Рішення № 89572442, 02.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2020 року м. Рівне №460/363/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2020 №00000540501.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.11.2019 №721 та направлень №413/17-00-05-01, №414/17-00-05-01, №415/17-00-05-01 від 02.12.2019 проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ", код ЕДРПОУ 38661338, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складений акт від 20.12.2019 №619/17-00-14-01/38661338. На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №00000540501 від 13.01.2020, відповідно до якого, збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 530860000 грн. 00 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням в розмірі 424 645 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 106 161грн. 00 коп. Висновки контролюючого органу ґрунтуються на результатах перевірки взаємовідносин позивача з контрагентом - ТОВ "Круїз Продукт" щодо продажу товарно-матеріальних цінностей, внаслідок чого, відповідно до висновків відповідача, такі господарські операції є нереальними, а тому занижено дохід на суму отриманих коштів, не пов`язаних з реалізацією товарів за 2017 рік на суму 2 359 137,80. Проте, господарські операції, які відбувалися між позивачем та ТОВ "Круїз Продукт" підтвердженні належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, то у відповідача відсутні підстави вважати, що кошти отриманні як оплата за товар від даного контрагента є активом, який слід врахувати у складі інших доходів за 2017 рік та який відповідно не відображений у фінансовій звітності ТОВ "Селянка ТМ" та не врахований при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. Також звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Підготовче засідання у справі призначено на 18.02.2020 на 10:00 год.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано відзив на позовну заяву з додатками. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до даних АІС "Податковий блок" та Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено, що у ТОВ "Круїз Продукт" балансова вартість основних засобів становила 332,8 тис.грн., також відсутні заключні договори оренди основних засобів, необхідні для ведення господарської діяльності та зберігання ТМЦ. Вказує про те, що ТОВ "Селянка ТМ" договорів зберігання, товарно – транспортних накладних та пояснення, щодо проведення операцій до перевірки не надано. Зазначає, що встановити фактичний рух товарів від ТОВ "Селянка ТМ" до ТОВ "Круїз Продукт" не можливо. Також до перевірки не надавалися товарно – транспортні накладні (документи щодо підтвердження транспортування товару від продавця до покупця) та сертифікати якості (документи, щодо підтвердження якості товару). Звертає увагу на те, що операції з постачання товарів для ТОВ "Круїз Продукт" реально не відбувалися і мало місце лише документальне оформлення операцій. Крім того, отримані від ТОВ "Круїз Продукт" кошти (перерахування, яких не пов`язане з постачанням товарів та відсутності даних у ТОВ "Селянка ТМ" щодо їх повернення у майбутньому) є активом, який слід врахувати у складі інших доходів за 2017 рік та який відповідно не відображений у фінансовій звітності ТОВ "Селянка ТМ" та не врахований при визначені об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства. Таким чином, в порушення п.5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи" ТОВ "Селянка ТМ" по взаємовідносинах з ТОВ "Круїз Продукт" занижено дохід на суму отриманих коштів, не пов`язаних з реалізацією товарів на суму 2359138грн, в тому числі за 2017 рік на суму 2359138грн. Враховуючи викладене, зазначає, що в порушення вимог податкового кодексу позивачем не нараховані податкові зобов`язання при реалізації товарів іншим особам (невстановленим особам). Просить суд, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (т.1 а.с.176 -207).

У судовому засіданні, призначеному на 18.02.2020, оголошено перерву до 25.02.2020 до 10:00 год., для надання можливості позивачу ознайомитися з відзивом на позовну заяву та подати відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 25.02.2020 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 09.04.2020 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 09.04.2020 розгляд справи відкладено до30.04.2020 до 10:00год.

Ухвалою суду від 30.04.2020 вирішено перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" зареєстровано як юридична особа 18.03.2013 та з 19.03.2020 взято на облік як платника податків, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Рівненській області (т.2 а.с.21-29).

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.11.2019 №721 та направлень №413/17-00-05-01, №414/17-00-05-01, №415/17-00-05-01 від 02.12.2019 проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ", код ЄДРПОУ 38661338, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №619/17-00-14-01/38661338 від 20.12.2019 (т.1 а.с.7-59, 183-197).

За результатом проведеної перевірки встановлено, зокрема, порушення п.5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999 №290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 та пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 424645грн. в тому числі за 2017 рік у сумі 424645грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 №00000540501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платижем податок на прибуток на загальну суму 530806,00грн., з яких: 424465грн. - за податковими зобов`язаннями та 106161грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.5, 199).

Не погодившись з прийнятими Головним управлінням ДПС у Рівненській області податковим повідомленням-рішенням від 13.01.2020 №00000540501 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п.1.1 ст.1 ПК України).

Згідно з вимогами пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацами 1, 2, 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п.77.9 ст.77 ПК України).

Згідно з абз.1 п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як було встановлено судом та сторонами не заперечувалося, що підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.11.2019 №721 та направлень від 02.12.2019 №413/17-00-05-01, №414/17-00-05-01, №415/17-00-05-01 була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ".

За результатами проведеної перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №619/17-00-14-01/38661338 від 20.12.2019 (далі – акт перевірки) (т.1 а.с.7-59, 183-197).

Зі змісту акта перевірки вбачається, що перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ "Селлика ТМ" в показників у рядку 0

Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений з правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.04.2017 по 30.09.2019 встановлено його заниження на суму 2 359 138 грн. за рахунок відображення ТОВ "Селянка ТМ" в даних податкового обліку нереальних господарських операцій із реалізації товарів для ТОВ "Круїз продукт", а саме: відповідно до Договору поставки №1105/17-1 від 11.05.2017, ТОВ "Селянка ТM" (Продавець) зобов`язується продати товар, а ТОВ "Круїз Продукт" (Покупець) – зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах даного Договору. Ціна на кожну партію товару вказується Продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість. Якість товару, що поставляється (підлягає придбанню), повинна відповідати вимогам діючого ДСТУ та підтверджуватися сертифікатом відповідності.

Оплата Товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Також в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано договорів зберігання та товарно – транспортних накладних, які підтверджують факт передачі товару від Продавця до Покупця, вказані ознаки свідчать про нереальність проведених операцій з ТОВ "Круїз Продукт".

З акта перевірки також вбачається, що до перевірки ТОВ "Селянка ТМ" не надавалися товарно – транспортні накладні (документи щодо підтвердження транспортування товару від Продавця до Покупця) та сертифікати якості (документи щодо підтвердження якості товару).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що висновки контролюючого органу зводяться до порушення позивачем приписів ПК України, що призвели до заниження доходу на суму отриманих коштів, не пов`язаних з реалізацією товарів за 2017 рік на суму 2359137,80грн. Ці висновки, в свою чергу, ґрунтуються на тому, що обумовлені господарські операції є нереальними.

При вирішенні даного адміністративного спору суд виходить з того, що згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999 №290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи (п.7 вказаного Положення).

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999 (далі – Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Згідно з ст.9 Закон №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені відповідно до вимог чинного законодавства і лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що 11.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальність "Селянка ТМ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальність "Круїз Продукт" (Покупець) укладено договір купівлі – продажу №1105/17-1 (далі – Договір) (т.1 а.с.60-61).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 "Предмет договору" Договору Продавець зобов`язується продати Покупцю цукор та борошно пшеничне (надалі – товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Ціна на кожну партію товару вказується Продавцем у виставлених ним рахунках-фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість (п.1.2 розділу 1 "Предмет договору" Договору).

Пунктом 1.3 розділу 3 "Умови поставки" Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах ЕXW (Iнкотермс 2010) згідно інструкцій Продавця.

Продавець зобов`язується до товару додати наступні супроводжуючі документи на товар: сертифікат відповідності та якісне посвідчення; податкова накладна та видаткова накладна. Транспортування товару здійснюється за рахунок Покупця (п.3.4, 3.5 розділу 3 "Умови поставки" Договору).

Для підтвердження фактичної поставки товару складено видаткові накладні: РН – 0000052 від 19.05.2017 на суму 151800,00грн., в тій частині ПДВ – 25300,00 грн. (т.1 а.с.62), РН – 0000085 від 19.05.2017 на суму 150075,00грн., в тій частині ПДВ – 25012,50грн. (т.1 а.с.65), РН – 0000096 від 26.05.2017 на суму 108675,00грн., в тій частині ПДВ – 18112,50грн. (т.1 а.с.68), PH-0000107 від 30.05.2017 на суму 180285, 00 грн., в тій частині ПДВ - 30047,50 грн. (т.1 а.с.71), PH-0000108 від 31.05.2017 на суму 180285, 00 грн., в тій частині ПДВ - 30047,50 грн. (т.1 а.с.74), PH-0000016 від 07.06.2017 на суму 158640,00грн., в тій частині ПДВ – 26440,00грн. (т.1 а.с.77), PH-0000025 від 09.06.2017 на суму 157080,00грн., в тій частині ПДВ – 261880,00грн. (т.1 а.с.80), PH-0000042 від 09.06.2017 на суму 167070,00грн., в тій частині ПДВ – 27845,00грн. (т.1 а.с.83), РН-0000063 від 21.06.2017 на суму 160536,00грн., в тій частині ПДВ – 26756,00грн. (т.1 а.с.86), PH-0000075 від 22.06.2017 на суму 218850,00грн., в тій частині ПДВ – 36475,00грн. (т.1 а.с.89), PH-0000087 від 26.06.2017 на суму 157140,00грн., в тій частині ПДВ – 26190,00грн. (т.1 а.с.92), РН – 0000098 від 30.06.2017 на суму 180507,50грн., в тій частині ПДВ – 30084,58грн. (т.1 а.с.95), PН-0000099 від 30.06.2017 на суму 180507,50грн., в тій частині ПДВ –30084,58грн. (т.1 а.с.98), РН – 0000010 від 04.07.2017 на суму 158056,80грн., в тій частині ПДВ – 26342,80грн. (т.1 а.с.101), РН-0000012 від 06.07.2017 на суму 153200,00грн., в тій частині ПДВ – 25533,33грн. (т.1 а.с.104), PH-0000149 від 17.07.2017 на суму 153740,00грн., в тій частині ПДВ – 25623,33грн. (т.1 а.с.107), PH-0000175 від 25.07.2017 на суму 153240,00грн., в тій частині ПДВ – 25540,00грн. (т.1 а.с.110).

Факт поставки товару також підтверджується товарно – транспортними накладними: РН – 0000052 від 19.05.2017 (т.1 а.с.63), РН – 0000085 від 19.05.2017 (т.1 а.с.66), РН – 0000096 від 26.05.2017 (т.1 а.с.69), PH-0000107 від 30.05.2017 (т.1 а.с.72), PH-0000108 від 31.05.2017 (т.1 а.с.75), PH-0000016 від 07.06.2017 (т.1 а.с.78), PH-0000025 від 09.06.2017 (т.1 а.с.81), PH-0000042 від 09.06.2017 (т.1 а.с.84), РН-0000063 від 21.06.2017 (т.1 а.с.87), PH-0000075 від 22.06.2017 (т.1 а.с.90), PH-0000087 від 26.06.2017 (т.1 а.с.93), РН – 0000098 від 30.06.2017 (т.1 а.с.96), PН-0000099 від 30.06.2017 (т.1 а.с.99), РН – 0000010 від 04.07.2017 (т.1 а.с.102), РН-0000012 від 06.07.2017 (т.1 а.с.105), PH-0000149 від 17.07.2017 (т.1 а.с.108), PH-0000175 від 25.07.2017 (т.1 а.с.111).

Також поставка товару підтверджується, актами здачі – приймання робіт (послуг) укладеними між ТОВ "Селянка ТМ" та ТОВ "Альянс Шуге" по договору про надання транспортно – експедиторських послуг №01/0416 від 01.04.2016 (т.1 а.с.64, 67, 70, 73,76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109,112, 113-115).

За наслідками здійснення вказаних господарських операції Товариством з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" (продавець) виписано податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 311 від 22.08.2017 (т.1 а.с.225-226), №5 від 02.08.2017 (т.1 а.с.227-228), №183 від 28.07.2017 (т.1 а.с.229-230), № 168 від 25.07.2017 (т.1 а.с.231-232), №125 від 17.07.2017 (т.1 а.с.233-234), №33 від 06.07.2017 (т.1 а.с.235-236), №12 від 04.07.2017 (т.1 а.с.237-238) для Товариства з обмеженою відповідальністю "Круїз Продукт" (покупець).

У ході розгляду справи судом також встановлено, що оплата за поставлений товар проводилася в безготівковій формі відповідно до платіжних доручень, що підтверджується виписками банків по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" (т.1 а.с.116-150).

Водночас, суд зазначає, що господарські операції по постачанню борошна пшеничного до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круїз Продукт", оскільки відповідно до відомостей зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів діяльності товариства є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (КВЕД 10.71).

Разом з тим, суд зазначає, що згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61), оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (46.36), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49), оптова торгівля хімічними продуктами (46.75), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Таким чином, в контексті наведених норм чинного законодавства та досліджених документів, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону №996-XIV, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентом були здійснені в межах їх господарської діяльності, сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання для позивача правових наслідків, обумовлених відповідними правочинами.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Крім того, суд зазначає, що не може бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій відсутність документів на підтвердження якості товарів, оскільки такі документи не є документами на підставі яких формуються показники податкової та бухгалтерської звітності.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду у справі №0940/1916/18 від 09.07.2019, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийняті рішення.

Щодо покликань контролюючого органу на відсутність підтверджуючих документів щодо транспортування товару від продавця до покупця, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень, тому її відсутність, не може бути самостійною підставою для висновку про нереальність про проведення операцій з поставки товару в цілому.

Суд зазначає, що згідно з абз.27 глави 1 Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

В свою чергу, сама по собі відсутність товарно-транспортної накладної не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не по`вязані з дотриманням вимог податкового законодавства.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних не може спричиняти негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена колегією Касаційного адміністративного суду в постанові Верховного Суду у справі №821/589/17 від 06.02.2018 та у справі №520/399/19 від 20.03.2020.

Крім того, суд зазначає, що позивачем долучено до матеріалів позовної заяви належні та допустимі товарно – транспортні накладні, що підтверджують транспортування товару.

Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни може мати правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Будь-яка неправомірна діяльність контрагента (наприклад, відсутність договорів оренди основних засобів, договорів зберігання) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який у повному обсязі виконав передбачені податковим законодавством зобов`язання, які підтверджено документально. Окрім того, слід зазначити, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність у контрагента товарів та послуг виробничих потужностей, приміщень, транспортних засобів.

Суд не погоджується з висновками відповідача про те, що позивачем здійснювались нереальні операції, оскільки оцінка відповідачем виконання умов господарських відносин та фактичне заперечення його виконання сторонами правочину не може бути засновано на поверховому аналізі відомостей з інформаційних систем по контрагентам, без дослідження фактичного руху активів.

Враховуючи викладені обставини та надані позивачем первинні документи суд дійшов висновку, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій. На підтвердження виконання господарських операцій позивачем було надано копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних та товарно – транспортних накладних. В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини щодо правомірності прийнятого ним рішення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позовну заяву слід задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 7962,00грн., відповідно до платіжного доручення №4318 від 23.01.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.165).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" (вул. Князя Володимира, буд.109 Г, м. Рівне, 33009, ЄДРПОУ 38661338 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області ( вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ 43142449 ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління ДПС у Рівненській області від 13.01.2020 №00000540501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 7962,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення, з урахуванням п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 червня 2020 року.

Суддя Жуковська Л.А.