Рішення № 89569670, 02.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 р. № 814/1469/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Військової частини А3189, пров. 3-й Лазурний, м. Одеса, Одеська область, 65085 до відповідача:Старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Харжевської М.В., вул. Бабеля, 6, м. Одеса, Одеська область, 65085 Другого Малиновського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Бабеля, 6, м. Одеса, Одеська область, 65085 про:визнання неправомірними та скасування постанови від 31.05.17р. № 52729492, від 12.06.17р. № 52729492, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Військова частина А 3189 звернулася до суду зі скаргою до старшого державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Харжевської М.В. про:

- визнання дій і рішення у вигляді накладання штрафних санкцій та бездіяльність у вигляді не прийняття рішення про направлення виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у порядку ст.34 Закону України « Про виконавче провадження» старшого державного виконавця Харжевської М.В. неправомірними ,

- скасування постанови про накладання штрафу від 31.05.2017 у межах виконавчого провадження № 52729492, видану старшим державним виконавцем Малиновського відділу ДВС м. Одеси Харжевською М.В.,

- скасування постанови про накладання штрафу від 12.06.2017 у межах виконавчого провадження № 52729492, видану старшим державним виконавцем Малиновського відділу ДВС м. Одеси Харжевською М.В.,

- зобов`язання державного виконавця усунути порушення та прийняти рішення про направлення виконавчого документа у межах виконавчого провадження № 52729492 до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

- Зупинення виконавчого провадження.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що військова частина не може самостійно в добровільному порядку виконати рішення суду, в зв`язку з тим, що військова частина А 3189 Повітряних сил Збройних Сил України є органом виконавчої влади і військового управління, тому стягувач повинен був звернутись за виконанням рішення суду не до ДВС, а до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відповідно до вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а державний виконавець повинен був відповідно до п.9 ч.1 ст.34 Закону України « Про виконавче провадження» зупинити виконавче провадження та надіслати виконавчий документ до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідач надав відзив, в якому позов не визнає та просить у задоволенні позову відмовити, оскільки постанови про накладання штрафу прийняті відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження». 27.06.2018 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України « Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 19.05.2020 замінено назву відповідача - старшого державного виконавця Малиновського відділу ДВС м. Одеси Харжевської М.В. на старшого державного виконавця Малиновського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Харжевську М.В. та залучено до участі у справі в якості відповідача Другий Малиновський відділ ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) .

Заслухав представника позивача, дослідив докази, суд дійшов висновку:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 по справі № 814/133/16 за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 3189 Повітряних Сил Збройних Сил України зобов`язано військову частину А 3189 здійснити виплату ОСОБА_2 добових в розмірі 2 340 грн. за час відрядження до військової частини В 5874.

25.10.2016 державним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 814/133/16 від 27.09.2017, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом.

31.05.2017 старшим державним виконавцем Харжевською М.В. винесена постанова про накладання штрафу на користь держави в сумі 5100 грн. за невиконання вимог рішення суду без поважних причин.

12.06.2017 старшим державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду.

Постановою від 27.06.2018 державним виконавцем закінчено виконавче провадження ВП № 52729492 на підставі п.11 ч.1 ст.39,40 Закону України « Про виконавче провадження», оскільки рішення суду боржником не виконано, в строки надані державним виконавцем для виконання, що передбачені ст.63 Законом України « Про виконавче провадження». До органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" .

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачений ст.63 Закону України « Про виконавче провадження». За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. За таких обставин, накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення є мірою юридичної відповідальності, яка має стимулювати його негайно здійснити дії задля його виконання. У випадку, коли боржник ігнорує ці вимоги без поважних причин, то він на законних підставах притягується до відповідальності у вигляді накладення на нього штрафних санкцій. Такі дії держави в особі відповідних органів є виправданими та мають легітимну мету - відновлення прав стягувача. Тому, за кожне повторне невиконання судового рішення боржник притягується до юридичної відповідальності.

Аналіз вищезазначеної норми свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк саме без поважних причин.

Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Позивач не надав суду доказів невиконання рішення суду з поважних причин.

Позивач у позові зазначив, що військова частина зверталась до державного виконавця з листом від 20.12.2016 , в якому просили зупинити виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслати виконавчий документ до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідач не зупинив виконавче провадження та не надіслав на виконання виконавчий документ до казначейства, тому позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність.

Єдиною підставою для визнання дій та бездіяльності державного виконавця протиправними та скасування спірних постанов військова частина зазначила - те, що стягувач повинен був звернутись до казначейської служби за виконанням судового рішення, а відповідач- державний виконавець повинен був надіслати виконавчий документ для виконання казначейству. Інших підстав для визнання протиправними спірних постанов про накладання штрафу позивачем не зазначено.

Відповідно до ст.2,3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Відповідно до ст.6 Закону України « Про виконавче провадження» передбачено, що органи казначейства виконують рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ.

На виконанні у державного виконавця знаходилося рішення зобов`язального характеру, яким зобов`язано військову частину А 3189 здійснити виплату ОСОБА_2 добових в розмірі 2 340 грн. за час відрядження до військової частини В 5874., а не рішення про стягнення коштів з військової частини.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що рішення суду не виконано, спосіб виконання рішення суду не змінювався судом.

Оскільки позивачем не надано суду доказів невиконання рішення суду з поважних причин, правові підстави у державного виконавця для направлення виконавчого листа на виконання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на підставі Закону України « Про виконавче провадження», Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» відсутні, тому відповідачем правомірно прийняті спірні постанови про накладання на позивача штрафів. Правових підстав для зупинення провадження немає, оскільки виконавче провадження закінчено.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позивач не довів суду належними та допустити доказами, в чому протиправність дій та бездіяльності відповідача та спірних постанов про накладання штрафу, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Військової частини А3189 (пров. 3-й Лазурний, м. Одеса, Одеська область, 65085, ідентифікаційний код 26606929) до Старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Харжевської М.В. (вул. Бабеля, 6, м. Одеса, Одеська область, 65085 ) Другого Малиновського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Бабеля, 6, м. Одеса, Одеська область, 65085, ідентифікаційний код 41405463) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України, п. 3 розділу Прикінцевих положень КАС України, п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко