Рішення № 89572746, 02.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 червня 2020 р. № 520/3136/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022), третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області (код ЄДРПОУ 37999675, вул. Алчевських, буд. 44, корпус А, м. Харків, 61024) про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 помилково сплачену суму збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 8750,00 грн.

- грошові кошти перерахувати на банківські реквізити позивача.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Однак, позивачем помилково був сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від ціни договору купівлі-продажу нерухомості. З метою повернути надлишково сплачені кошти, позивач звернулася до відповідача із відповідною вимогою. Відповідачем була проігнорована вимога позивача. Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, який, на підставі викладеного, просила його задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 11.03.2020 р. була надіслана позивачу та отримана нею 18.03.2020р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 11.03.2020 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 16.03.2020 р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 11.03.2020 р. була надіслана третій особі та отримана нею 28.04.2020 р.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2018 р. по справі №819/1730/17 встановив, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Таким чином, спір про право на повернення коштів особі, яка придбала нерухомість вирішується в судовому порядку при наявності відповідних доказів, оскільки управління не має змоги самостійно встановити чи дійсно позивач придбав нерухомість уперше. Із наданих позивачем пояснень та доказів вбачається, що обов`язок щодо сплати збору в розмірі 8750,00 грн., для позивача встановив нотаріус при посвідченні договору, а не орган Пенсійного фонду. Стаття 49 Закону України "Про нотаріат" встановлює, що однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов`язаних з її вчиненням, особою, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії. Згідно квитанції № 0005698 від 23.10.2019 р. ОСОБА_1 перерахувала суму 8750,00 грн. на рахунок УДКСУ у Київському районі м. Харкова. Щодо посилань позивача на те, що Управління проявляє бездіяльність щодо не проведення власної перевірки черговості придбання майна та вчинення дій на повернення сплаченого збору, то Управління зазначає, що на даний час відсутні підстави для проведення перевірки щодо встановлення факту сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна, оскільки Управління не має змоги самостійно встановити чи дійсно позивач придбала нерухомість вперше. На підставі викладеного просила у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначила, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло вперше. Позивач наголосила, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. На підставі викладеного просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом та не надала жодних пояснень чи заперечень на адміністративний позов.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири - з ОСОБА_2 .

На виконання приписів чинного законодавства позивачем був сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % від ціни договору у розмірі 8750,00 грн., що підтверджуються квитанцію № 0005698 від 23.10.2019 р. (а.с. 9).

Однак, позивач дізналася що, відповідно до приписів чинного законодавства України, оскільки зазначене житло було придбане ним вперше, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % (а.с. 10).

Так, 24.12.2019 р. на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було направлено звернення, в якому позивач наголошувала на поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості.

У відповіді на звернення, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило у поверненні такого збору та зазначило, що Пенсійний фонд України контролює справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Тому, на Пенсійний фонд України покладено обов`язок щодо формування подання про повернення коштів помилково або надмірно зарахованих до бюджету, яке надається платнику збору для подальшого звернення до відповідних управлінь Державної казначейської служби України (а.с. 11,12).

Не погоджуючись із такими діями та рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із відповідним позов, в якому просив відновити порушене право.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування і стосуються поверненні позивачу сплаченого ним збору.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено положеннями Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 9 ст. 1 цього Закону платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з п. 151 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 придбала вперше нерухоме майно за договором купівлі-продажу.

Факт сплати позивачем збору обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 8750,00 грн. підтверджуються квитанцію № 0005698 від 23.10.2019 р.

Суд наголошує, що відповідач не надав доказів, які б спростували вказані твердження позивача і надані ним докази. Посилання відповідача у відзиві на те, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією про придбання житла вперше, суд вважає формальними і такими, що не спростовують можливість встановлення відповідачем відповідних фактів.

Беручи до уваги твердження позивача, які підтверджені належними доказами і не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позивач вперше придбав житло. Отже, на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" і п. 151 Порядку №1740 був звільненим від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 153 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

На час придбавання позивачем житла і звернення до відповідача із заявою чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов`язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше. Відсутність такого механізму не може бути перешкодою для реалізації громадянами своїх прав, свобод чи інтересів. У контексті фактичних обставин цієї справи, законодавство передбачає можливість повернення помилково або надміру сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладений на Пенсійний фонд України.

Пунктом 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. №787 (далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (абз. 1).

Згідно з п. 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (абз. 1).

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (абз. 2).

Положеннями п. 10 Порядку №787 передбачено, що заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.

Отже, як вбачається, повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється з відповідного рахунку за надходженням відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.

Водночас, враховуючи, що позивач був звільненим від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла, але фактично сплатив цей збір, суд, погоджуючись з доводами позивача, дійшов висновку про те, що така сплата здійснена ним помилково, а тому сплачені кошти підлягали поверненню позивачу за поданням відповідача.

Судом встановлено наявність порушеного права позивача, однак, оскільки позовні вимоги позивача сформульовані таким чином, що не передбачають відновлення порушеного права позивача, суд, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача.

За цих обставин суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що полягає у не складенні подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 8750,00 грн.

З метою поновлення порушеного права позивача на повернення йому помилково сплачених коштів суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області подання (висновок) про повернення ОСОБА_1 суму 8750,00 грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Вимога щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 помилково сплачену суму збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 8750,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не наділено повноваженнями стягувати або повертати кошти на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об`єкту нерухомого майна.

Щодо вимоги про перерахування грошових коштів на банківські реквізити позивача, то вона є передчасною, оскільки процедурний механізм передбачає спочатку складання на надіслання відповідачем подання до органів казначейської служби.

Матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі проведення майбутніх пенсійних виплат.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб`єктом наперед певного варіанту правової поведінки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 262, 295, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022), третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області (код ЄДРПОУ 37999675, вул. Алчевських, буд. 44, корпус А, м. Харків, 61024) про стягнення суми - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61000) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області (код ЄДРПОУ 37999675, вул. Алчевських, буд. 44, корпус А, м. Харків, 61024) подання (висновок) про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8750,00 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят гривень) грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого за квитанцією № 0005698 від 23.10.2019 р.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 280,25 грн. (двісті вісімдесят гривень двадцять п`ять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до приписів п. 3 Прикінцевих положень до КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 02 червня 2020 року.

Суддя Н.А. Полях