Рішення № 89572613, 02.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 р. Справа №480/816/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просила:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в не розгляді клопотання ОСОБА_1 , поданого до ГУ Держгеокадастру у Сумській області в жовтні 2019 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства поза межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області;

2) зобов`язати відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 , подане в жовтні 2019 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства поза межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Свої вимоги мотивувала тим, що наказ відповідача від 05.11.2019 суперечить нормам Земельного кодексу України, оскільки винесений відповідачем без прийняття жодного з рішень, імперативно передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, без наведення жодної з підстав для відмови, визначених у вказаній нормі. Відтак, вважає, що з боку ГУ Держгеокадастру у Сумській області наявна протиправна бездіяльність, що полягає у не розгляді її клопотання по суті.

Ухвалою суду від 02.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву (а.с.58-70), в якому, з урахуванням поданих доказів, просив відмовити у задоволенні позову. Так, вказав, що відповідачем у строки визначені законодавством було розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019 та наказом від 05.11.2019 № 18-15221/16-19-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” відмовлено у її задоволенні, оскільки на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 у справі №480/1421/19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області наказом від 06.08.2019 №18-8555/16-19-СГ громадянці ОСОБА_1 вже надавався дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, розташованої за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області.

Наголосив, що відповідно до ч.4 ст.116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Крім того, у відзиві зазначив, що вимога зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов`язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що вперше ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням від 12.02.2019, що було зареєстроване в ГУ Держгеокадастру у Сумській області 14.02.2019, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області (а.с.25,31,67). При цьому, до клопотання було додано копію паспорту та РНОКПП, заяву про надання згоди на обробку персональних даних та графічні матеріали розташування бажаної до відведення земельної ділянки (а.с.11-12,26).

Листом від 14.03.2019 №Д-2603-1921/21-19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача, що згідно наявної інформації в Головному управлінні, на земельну ділянку, яка планується до відведення було звернення учасника АТО та запропоновано позивачу уточнити бажане місце розташування земельної ділянки і повторно звернутись до Головного управління з відповідним зверненням (а.с.22,29).

Позивач, не погодившись з наданою відповіддю, оскаржила її до Сумського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 21.06.2019 у справі №480/1421/19 її позовні вимоги було задоволено частково, а саме, визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Сумській області стосовно розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12.02.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області, зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути таке клопотання ОСОБА_1 від 12.02.2019 та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Вказане рішення набрало законної сили 23.07.2019 (а.с.47-49).

Позивач також повторно зверталася 12.03.2019 до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області (а.с.65), листом на який від 09.04.2019 №Д-4227-2376/21-19 відповідачем було надано відповідь про те, що згідно наявної в ГУ Держгеокадастру у Сумській області інформації на бажану до відведення позивачем земельну ділянку було звернення іншого громадянина. Також було запропоновано звернутися до ГУ Держгеокадастру у Сумській області зі зверненням з метою уникнення земельних спорів та непорозумінь (а.с.23,34).

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 у справі №480/1421/19 відповідачем було видано наказ від 06.08.2019 №18-8555/16-19-СГ, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області (а.с.68).

Позивач 13.09.2019 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про скасування наказу відповідача від 06.08.2019 №18-8555/16-19-СГ, оскільки наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 21.05.2019 №18-4403/16-19-СГ на бажану нею до відведення згідно клопотань від 12.02.2019 та від 12.03.2019 земельну ділянку було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою іншій особі, яка оформила її у приватну власність (а.с.13,36-39,40,41-42,64,69-70). На вказану заяву відповідач листом від 25.09.2019 №Д-15602-6834/21-19 повідомив ОСОБА_1 про видачу на її ім`я наказу від 06.08.2019 №18-8555/16-19-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (а.с.14).

07.10.2019 ОСОБА_1 вкотре звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням від 30.09.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області (а.с.60). При цьому, до клопотання додала копію паспорту та РНОКПП, заяву про надання згоди на обробку персональних даних та графічні матеріали розташування (іншої) бажаної до відведення земельної ділянки (а.с.11-12, зворот а.с.60).

Наказом від 05.11.2020 №18-15221/16-19-СГ відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду видано наказ на ім`я ОСОБА_1 від 06.08.2019 №18-8555/16-19-СГ на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області (а.с.10,63).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. “а” ч.3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі – Земельний кодекс України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Згідно ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого “земельного” питання. З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 у справі №820/688/17, в якому Суд наголосив, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може відповідати критеріям, установленим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не надає чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання. Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України така відмова має бути мотивованою, а підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідач, розглядаючи заяву позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України.

Натомість, у наказі від 05.11.2020 (а.с.10,63) відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що відповідачем було видано наказ на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду на ім`я ОСОБА_1 від 06.08.2019 №18-8555/16-19-СГ на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області

Дійсно, згідно ч.4 ст.116 Земельного кодексу України, на яку посилається представник відповідача у відзиві, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

В свою чергу статтею 118 Земельного кодексу України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, відповідно до ч.ч.7,9 якої проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, після надання такого дозволу, розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз наведених правових норм, з урахуванням вищевикладеного, дає підстави дійти висновку про те, що затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність є завершальною стадією процедури відведення земельної ділянки.

Водночас, 13.09.2019 позивач зверталася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про скасування наказу відповідача від 06.08.2019 №18-8555/16-19-СГ, оскільки наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 21.05.2019 №18-4403/16-19-СГ на першу бажану земельну ділянку було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою іншій особі, та вже цією особою на земельну ділянку оформлено приватну власність (а.с.40). На таку заяву позивача відповідачем ОСОБА_1 було повідомлено листом від 25.09.2019 про видачу на її ім`я наказу від 06.08.2019 №18-8555/16-19-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (а.с.14).

Відтак, позивачем не реалізовано своє право, передбачене ст.116 Земельного кодексу України, на одержання земельної ділянки із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації, зокрема, на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області. Доказів передачі позивачу іншої земельної ділянки у власність відповідачем не надано. Видання ж наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є однією, але не завершальною, стадією процедури відведення земельної ділянки. Крім іншого, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що узгоджується з позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (815/5987/14), постанові Верховного Суду від 27.02.2018 (545/808/17).

Інших підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем у наказі від 05.11.2019 (а.с.10,63) не зазначено.

Натомість, як вбачається з інформаційної довідки відділу у Великописарівському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 17.10.2019 бажана до відведення земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, форма власності - державна, вона не відноситься до особливо цінних груп ґрунтів, раніше не була сформована, не відноситься до категорій тих, які не можливо передавати у приватну власність (а.с.61-62).

Відтак, вказана у наказі підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами ч.7 ст. 118 Земельного кодексу Україну. В самому наказі, всупереч вказаним вище приписам ст.118 Земельного кодексу України, відповідачем не зазначено, в чому саме місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, чи генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідач, розглядаючи заяву позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами Земельного кодексу Україну та такий наказ не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в не розгляді клопотання ОСОБА_1 , поданого до ГУ Держгеокадастру у Сумській області в жовтні 2019 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства поза межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області.

Разом з тим, відповідачем за результатами розгляду поданого клопотання, як вже зазначено вище, було прийнято наказ, який хоч і не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є рішенням суб`єкта владних повноважень та не являється формою пасивної поведінки ГУ Держгеокадастру у Сумській області, а відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправної бездіяльності не підлягають задоволенню.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що в ході розгляду справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу наказом від 05.11.2019 №18-15221/16-19-СГ у задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що не входить до предмету позову, не дотримався вимог Земельного кодексу України та прийняв наказ з підстав, не передбачених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, для повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати такий наказ відповідача, а також зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019, зареєстроване в ГУ Держгеокадастру у Сумській області 07.10.2019 за №Д-16670/0/94-19, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства поза межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області та прийняти рішення відповідно до вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

Щодо доводів відповідача про те, що суд не може зобов`язати орган владних повноважень до прийняття конкретного рішення, оскільки це буде фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано статтею 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Вказані висновки узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 07.06.2019 (справа №826/17196/17), від 30.09.2019 (справа №818/1760/17).

Також суд наголошує, що відповідно до статті 118 Земельного кодексу України відповідач зобов`язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Таким чином, враховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з підстав, не передбачених Земельним кодексом України, суд вважає, що в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Сумській області, а зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019, зареєстроване в ГУ Держгеокадастру у Сумській області 07.10.2019 за №Д-16670/0/94-19, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства поза межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області та прийняти рішення відповідно до вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду, буде обґрунтованим, повним та належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач протиправно надав формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 840,80грн., сплаченого нею за подання позовної заяви згідно квитанції від 05.02.2020 №83507 (а.с.9).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.25, код ЄДРПОУ 39765885) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.11.2019 №18-15221/16-19-СГ, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019, зареєстроване в Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області 07.10.2019 за №Д-16670/0/94-19, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області та прийняти рішення відповідно до вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.25, код ЄДРПОУ 39765885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 02.06.2020.

Суддя І.Г. Шевченко