Рішення № 89575303, 26.05.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2020 Справа № 905/507/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Величко Н.В., Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Лисих О.С., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Сортове насіння Еліт” про вирішення питання відшкодування судових витрат б/н від 21.04.2020

у справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Сортове насіння Еліт” (85183, Донецька область, Костянтинівський район, село Стара Миколаївка, вулиця Свердлова, будинок 1 Б; код ЄДРПОУ 13496037)

до відповідача 1: Костянтинівської районної державної адміністрації (85143, Донецька область, Костянтинівський район, село Іллінівка, вулиця Адміністративна, будинок 42/3; код ЄДРПОУ 05420103)

до відповідача 2: Костянтинівської державної сортодослідної станції (85185, Донецька область, Костянтинівський район, село Калинове, вулиця Подільська, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 34063917)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (85102, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Європейська, будинок 13; код ЄДРПОУ: 39767332)

про визнання недійсним та скасування розпорядження в.о. голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 23.08.2007 №408, в частині надання Костянтинівській державній сортодослідній станції у постійне користування земельної ділянки на території Зорянської сільської ради, рілля – 70,00 га, кадастровий номер: 1422482300:26:000:0001 та визнання недійсним Державного акту серія ЯЯ №059498 від 13.09.2007, виданого Костянтинівській державній сортодослідній станції на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 70,00 га на території Зорянської сільської ради,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з`явився

В С Т А Н О В И В

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2020 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Сортове насіння Еліт” до Костянтинівської районної державної адміністрації та Костянтинівської державної сортодослідної станції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання недійсним та скасування розпорядження в.о. голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 23.08.2007 №408, в частині надання Костянтинівській державній сортодослідній станції у постійне користування земельної ділянки на території Зорянської сільської ради, рілля – 70,00 га, кадастровий номер: 1422482300:26:000:0001 та визнання недійсним Державного акту серія ЯЯ №059498 від 13.09.2007, виданого Костянтинівській державній сортодослідній станції на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 70,00 га на території Зорянської сільської ради задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження в.о. голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 23.08.2007 № 408 в частині надання Костянтинівській державній сортодослідній станції у постійне користування земельної ділянки на території Зорянської сільської ради, рілля – 70,00 га, кадастровий номер: 1422482300:26:000:0001.

Визнано недійсним державний акт серія ЯЯ №059498 від 13.09.2007, виданий Костянтинівській державній сортодослідній станції на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 70,00 га на території Зорянської сільської ради.

Стягнуто з Костянтинівської районної державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сортове насіння Еліт” судовий збір в сумі 3842,00 грн.

Згідно ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статею 244 цього Кодексу.

Позивачем у додатках до позовної заяви було надано наступний орієнтовний розрахунок суми судових витрат в сумі 21 700,00 грн. (без урахування суми сплаченого судового збору в розмірі 3842,00 грн.):

- надання консультацій клієнту (попереднє опрацювання матеріалів) – 2200,00 грн. (2 години);

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини – 3300,00 грн. (3 години);

- аналіз судової практики зі спірного питання - 2200,00 грн. (2 години);

- формування правової позиції – 3850,00 грн. (3,5 години);

- підготовка (подання) позовної заяви – 4400,00 грн. (4 години);

- підготовка (подання) відповіді на відзив – 1100,00 грн.(1 година);

- участь у двох судових засіданнях – 2200,00 грн. (2 години);

- поштові витрати – 200 грн.;

- канцелярські витрати – 50, 00 грн.;

- паливні витрати (Слов`янськ- Харків) – 2200,00 грн.

27.04.2020 від товариства з обмеженою відповідальністю “Сортове насіння Еліт” надійшла заява б/н від 21.04.2020, в якій заявник просить прийняти додаткове рішення про стягнення з відповідачів понесених судових витрат у розмірі 27 568,00 грн.

Ухвалою суду від 30.04.2020 вищезазначену заяву призначено до розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

12.05.2020 від представника відповідача 1 надійшли заперечення щодо судових витрат, в яких останній просив відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Сортове насіння Еліт” про вирішення питання відшкодування судових витрат б/н від 21.04.2020. Як вбачається зі змісту вказаних заперечень, відповідач 1 вважає, що наданий позивачем розрахунок суми судових витрат та акт виконаних робіт (надання послуг) без договору про надання правової допомоги унеможливлює можливість пересвідчитися про наявність пунктів щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару. Крім того, такі послуги як «формування правової позиції» не є наданням професійної правничої допомоги в судовій справі та не підлягає задоволенню. Представник відповідача 1 вважає заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування паливних витрат у розмірі 3000,00 грн. необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами. Більш того, відповідач 1 вважає завищеним визначену позивачем вартість вивчення законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини та аналізу судової практики зі спірного питання у загальному розмірі 5500,00 грн., а витрачений час на підготовку та подання позовної заяви є явно неспівмірним із складністю виконаних робіт.

Дослідивши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Сортове насіння Еліт” про вирішення питання відшкодування судових витрат б/н від 21.04.2020, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту вищевказаної заяви, заявник фактично просить вирішити питання щодо розподілу витрат, пов`язаних із проведенням експертизи в сумі 5050,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 518,00 грн.

Як встановлено судом, 07.02.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Сортове насіння Еліт» (далі - клієнт) та адвокатом Олійниковим Станіславом Ігоревичем (далі - адвокат) було укладено договір № 1/7-02-19 про надання правової допомоги (далі – договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 1.2. договору в межах цього договору адвокат надає клієнту повний комплекс правової допомоги, в тому числі (але не обмежуючись):

- юридичне супроводження справи в Господарському суді Донецької області за позовом ТОВ «Сортове насіння Еліт» до Костянтинівської державної сортодослідної станції;

- правовий аналіз документів;

- вироблення правових заходів та засобів, вжиття яких необхідно в процесі юридичного супроводження;

- складання процесуальних документів, необхідність в яких виникає в процесі юридичного супроводження;

- складання проектів договорів та інших документів, необхідність в яких виникає в процесі юридичного супроводження;

- надання консультацій з юридичних питань, що виникають в процесі юридичного супроводження;

- виконання інших завдань за дорученням клієнта, що може оформлюватись окремою додатковою угодою.

Доказом належного виконання своїх зобов`язань за цим договором є акт приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується між сторонами (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору акти приймання-передачі наданої правової допомоги можуть містити реєстр часу, витраченого адвокатом, а також вартість витрат адвоката, що підлягають відшкодуванню згідно розділу 4 цього договору, якщо такі витрати були понесені.

Гонорар включає в себе сплату вартості правової допомоги, а також сплату додаткової винагороди у випадках, передбачених договором (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору оплата вартості правової допомоги та додаткової винагороди адвоката здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі правової допомоги, а у випадку ухилення клієнта від підписання акту або не підписання акту з інших причин – протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту визначеного п. 2.3. договору.

Згідно п. 3.4. договору умови про розмір гонорару встановлюються окремим додатком до договору, який є невід`ємною частиною договору, зміст якого є конфіденційним та не підлягає розголошенню сторонами третім особам.

Клієнт зобов`язується відшкодувати адвокату витрати останнього, понесені у зв`язку з наданням правової допомоги за цим договором (в подальшому – витрати адвоката) (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору до витрат адвоката, понесених в зв`язку з наданням правової допомоги за цим договором, відносяться витрати, пов`язані з відрядженнями, офіційними платежами (мито, збори тощо) та залученням до виконання завдання експертів, аудиторів, інших спеціалістів, витрати на діловодство (копіювання та пересилання документів, конфіденційне знищення документів, переклад документів тощо), інші витрати, пов`язані з наданням правової допомоги за цим договором.

Витрати адвоката сплачуються клієнтом одночасно з оплатою правової допомоги у строк визначений п. 3.3. договору (п. 4.3. договору).

Згідно п. 9.1. договору він набуває чинності і вважається укладеним датою, зазначеною в преамбулі, з моменту його підписання і діє один рік.

У разі відсутності заперечень будь-якої сторони договору із доказами вручення такого заперечення уповноваженому представнику іншої сторони не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії такого договору, відносно пролонгації такого договору, цей договір автоматично пролонгується ще на один рік. Аналогічно пролонгація відбувається в подальшому (п. 9.2. договору).

Вищезазначений договір підписаний представниками без зауважень, підписи скріплені печатками.

Позивачем на підтвердження здійснення судових витрат в сумі 27 568,00 грн. надано акт виконаних робіт (надання послуг) від 21.04.2020, відповідно до якого на підставі договору про надання правової допомоги від 07.02.2019, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Сортове насіння Еліт» та адвокатом Олійниковим Станіславом Ігоровичем, адвокат в повному обсязі виконав, а клієнт прийняв та оплатив наступні послуги:

- надання консультації клієнту (попереднє опрацювання матеріалів) – 2200,00 грн. (2 години);

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини – 3300,00 грн. (3 години);

- аналіз судової практики зі спірного питання – 2200,00 грн. (2 години);

- формування правової позиції – 3850,00 грн. (3,5 години);

- підготовка (подання) позовної заяви – 4400,00 грн. (4 години);

- участь у трьох судових засіданнях – 3300,00 грн.;

- поштові витрати – 218,00 грн.;

- канцелярські витрати – 50,00 грн.;

- паливні витрати (Слов`янськ – Харків) – 3000,00 грн.

Судом встановлено, що адвокат Олійников С.І. брав участь у судових засіданнях 15.04.2019, 28.05.2019, 06.06.2019, 18.06.2019 та 25.02.2020 на підставі ордеру серія АА № 117717 від 07.02.2019, що відображено у відповідних протоколах судових засідань.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокатом Олійниковим С.І. було підготовлено та надано до суду наступні документи: позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи від 01.05.2019, клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 24.05.2019, клопотання про призначення земельно-технічної експертизи від 14.06.2019, заяву про проведення засідання без участі представника від 13.03.2020.

Позивачем разом із позовною заявою було наступний попередній розрахунок судових витрат (орієнтований):

- надання консультації клієнту (попереднє опрацювання матеріалів) – 2200,00 грн. (2 години);

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини – 3300,00 грн. (3 години);

- аналіз судової практики зі спірного питання – 2200,00 грн. (2 години);

- формування правової позиції – 3850,00 (3,5 години);

- підготовка (подання) позовної заяви – 4400,00 грн. (4 години);

- підготовка (подання) відповіді на відзив – 1100,00 грн. (1 година);

- участь у двох судових засіданнях – 2200,00 грн. (2 години);

- поштові витрати – 200,00 грн.;

- канцелярські витрати – 50,00 грн.;

- паливні витрати (Слов`янськ - Харків) – 2200,00 грн. ;

- судовий збір – 3842,00 грн.

Відповідно до приписів частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Ухвалою суду від 18.06.2019 задоволено клопотання позивача та призначено судову земельно-технічну експертизу у справі №905/507/19, проведення якої доручено судовому експерту Пальченко Ользі Юріївні,

До заяви про вирішення питання відшкодування судових витрат заявником також додано квитанцію № 404796 від 20.06.2019 про оплату виготовлення земельно-технічної експертизи на суму 5050,00 грн.

Суд, з огляду на обставини справи, та наявним у справі доказам щодо проведеної судової земельно-технічної експертизи, вважає, що понесені позивачем витрати за проведення земельно-технічної експертизи підлягають компенсації позивачу шляхом стягнення витрат за її проведення в розмірі 5050,00 грн. з відповідача 1 на користь позивача.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 22518,00 грн. суд зазначає наступне.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Згідно правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.02.2020 по справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що при зверненні з заявою про відшкодування судових витрат на послуги адвоката сторона повинна документально довести, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату вищевказаних послуг, розрахунок таких витрат.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем на підтвердження здійснення судових витрат в сумі 27 568,00 грн. надано акт виконаних робіт (надання послуг) від 21.04.2020, відповідно до якого на підставі договору про надання правової допомоги від 07.02.2019, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Сортове насіння Еліт» та адвокатом Олійниковим Станіславом Ігоровичем, адвокат в повному обсязі виконав, а клієнт прийняв та оплатив наступні послуги:

- надання консультації клієнту (попереднє опрацювання матеріалів) – 2200,00 грн. (2 години);

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини – 3300,00 грн. (3 години);

- аналіз судової практики зі спірного питання – 2200,00 грн. (2 години);

- формування правової позиції – 3850,00 грн. (3,5 години);

- підготовка (подання) позовної заяви – 4400,00 грн. (4 години);

- участь у трьох судових засіданнях – 3300,00 грн.;

- поштові витрати – 218,00 грн.;

- канцелярські витрати – 50,00 грн.;

- паливні витрати (Слов`янськ – Харків) – 3000,00 грн.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, з огляду на зміст пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним, тобто не повинен бути явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, за висновками суду, належним доказом на підтвердження надання правничої допомоги, є договір про надання правової допомоги разом із детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Саме у договорі встановлюється обсяг наданих адвокату повноважень, та види послуг, що надаються, порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вже зазначалось, відповідачем 1 було надано заперечення проти задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат.

За наявності заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням встановлених обставин, за висновками суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 27 568,00 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді (участь у 5 судових засіданнях та підготовка позовної заяви, клопотання про проведення земельно-технічної експертизи).

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких документів, які вказували б на значний обсяг витраченого адвокатом часу зі здійснення означених дій чи б іншим чином обґрунтовували таку їх вартість.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем витрат на поштові відправлення учасникам судового процесу у заявленому розмірі 218,00 грн., відшкодування яких передбачено умовами укладеного між позивачем та адвокатом Олійниковим С.І. договором про надання правової допомоги № 1/7-02-19 від 07.02.2019. Разом із тим, позивачем не надано доказів на підтвердження понесених витрат на пальне в розмірі 3000,00 грн. та канцелярських витрат в сумі 50,00 грн., у зв`язку з чим суд відмовляє у стягненні з відповідачів вказаних витрат.

З огляду на обставини справи та враховуючи приписи п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача, складає 12 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Костянтинівської районної державної адміністрації (85143, Донецька область, Костянтинівський район, село Іллінівка, вулиця Адміністративна, будинок 42/3; код ЄДРПОУ 05420103) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сортове насіння Еліт” (85183, Донецька область, Костянтинівський район, село Стара Миколаївка, вулиця Свердлова, будинок 1 Б; код ЄДРПОУ 13496037) витрати за проведення земельно-технічної експертизи в сумі 5050,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.05.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29.05.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя Н.В. Величко

Суддя Ю.В. Макарова