Рішення № 89569299, 02.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. справа № 300/1033/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

суддя Остап`юк С.В.,

за участю секретаря Баточенко О.-А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за № 61605770 від 20.03.2020, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за № 61605770 від 20.03.2020.

Суд, 25.05.2020, поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, відстрочив сплату судового збору за його подання до ухвалення рішення у даній справі та відкрив провадження в справі за вказаним позовом, а справу призначив до судового розгляду на 02.06.2020.

02.06.2020 учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, розгляд справи відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено здійснювати у письмовому провадження за наявними матеріалами справи.

Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору обґрунтовує тим, що відповідач протиправно, в порушенні норм Закону України «Про виконавче провадження» відкрив виконавче провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору за № 50978510 від 05.05.2016, з порушенням строків, встановлених для її пред`явлення до примусового виконання. З цих підстав оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження за № 61605770 від 20.03.2020 підлягає скасуванню.

Відповідач направив відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджуються, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що у відповідача перебувало виконавче провадження про стягнення в солідарному порядку заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Тайстра» в сумі 101 673, 98 гривень. Дане виконавче провадження закінчено 29.12.2018, 21.12.2018, та 25.06.2019, а виконавчий збір виведений в окреме виконавче провадження, з примусового виконання якого 20.03.2020 відкрито виконавче провадження, а 29.05.2020 виконавче провадження з її примусового виконання завершено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

В провадженні у відповідача перебувало виконавче провадження за № 50978510 з примусового виконання виконавчого листа Долинського районного суду за № 343/113/15-ц від 20.04.2016 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Кредитної спілки «Тайстра» боргу в сумі 101 673, 98 гривень, у якому, 05.05.2016, державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 10 167, 39 гривень.

Відповідно до резолютивної частини постанови про стягнення виконавчого збору за ВП № 50978510 від 05.05.2016 ця постанова є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення, строк її пред`явлення до виконання три місяці.

20.03.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за ВП № 61605770 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору за ВП № 50978510 від 05.05.2016.

Суд, відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору за ВП № 50978510 від 05.05.2016) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору за ВП № 50978510 від 05.05.2016) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Частиною 6 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору за ВП № 50978510 від 05.05.2016) встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

У разі виконання рішення, за яким закінчився строк для його самостійного виконання, але судом встановлено відстрочку чи розстрочку виконання рішення, виконавчий збір стягується в порядку, встановленому цим Законом, шляхом виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження (частина 7 статті 28 Закону).

Таким чином, враховуючи ту обставину, що строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору розпочинається з наступного дня після набрання нею законної сили, і згідно з резолютивної частини постанови про стягнення виконавчого збору за ВП № 50978510 від 05.05.2016 ця постанова набрала чинності з моменту її винесення і строк її пред`явлення до виконання три місяці, то строк пред`явлення цієї постанови до примусового виконання закінчився 06.08.2016.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином, суд встановив пропущення строку звернення до примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору за ВП № 50978510 від 05.05.2016.

При цьому, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем за виконавчим документом - постановою про стягнення виконавчого збору, є орган державної виконавчої служби, який виніс таку постанову.

Згідно з частиною 6 даної статті Закону стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент прийняття оскаржуваної постанови) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи, ту обставину, що строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору за ВП № 50978510 від 05.05.2016 закінчився, то відповідно у відповідача не було підстав для відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання.

Щодо твердження відповідача про те, що виконавче провадження ВП № 50978510 про стягнення в солідарному порядку заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Тайстра» в сумі 101 673, 98 гривень закінчено 29.12.2018, 21.12.2018, та 25.06.2019, а виконавчий збір відокремлений в окреме виконавче провадження, з примусового виконання якого 20.03.2020 відкрито виконавче провадження, суд зазначає, що у виконавчому провадженні № 50978510 винесено постанову про стягнення виконавчого збору 05.05.2016, а Законом України «Про виконавче провадження» у відповідних редакціях, не передбачено винесення постанови про стягнення виконавчого збору в одному виконавчому провадженні одночасно, як на стадії його примусового виконання так і після його завершення (закінчення) виконавчого провадження.

Як наслідок, постанова про відкриття виконавчого провадження за № 61605770 від 20.03.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, враховуючи заявлені позовні вимоги, робить висновок про їх обґрунтованість, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що ухвалою суду від 25.05.2020 в даній справі відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі, а заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, та з врахуванням статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд робить висновок про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 840, 80 гривень, який підлягає зарахуванню до його спеціального фонду.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (індекс 77520, село Гошів, Долинський район, Івано-Франківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за № 61605770 від 20.03.2020 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (проспект Незалежності, будинок 3, місто Долина, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 34536065) про відкриття виконавчого провадження за № 61605770 від 20.03.2020.

Стягнути з Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (проспект Незалежності, будинок 3, місто Долина, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 34536065) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя Остап`юк С.В.