Вирок № 89571513, 25.05.2020, Оболонський районний суд міста Києва

25.05.2020 Справа № 756/5249/20

№ 1-кп/756/1073/20

№ 756/5249/20

В И Р О К

іменем України

25 травня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Дев`ятка В.В.,

за участю: секретаря - Черковської Т.О.,

прокурора - Акіфзаде С.М.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Турійськ Волинської області, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, із середньою технічною освіту, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 04.02.2019 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням терміном в 3 роки. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.11.2019 вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2019 змінено, виключено із вступної частини вироку відомості щодо судимостей ОСОБА_2 , у решті вирок суду першої інстанції залишено без змін;

- 20.01.2020 вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням терміном в 1 рік,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

06 квітня 2020 року, близько 05 год. 45 хв., ОСОБА_2 , рухаючись на мотоцклі марки «Геон» поблизу площі Тараса Шевченка, що у м. Києві, помітив ОСОБА_1 , який стояв біля проїжджої частини та намагався зупинити попутній транспорт з метою доїхати до місця свого проживання. ОСОБА_3 зупинився поряд із ОСОБА_1 та погодився підвезти останнього до селища Димер за грошову винагороду.

Проїхавши близько півтора кілометри від площі Тараса Шевченка , ОСОБА_3 зупинився та у останнього виник умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Реалізуючи свій умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_3 завдав кулаком правої руки удар в область голови ОСОБА_1 , від чого останній втратив рівновагу та упав на землю.

У подальшому ОСОБА_3 побачив, що потерпілий ОСОБА_1 намагається піднятись та з метою придушення його волі до самооборони та можливості чинити опір його злочинним діям, дістав балончик з засобом сльозогінної та дратівливої дії «Терен» та розпилив його у напрямку ОСОБА_1 від чого останній втратив можливість чинити опір діям ОСОБА_5 .

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_2 лівою рукою зірвав сумку з плеча ОСОБА_1 , в якій знаходились речі останнього, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «SM-G900», S/N: RS1TC181NON, «SSN: G900N6SMN, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 1 800 грн., грошові кошти в розмірі 150 гривень, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, ОСОБА_2 сів на мотоцикл та поїхав з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України визнав, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи викладені у вироці вище, зокрема показав, що дійсно 06.04.2020, близько 05 год. 45 хв., він, на мотоцклі марки «Геон» підвозив ОСОБА_1 до селища Димер за грошову винагороду. Зупинившись близько за півтора кілометри від площі Тараса Шевченка , здійснив напад на ОСОБА_1 із застосуванням газового балончика, після чого забрав сумку останнього, сів на мотоцикл та поїхав з місця вчинення злочину.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, доведена в повному обсязі.

Дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, оскільки останній судимий за статтею 122 КК України.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також має чотирьох малолітніх дітей.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства.

Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого статей 69, 75 КК України.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, тяжкість призначеного обвинуваченому покарання, вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки останнього, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Питання речових доказів підлягає вирішенню у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироками Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2019 та Ірпінського міського суду Київської області від 20.01.2020, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 15 квітня 2020 року. Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи у розмірі 273 гривні 80 копійок на користь держави (УК в Оболонському районі м Києва 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, МФО 899998, рахунок UA 708999980000031412544026006).

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «SM-G900», S/N: RS1TC181NON, «SSN: G900N6SMN, ІМЕІ: НОМЕР_1 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_1 ; мотоцикл марки «GEON», чорного кольору, номер рами « НОМЕР_2 » - повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Суддя В.В . Дев`ятко