Ухвала суду № 89572638, 01.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

01 червня 2020 р. № 520/6576/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною, скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" та повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання за виконавчим листом № 520/2026/2020, виданим 14.04.2020 на виконання рішення суду від 26.02.2020;

- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 13.05.2020 № 22854 за виконавчим листом № 520/2026/2020 виданим 14.04.2020 на виконання рішення суду від 26.02.2020;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийняти до виконання виконавчий лист № 520/2026/2020 виданий 14.04.2020 на виконання рішення суду від 26.02.2020 та виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження" і вжити заходів примусового виконання рішення суду;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, відповідно до ч.3 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Поряд із тим, позивачем в порушення приписів ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справі зазначено державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Таким чином, враховуючи, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця є відповідний орган державної виконавчої служби, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду позовну заяву із зазначенням належного відповідача по справі відповідно до вимог ст.287 КАС України.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.

Так, в прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язати державного виконавця виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та здійснити заходи і дії щодо виконання у повному обсязі рішення суду.

Тобто, позивачем заявлено не чіткі та не конкретизовані вимоги, з яких неможливо встановити бездіяльність відповідача щодо не виконання яких саме вимог Закону України "Про виконавче провадження" просить визнати протиправною, зобов`язати державного виконавця виконати які саме вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та які заходи необхідно зобов`язати здійснити відповідача щодо виконання у повному обсязі рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву з зазначенням чіткого та конкретизованого змісту позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву з чітким та конкретизованим викладом змісту позовних вимог та із зазначенням належного відповідача по справі.

Суд зауважує, що постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Постановою КМУ від 02 квітня 2020 року № 255 внесено зміни до постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою КМУ від 04 травня 2020 року № 343 внесено зміни до постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 291 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою КМУ від 20 травня 2020 року № 392 продовжено на всій території України карантин з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року, встановлений постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 291 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Відповідно ч. 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною, скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів після закінчення карантину, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з чітким та конкретизованим викладом змісту позовних вимог та із зазначенням належного відповідача по справі. Зазначену позовну заяву з усунутими недоліками надати разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Мороко