Ухвала суду № 89573297, 02.06.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 червня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1654/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, під головуванням судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовомОСОБА_1 до Військової частини А1376 Міністерства оборони Українипровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні діїУ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини А1376 Міністерства оборони України про про визнання протиправними дій та зобов`язання нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на дату звільнення зі служби.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на матеріали справи 01.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про можливе порушення своїх прав позивач дізнався, коли його було виключено з особового складу військової частини А1376.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Так, спеціальним законодавством не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У частині другій статті 2 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 Закону України "Про оплату праці").

Згідно з підпунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713 суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток належить до фонду додаткової заробітної плати та є виплатою за невідпрацьований час.

Таким чином, грошова компенсація у разі невикористання відпусток є складовою частиною додаткової заробітної плати і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому грошової компенсації без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи викладене вище, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 167, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

Копію ухвали суду направити сторонам.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАСУ ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАСУ оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Скалозуб