Рішення № 89576473, 22.05.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/2233/20

Номер провадження 2-а/235/27/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: адвоката Майорова С.В.,

відповідача: Бондика Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача Майоров Сергій Володимировича до поліцейського сектора реагування патрульної поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Бондика Євгена Валерійовича, третя особа на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

01 квітня 2020 року на розгляд суду пред`явлено вказаний адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер БАА № 241371 від 21.03.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 21 березня 2020 року близько 09:20 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Toyota Camry» здійснював рух по вулиці З. України в м. Покровську Донецької області, був зупинений працівниками патрульної служби та поліцейським Покровського ВП Бондиком Є.В. вказано, що позивачем не дотримано вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим допустив порушення п. 8.4 «б» Правил дорожнього руху України. Відносно позивача складено постанову про адіміністративне правопорушеня та притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладанням стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серійний номер БАА № 241371 від 21.03.2020 року, на думку позивача, є незаконною та такою, що містить обставини, що не відповідають дійсності, тому підлягає скасуванню. Проти допущення порушень ПДР ОСОБА_1 заперечує, оскільки в путі руху зупинив автомобіль перед дорожнім знаком 2.2, який не мав стоп-лінії, надав дорогу транспортному засобу, що рухався головною дорогою, після чого продовжив рух. Інспектором поліції Бондиком Є.В. не надано належних доказів вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, до постанови не додано ані пояснень свідків, зокрема, пасажира автомобілю позивача як очевидця подій, ані відеозапису, яким підлягало фіксування порушення. Позивач вважає, що за відсутності допустимих доказів, всупереч фактичним обставинам, з порушенням вимог ст. ст. 251, 268, 278 - 280 КУпАП, - інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Крім того, в оскаржуваній постанові в провину позивача поставлено не дотримання вимог п. 2.1, який передбачає документи, які повинен мати мати при собі водій механичного транспортного засобу. Такі протиріччя, за позицією позивача, не відповідають вимогам змісту статті 283 КУпАП щодо опису обставин установлених під час розгляду справи. Відповідач обмежився лише формальним складанням постанови по притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки фактично розгляду справи не було, незважаючи на те, що позивач одразу повідомив, що оспорює факт вчинення правопорушення. За таких обставин, ОСОБА_1 , в порядку ч. 2 ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, - звернувся до суду за захистом оспорюваних прав.

Відповідно до положень ст. ст. 257, 262 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічно письмово викладеним в позовні заяві.

Представник позивача адвокат Майоров С.В. (діє на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру) в судовому засіданні юридично обґрунтував позов, зокрема, зазначив наступне. Так, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання фабули адміністративного проступку не може бути належним доказом вчинення такого порушення. Така постанова по своїй природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. В свою чергу, оскаржувана постанова в супереч ст. 283 КУпАП не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Постанова серія БАА № 241370 від 21.03.2020 року є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю встановлених обставин, невідповідність висновків поліцейського фактичним обставинам справи.

Відповідач поліцейський Сектору реагування патрульної поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Бондик Є.В. в судовому засіданні фактично не заперечував проти позовних вимог, визнав, що в оскаржуваній постанові невірно зазначив, що ОСОБА_1 не виконав вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР, в той час як правопорушення водія зводиться до проїзду під знак 2.2. ПДР без зупинки. Також відповідач не спростував доводи позивача, що в оскаржуваній постанові не зазначено відомостей про технічний запис, яким здійснено відеозапис фіксації правопорушення.

Третьою особою Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер БАА № 241370 від 21.03.2020 року за ознаками ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови (копія наявна в матеріалах справи) поліцейським СРПП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Бондик Є.В. встановлено, що ОСОБА_1 21.03.2020 року о 09:20 годині керуючи автомобілем марки «Toyota Camry» номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух в м. Покровску по вул. Захисників України не виконав вимог дорожнього знаку 2.1 «Проїзд без зупинки заборонено», а саме здійснив проїзд під знак без зупинки, чим порушив вимоги п. 8.4 "б" Правил дорожнього руху України.

Згідно змісту розглядуваної позовної заяви в обґрунтовування вимог неправомірності дій посадових осіб патрульної поліції щодо складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та підстав для скасування ОСОБА_1 зазначає:

- відсутність достатніх належно-допустимих доказів порушення ПДР України, притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності складу адміністративного правопорушення;

- невідповідність висновків посадової особи (поліцейського) фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Такі доводи позивача суд оцінює як обґрунтовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті вони у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (далі - ПДР).

Згідно з п. 1.1. ПДР України вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.

Згідно з п. 2.3 "б" ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за фактом порушення п. 8.4 "б" ПДР України.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Пунктом 8.1 ПДР України встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. п. "б" п. 8.4 ПДР України знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги. Згідно додатку № 1 до ПДР України до знаків пріоритету віднесений дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».

Зі змісту оскаржуваної постанови серія БАА № 241370 вбачається, що в провину ОСОБА_1 поставлено порушення п. 8.4 «б» ПДР України проявлене шляхом недотримання вимог дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено».

Дорожні знаки - універсальні, технічні, характерну засоби безпеки та організації дорожнього руху. Номер дорожнього знаку складається з номера групи, порядкового номера знаку у відповідній групі і порядкового номера його різновиди. Кожна група знаків має певну форму і колір, що дозволяє розпізнавати їх на значній відстані.

Суд звертає увагу, що поліцейським СРПП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Бондиком Є.В. в оскаржуваній постанові зазначено про недотримання ОСОБА_1 вимоги дорожнього знаку - «2.1».

Згідно положень ПДР України - 2.1 «Дати дорогу»: водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 Табличка 7.8 «Напрямок головної дороги» - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Таким чином, обставини, які ставляться позивачу ОСОБА_1 в провину порушення ПДР, а саме здійснення проїзду під знак без зупинки, суперечать змісту оскаржуваної постанови про недотримання вимог дорожнього знаку «2.1».

Більш того, поза увагою поліцейського СРПП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Бондика Є.В. під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності залишено, що відповідно до п. 2.2 розділу 33 ПДР «Проїзд без зупинки заборонено» забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Конкретизації порушення, яке поставлено в провину ОСОБА_1 оскаржувана постанова не містить, що є порушенням статті 283 КУпАП.

Суд акцентує увагу, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

При розгляді справи суд вважає, що заслуговують на увагу також доводи сторони позивача про відсутність належних, достатніх доказів, на підставі яких поліцейським СРПП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Бондиком Є.В. винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

При взаємоузгодженому, телеологічному (цільовому) застосуванню вказаних правових норм, слідує висновок, що підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, а також показання свідків. Візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.

Належним доказом інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, виходячи з його природи, є відеофіксація порушення - проїзду транспортного засобу, яким керував позивач повз знак 2.2 ПДР без зупинки.

В постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 241370 від 21.03.2020 року в графі «до постанови додаються» не зазначено жодних доказів, на підставі яких поліцейським встановлено в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що 18 травня 2020 року на адресу суду відповідачем подано заяву про долучення до матеріалів справи диск, з поясненням, що на оптичному носії записано відео обставин скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

При відтворюванні в судовому засіданні відеозапису, наданого поліцейським, суд оцінює доказ таким, шо не відображає відомостей про вчинення правопорушення (нездійснення зупинки перед знаком п. 2.2 ПДР). Так, з відео вбачається тривалість запису - 35 секунд, рух транспортних засобів по вулиці З. України (прив`язка до місцевості учасниками справи не оспорюється), при цьому місце влаштування (встановлення) дорожнього знаку, недотримання вимог якого поставлено в провину позивачу не можливо визначити, також сумнівним є, що зафіксовано саме автомобіль, яким керував позивач (не вбачається номерний знак, момент зупинки водія).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що відеозапис, наданий відповідачем не є належним доказом вчинення позивачем порушення ПДР.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачами надано суду належно допустимі, достатні докази правомірності оспорюваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Суд, оцінивши докази по справі в сукупності відповідно до ст. 90 КАС України, - вважає, що відповідач не довів наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про розподіл судових витрат. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення проводиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. З урахуванням вказаного, судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, ч. 1 ст. 122, 258, 268, 276 КУпАП України, керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 244-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 241370, винесену 21.03.2020 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Бондика Євгена Валерійовича у відношенні ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду, відповідно до статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України та, відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, - до Першого апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області. Згідно п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 295 ЦПК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: поліцейський СРПП Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Бондик Євген Валерійовича, юридична адреса відділу поліції: Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, 7;

- третя особа: Головне управління Національної поліції в Донецтькій області, код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні.

Дата складання повного тексту судового рішення - 22.05.2020 року.

Суддя: