Рішення № 8957540, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/5911.03.10 За позовом           Закритого акціонерного товариства «Атолл Холдінг»

До                     Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»

про           визнання незаконною відмови у страховій виплаті та стягнення страхового відшкодування

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Дьяконов О.В., Василенко Г.А. –предст.,

Від Відповідача           Яковець О.Ю., Годованець В.В. –предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Атолл Холдінг»(надалі - Позивач, ЗАТ «Атолл Холдінг») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська страхова компанія «Авіоніка»(надалі - Відповідач, Страхова компанія) про визнання незаконною відмови Відповідача у страховій виплаті ЗАТ «Атолл Холдінг»від 09.07.2009 № 10/669 та стягнення зі Страхової компанії на користь ЗАТ «Атолл Холдінг»за Договором обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації –страхування повітряних суден від 20.10.2008 № 3597/4/08 (надалі - Договір страхування) страхового відшкодування в розмірі 16154830,00 грн., 3% річних з простроченої суми в розмірі 5311,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено Договір страхування, зобов’язання за яким в повній мірі виконані ЗАТ «Атолл Холдінг». Відмова Відповідача у страховій виплаті Позивачу як власнику повітряного судна, що зазнав катастрофи 21 січня 2009 року з повним його руйнуванням та загибеллю двох пілотів, з посиланням на порушення Позивачем пп. 4.3.6 п. 4.3 розділу 4 Договору страхування є незаконною за відсутністю доказового підтвердження фактів, що є причинами відмови.

В ході розгляду справи Позивачем письмово надавались додаткові пояснення та заперечення на відзив, в обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, заперечення обґрунтовані правомірністю невизнання Страховою компанією катастрофи, що сталася 21 січня 2009 року з повним руйнуванням повітряного судна, страховим випадком на підставі положень пп. 4.3.6 п. 4.3 розділу 4 Договору страхування в зв’язку з тим, що зліт в день катастрофи з послідуючим польотом здійснювався в той період, коли застраховане повітряне судно знаходилось в завідомо несправному стані та в стані непридатності до льотної або технічної експлуатації, що звільняє Страхову компанію від відповідальності за своїми зобов’язаннями по Договору страхування. В обґрунтування законності своєї відмови в виплаті Позивачу страхового відшкодування, Відповідач також посилається на існування інших підстав передбачених Договором страхування для відмови в виплаті Позивачу страхового відшкодування, які ним не були зазначені та не обґрунтовані як причини відмови в листі від 09.07.2009 № 10/669.

В судовому засіданні, призначеному на 24.02.2009, Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 32/59 до вирішення по суті Шевченківським районним судом міста Києва справи № 2-14530/09 за позовом Герца Дмитра Петровича до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська страхова компанія «Авіоніка»про визнання незаконною відмову у страховій виплаті та стягнення страхового відшкодування та справи № 2-14531/09 за позовом Анопко Наталії Анатоліївни до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська страхова компанія «Авіоніка»про визнання незаконною відмову у страховій виплаті та стягнення страхового відшкодування та справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Відповідачем не наведено існування належних підстав для зупинення провадження у справі № 32/59, у зв’язку з чим заявлене клопотання Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська страхова компанія «Авіоніка»про зупинення провадження у справі № 32/59 задоволенню не підлягає з мотивів його необґрунтованості, оскільки розгляд вказаних справ Шевченківським районним судом м. Києва не перешкоджає вирішенню спору у справі № 32/59.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації –страхування повітряних суден № 3597/4/08.

Предметом Договору страхування є виплата погодженої сторонами страхової премії у разі настання страхового випадку.

Об’єктом страхування є майнові інтереси Позивача як власника Вертольоту AS350B2 (далі –Вертоліт), бортовий знак UR-ATOL, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням повітряним судном (п. 2.1 Договору страхування).

Страхова сума: 16154830,00 (шістнадцять мільйонів сто п’ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. (п. 7 Специфікації № 1 від 20.10.2008 до Договору страхування).

Франшиза: 3% від страхової суми, за виключенням загибелі та втрати повітряного судна (п. 8 Специфікації № 1 від 20.10.2008 до Договору страхування).

Період страхування починається 27 жовтня 2008 року та закінчується 26 жовтня 2009 року (обидві дати включно).

Страховий платіж сплачений ЗАТ «Атолл Холдінг»в повному обсязі, становив 436180,41 грн.

21 січня 2009 року, виконуючи політ по маршруту Ужгород –Івано-Франківськ –Київ –Ксаверівка, Вертоліт зазнав катастрофи в районі населеного пункту Богородчани, Івано-Франківської області, зіткнувшись з земною поверхнею, що призвело до його руйнування та загибелі двох пілотів.

Відповідно до п. 3.1 Договору страхування –страховим випадком визнаються, зокрема, утрата повітряного судна (надалі - ПС).

Згідно з п. 6 «Стан повітряного судна»Звіту інженерно-технічної підкомісії з розслідування катастрофи від 23.01.2009 Висновку про катастрофу Управління незалежного розслідування авіаційних подій Державної авіаційної адміністрації, затвердженого Заступником міністра транспорту та зв’язку України –Головою Державіаадміністрації Давидовим О.М. 17.04.2009, внаслідок авіаційної події Вертоліт повністю зруйновано і підлягає списанню.

24.04.2009 у зв’язку з настанням страхового випадку, передбаченого п. 3.1 Договору страхування, Позивач звернувся до Відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідач в листі від 09.07.2009 № 10/669 (надалі - Лист-відмова) повідомив ЗАТ «Атолл Холдінг»про відмову у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи її тим, що зліт та політ здійснювався в стані непридатному до льотної та технічної експлуатації, а вертоліт був несправним, що підпадає під умови пп. 4.3.6 п. 4.3 Договору страхування відповідно до якого Страховик звільняється від відповідальності за своїми зобов’язаннями і не розглядає як страховий випадок будь-яку із перелічених в п. 3.1 Договору страхування подій, якщо вона сталася в період, коли застраховане повітряне судно здійснювало зліт із наступним польотом в завідомо несправному стані або в стані непридатності до льотної чи технічної експлуатації, за виключенням випадків, коли такий політ дозволений керівництвом по льотній експлуатації (відповідними відомчими документами) та погоджений із Страховиком.

В Листі-відмові Страхова компанія (Відповідач), як на підтвердження знаходження Вертольоту в момент катастрофи 21.01.2009 в стані непридатному до льотної та технічної експлуатації посилається на порушення командиром повітряного судна правил дотримання безпеки польотів (тобто людський фактор), а в несправному стані –на відсутність бортового журналу та неналежне ведення технічної документації, в тому числі в частині проведення регламентних робіт, що є підставами, передбаченими пп. 4.3.6 п. 4.3 Договору страхування, для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Повітряного кодексу України цивільне повітряне судно, що імпортується в Україну, може бути допущено до експлуатації, якщо буде встановлено, що воно відповідає національним вимогам держави-виготовлювача та додатковим технічним умовам України в частині льотної придатності і тим самим забезпечує відповідність типу повітряного судна, що імпортується в Україну, діючим в Україні нормам льотної придатності.

Засвідчення льотної придатності, а також контроль за підтриманням льотної придатності повітряного судна в процесі експлуатації здійснюються у порядку, передбаченому Тимчасовими правилами видачі дозволів на виконання польотів цивільних повітряних суден України авіації загального призначення, затвердженими Наказом Державіаслужби № 697 від 24.10.06 (надалі - Тимчасові правила).

Згідно з п. 1.4 Тимчасових правил дозвіл на виконання польотів являється документом, що визначає льотну придатність повітряного судна.

03.11.2008 на вертоліт, державний реєстраційний номер UR-ATOL, було отримано Дозвіл на виконання польотів № G10048, який згідно з п. 1.4 зазначених Тимчасових правил є документом, еквівалентним сертифікату льотної придатності (також на вертоліт отримано експортний сертифікат льотної придатності № 8/21L/42 від 23.05.2008 виданий управлінням цивільної авіації Нової Зеландії).

В частині 8 пункту 1.9 Тимчасових правил зазначається, що льотна придатність - характеристика зразка авіаційної техніки, що забезпечується реалізацією норм льотної придатності в його конструкції та льотно-технічних характеристиках (тобто включає і технічну придатність).

В Дозволі на виконання польотів № G10048 встановлено, що вертоліт AS350B2, державний реєстраційний номер UR-ATOL, вважається придатним до польотів.

Відповідно до Звітів по проведеному інспектуванню повітряного судна та перевірки його експлуатаційної документації на льотну придатність, представником Державіаадміністрації від 02.10.2008 та від 01.11.2008 за висновками перевіряючого, перелік та обсяг експлуатаційної документації ПС достатній, всі обов’язкові роботи, директиви льотної придатності виконані, повітряне судно придатне до польотів.

Крім того, в п. 7 Звіту інженерно-технічної підкомісії з розслідування катастрофи від 23.01.2009 Висновку про катастрофу Управління незалежного розслідування авіаційних подій Державної авіаційної адміністрації, затвердженого Заступником міністра транспорту та зв’язку України –Головою Державіаадміністрації Давидовим О.М. 17.04.2009, зазначено, що відхилень в конструкції, які обумовлені виробництвом, ремонтом і технічним обслуговуванням ПС, підготовкою персоналу відповідних служб, під час розслідування авіаційної події, які безпосередньо вплинули на виникнення особливої ситуації, не виявлено.

Враховуючи вищезазначене, льотна та технічна придатність застрахованого ПС, що зазнало катастрофи, визначена з дотриманням діючих в Україні нормам льотної придатності, та підтверджується:

-           видачею йому номеру державної реєстрації (рішення САА UKRAINE від 09.10.2008);

-          допуску до експлуатації (рішення № 40/3-045-2008 від 09.10.2008);

          -          допуску до виконання на Вертольоті учбово-тренувальних польотів (рішення від 03.11.2008);

-          допуску на бортову радіостанцію цивільного ПС (NRC10048 від 09.10.2008);

-          дозволом на виконання польотів № G10048 від 03.11.2008;

          -          звітами по проведеному інспектуванню повітряного судна та перевірки його експлуатаційної документації на льотну придатність представником Державаадміністрації від 02.10.2008 та від 01.11.2008;

-          картою контрольного обльоту від 07.10.2008 (Висновок: Вертоліт справний);

-          п. 7 Звіту інженерно-технічної підкомісії з розслідування катастрофи від 23.01.2009 Висновку про катастрофу Управління незалежного розслідування авіаційних подій Державної авіаційної адміністрації, затвердженого Заступником міністра транспорту та зв’язку України –Головою Державіаадміністрації Давидовим О.М. 17.04.2009.

На день катастрофи жоден з вказаних документів не є у встановленому законом порядку скасований, відкликаний чи визнаний недійсним.

Таким чином, придатність до льотної (технічної) експлуатації ПС, як і будь-якого транспортного засобу, обумовлюється виключно його конструкцією та льотно-технічними характеристиками, тобто можливістю використання за призначенням, а не наявністю бортового журналу, своєчасністю ведення записів, наявністю на підприємстві технічного персоналу, метеоумовами та виконанням правил безпеки польотів.

Визначення та характеристики несправного стану повітряного судна містяться у п. 2.2 «Придатність і інтенсивність використання повітряних суден»Розділу 2 «Основи інженерно-авіаційного забезпечення польотів»Наставляння по технічній експлуатації і ремонту авіаційної техніки в цивільній авіації СРСР (НТЕРАТ ЦА-83).

Так, пп. 2.2.2 таких встановлено вичерпний перелік випадків, за наявності яких повітряне судно вважається несправним, а саме, до несправних відносяться повітряні судна, на яких виконується оперативне технічне обслуговування за формою найбільшої трудомісткості, періодичне технічне обслуговування, доопрацювання, заміна двигуна чи виробу, а також повітряні судна, що чекають ремонту, знаходяться в ремонті чи перевозяться залізничним, водним і автомобільним транспортом до і після ремонту, що простоюють через відсутність двигунів і запасних частин, в зв’язку з рекламаціями, розслідуванням авіаційних подій і їх передумов, в очікуванні рятування.

Під жодне з наведених тверджень застрахований Вертоліт, що зазнав катастрофи, не підпадає.

Крім того, відповідно до Звіту по проведеному інспекторському огляду повітряного судна та його експлуатаційної документації представником Державіаадміністрації від 07.10.2008 Висновку про катастрофу Управління незалежного розслідування авіаційних подій Державної авіаційної адміністрації, затвердженого Заступником міністра транспорту та зв’язку України –Головою Державіаадміністрації Давидовим О.М. 17.04.2009, повітряне судно технічно справне.

Авіаційні події (надалі - АП), що сталися з цивільними повітряними суднами на території України, розслідуються Державіаадміністрацією (п. 5.2 Наказу Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації «Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні»від 13 грудня 2005 року № 943 (надалі –Правила).

За результатом проведеного розслідування складаються звіти різних підкомісій, Остаточний звіт та Висновок про катастрофу. Розслідування АП включає, зокрема, збір та аналіз інформації, проведення необхідних досліджень, установлення причин АП. Розслідування проводиться за принципом багатофакторності, що передбачає виявлення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи та оцінку впливу цих відхилень на завершення польоту ПС (п. 5.8 Правил).

Тобто, єдиним компетентним державним органом, який встановлює причини АП є Державіаадміністрація. При цьому, ні Висновок про катастрофу, зроблений на підставі остаточного звіту, ні звіти підкомісій, що приймали участь в розслідуванні АП не містять жодного висновку щодо встановлення компетентним державним органом факту знаходження застрахованого ПС в день катастрофи (21.01.2009) в несправному стані чи в стані непридатності до льотної та технічної експлуатації.

Посилання Відповідача на відображення у висновках окремих підкомісій на відхилення ведення технічної документації, в тому числі і в частині проведення регламентних робіт, та відсутність бортового журналу, який в силу приписів ст. 30 Повітряного кодексу України повинен знаходитись на борту ПС під час катастрофи, і був знищений, за твердженням Позивача, в результаті вибуху ПС, не є само по собі встановленням факту несправності повітряного судна та його непридатності до льотної (технічної) експлуатації.

Як в Листі-відмові, так і в запереченнях на позов Відповідачем не оспорюється факт настання 21.01.2009 катастрофи, в результаті якої застрахований Вертоліт повністю зруйновано, що підпадає під страховий випадок згідно з п. 3.1 Договору страхування, а також виконання Позивачем, як страхувальником за Договором страхування, всіх передбачених зобов’язань, з дотриманням строків і процедур, а саме:          

- 28.10.2008 Позивачем платіжним дорученням № 632 сплачений страховий платіж у повному обсязі в сумі 436180,41 грн.;

- 21.01.2009 і 22.01.2009 повідомлено Відповідача про катастрофу (листи № 013 від 21.01.2009, вх. № 10/84 від 21.01.2009 і від 22.01.2009 № 014, вх. 10/85) –п.п. 9.1.5 п.9.1, пп. 10.1.1 п. 10.1 Договору страхування;

- 23.01.2009 надано Відповідачу інформацію про загиблих пілотів (лист № 018, вх. 10/93 від 23.01.2009) - пп. 10.1.6 п. 10.1 Договору страхування;

- 26.01.2009 надані Відповідачу всі необхідні документи, наявні у ЗАТ «Атолл Холдінг», перелік яких передбачений п. 10.4 Договору страхування (листи № 019, № 020, вх. № 10/94 та № 10/95 від 26.01.2009);

- 24.04.2009 та 30.04.2009 надано копію Висновку про катастрофу вертольоту AS350B2 UR-ATOL ЗАТ «Атолл Холдінг»що сталася у Івано-Франківській області 21.01.2009 від 17.04.2009 разом з усіма матеріалами розслідування катастрофи, а також оригінал Акту на списання основних засобів (листи № 506 вх. № 134/01-1 від 24.04.2009 та № 101 вх. №1 46/01-1 від 30.04.2009) –п. 10.6 Договору страхування;

- 24.04.2009 подано Заяву на виплату страхового відшкодування (вх. № 123 від 24.04.2009) –пп.10.6 Договору страхування.

Керуючись ст. 34 ГПК України суд не приймає до уваги посилання Відповідача, як на підтвердження правомірності своїх дій, на Остаточний звіт компанії «Єйрклеймс (СИ-Ай-Эс)», який на його думку по суті є аварійним сертифікатом, з наступних підстав.

Статтею 25 Закону України «Про страхування»встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з постановою КМУ «Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів»від 05.01.1998 № 8 аварійним комісаром може бути фізична особа, яка має спеціальну кваліфікацію, підтверджену свідоцтвом (сертифікатом), яка наділена правом складати аварійний сертифікат та несе персональну відповідальність за достовірність відображених в ньому висновків.

Таким чином, висновок компанії «Єйрклеймс (СИ-Ай-Эс)»не є страховим актом (аварійним сертифікатом) визначеним чинним законодавством України. Крім того, викладені в даному документі висновки не ґрунтуються на вимогах діючих в Україні нормативно-правових актів, та є імовірними та припустимими.

Виходячи з положень ст. 26 Закону України «Про страхування»та ч. 2 п. 6 постанови КМУ «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації» від 12.10.2002 № 1535, викладені Відповідачем в запереченнях до позову від 23.02.2010 № 118 додаткові причини та аргументи відмови у виплаті страхового відшкодування, що не були відображені в Листі-відмови від 09.07.2009 № 10/669, не можуть бути предметом судового розгляду в зв’язку з незастосуванням Страховою компанією їх у встановленому законом порядку як аргументів і причин відмови у визнанні катастрофи страховим випадком та виплаті страхового відшкодування, і позбавленням, таким чином, Позивача права на оскарження інших причин відмови, ніж ті, що зазначені в Листі-відмові від 09.07.2009 № 10/669.

Такими чином, суд доходить висновку, що здійснюючи політ, під час якого сталася катастрофа, застрахований Вертоліт був справним та придатним до льотної та технічної експлуатації, а невизнання Страховою компанією катастрофи, що сталася 21.01.2009 з повним руйнуванням повітряного судна, страховим випадком - незаконною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

В зв’язку із утратою Позивачем застрахованого ПС, що є страховим випадком на підставі п. 3.1 Договору страхування, у Відповідача виник обов’язок по виплаті страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування»зобов’язує Страховика при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Враховуючи факти офіційного встановлення компетентними державними органами причини катастрофи (людський фактор) і що загибель застрахованого повітряного судна є страховим випадком (п. 3.1 Договору страхування), Відповідач зобов’язаний виконати взяті на себе договірні зобов’язання та здійснити страхову виплату на користь Позивача у розмірі 100% від страхової суми, при цьому згідно з п. 6.4 Договору страхування франшиза не застосовується у випадках повної фактичної або конструктивної загибелі повітряного судна.

Відповідно до п. 14.2 Договору страхування, за невиконання або неналежне виконання умов Договору і умов страхування, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Страхове відшкодування виплачується в строки, що не перевищують 90 календарних днів з моменту отримання Страховиком (Відповідачем) повного пакету документів (п. 11.16 Договору страхування). Повний пакет документів отриманий Відповідачем 24.04.2009 (лист № 506 вх. 134/01-1).

Оскільки судом встановлено, що відмова у виплаті страхового відшкодування є незаконною, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов’язань підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків та іншими способами, передбаченими законом.

Частиною 4 статті 26 закону України «Про страхування»встановлено, що відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконною відмову Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська страхова компанія «Авіоніка» у страховій виплаті Закритому акціонерному товариству «Атолл Холдінг»від 09.07.2009 №10/669.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 29-Б, код ЄДРПОУ 21637150, р/р 26507010023651 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Києва, МФО 322012, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Атолл Холдінг»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 31237888, п/р 26005037181800 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) страхове відшкодування за Договором обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації –страхування повітряних суден № 3597/4/08 в розмірі 16154830,00 грн., 5311,18 грн. –три проценти річних від простроченої суми, 25585,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун