 3% річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 237,13грн. та інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в розмірі - 473,82 грн.

Посилаючись на вищенаведені обставини, Акціонерне товариство "Одесаобленерго" звернулось до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору з питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Пунктами 2.3.1, 2.3.3 Договору встановлено обов`язки споживача виконувати умови цього Договору; оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п.1 Додатку 2 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору, покази засобів обліку, відповідно до Додатку «Перелік об`єктів споживача», фіксуються 17 числа кожного місяця.

Пунктом 2 Додатків № 2 «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії» до Договору передбачено, що споживач зобов`язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити «Акт про обсяги спожитої електричної енергії» у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику.

Згідно із п. 4 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» в редакції до Договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за «Актом про обсяги спожитої електроенергії» за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем «Акта про обсяги спожитої електроенергії» як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії (п. 5 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору).

Відповідно до умов Договору, а саме Додатку № 5, що є невід`ємною частиною договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 17 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця, остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Договір передбачає, що споживач ознайомлений з Правилами користування електричною енергією і сторони керуються в своїх взаємовідносинах цими правилами в питаннях, які не відображені в договорі (п.9.7.).

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, укладений між сторонами по справі договір, за яким позивач здійснює постачання електроенергії відповідачу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно п. 4.21 Правил оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 Правил, електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 2690 від 08.06.2010р. в частині повної та своєчасної оплати за спожиту активну електричну енергію, сплату провів частково у розмірі 9 043,32грн., внаслідок чого у нього залишився борг перед позивачем станом на 01.01.2020р., який складає 5 984,97 грн. позові вимоги щодо стягнення якого підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором 3% річних у розмірі 237,13грн. та інфляційні витрати в сумі 473,82грн.

Згідно із п. 4 Додатку № 5 "Порядок розрахунків" до Договору, у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

В зв`язку із тим, що Фізична особа-підприємець Алієв Автанділ належним чином не виконував договірні зобов`язання в частині повної своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, відповідачу були нараховані 3% річних на суму 237,13 грн.

Крім того, за несвоєчасне здійснення відповідачем платежів, передбачених Додатком № 5 "Порядок розрахунків" до Договору, відповідачу були нараховані інфляційні витрати за спожиту активну електроенергію за серпень 2018р., вересень 2018р. на суму 473,82грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 237,13 грн. інфляційні витрати на суму 473,82 грн. та підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до відповідача Фізичної особи-підприємця Алієва Автанділа про стягнення 6 695,928 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алієва Автанділа ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б; код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі - 5 984 /п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири /грн. 97 коп., нарахування 3% річних за несвоєчасну оплату ватості спожитої активної електричної енергії у сумі - 237 /двісті тридцять сім /грн. 13коп., інфляційні витрати, нарахованіза несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії у сумі 473 / чотириста сімдесят три/ грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 /дві тисячі сто дві/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 02 червня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут