Рішення № 89569236, 29.05.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/723/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

представника позивача - Бряник М.М.,

представників відповідача - Шак М.В., Заяць Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 травня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 02 червня 2020 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» від 17 січня 2020 року № 68; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області припинити утримання переплати в розмірі 20% від суми пенсії з дати прийняття рішення суду по даній справі та повернути незаконно утримані з пенсії суми коштів за період починаючи з лютого 2020 року по день набрання рішенням суду законної сили; 3) сягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 24 грудня 1993 року в зв`язку з досягненням позивачем пенсійного віку підприємством, за останнім місцем роботи перед виходом на пенсію, а саме Тячівським заводом «Зеніт» було внесено подання до Управлінням пенсійного фонду у Тячівському районі про призначення пенсії. Для розрахунку пенсії та на підтвердження заробітної плати за період роботи починаючи з 1985 року по 1991 рік включно, до Пенсійного фонду України було подано видану заводом «Зеніт» довідку № 260 від 14 грудня 1993 року. На підставі поданих документів було проведено відповідний розрахунок та призначено пенсію. Однак, за результатами проведеної перевірки відповідачем 17.01.2020 року було прийнято рішення № 68, яким стягнуто з позивача 76666 грн. 35 коп. переплати. Вказану суму коштів утримано в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з лютого 2020 року до повного погашення. Вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 68 від 17.01.2020 року протиправним, оскільки відповідач не навів обставин та доказів, які б доводили факт зловживань з боку позивача, або подання недостовірних даних, а відтак і наявності підстав, передбачених ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для стягнення надміру виплачених сум пенсій.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що в ході інвентаризації пенсійних справ було виявлено необхідність проведення перевірки достовірності видачі довідки № 260 від 14.12.1993р., оскільки в окремих місяцях коефіцієнт заробітку склав 5,6. За результатами проведеної перевірки виявлено розбіжності між первинними бухгалтерськими документами та виданою довідкою, про що складено акт № 341 від 29.08.2019 р., яким зобов`язано відповідальних осіб Тячівського заводу «Зеніт» надати достовірну довідку про заробітну плату за період з 1989 р. по 1990 р. на гр. ОСОБА_1 . В подальшому, отримавши довідку № 26 від 10.03.2020 р. про заробіток позивача, відповідачем приведено пенсійну справу у відповідність, в наслідок чого була встановлена переплата пенсії у розмірі 76666,35 грн. за період з 01.01.2004 року по 31.10.2019 року та прийнято рішення № 68 від 17 січня 2020 р. про утримання надміру виплачених сум пенсії. Звертає увагу, що довідка № 260 від 14 грудня 1993 р., підписана головним бухгалтером, а в той саме період позивач працювала на посаді головного бухгалтера Тячівського заводу «Зеніт».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, проти задоволення таких заперечили та просили суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію по віку з 01.10.1994 р.

Для розрахунку пенсії позивачем було подано довідку № 260 від 14 грудня 1993 р. видану Тячівським заводом «Зеніт» про заробіток, який враховується при обчисленні пенсії за період з 01.01.1985 р. по 31.12.1991р.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 р. № 19-1 відповідачем було проведено інвентаризацію пенсійних справ. В ході інвентаризації було виявлено необхідність проведення перевірки достовірності видачі довідки № 260 від 14.12.1993 р., оскільки в окремих місяцях коефіцієнт заробітку склав 5,6.

За результатами проведеної перевірки було виявлено розбіжності між первинними бухгалтерськими документами та виданою довідкою, про що складено акт № 341 від 29.08.2019 р., яким зобов`язано відповідальних осіб Тячівського заводу «Зеніт» надати достовірну довідку про заробітну плату за період з 1989 р. по 1990 р. на гр. ОСОБА_1 .

В подальшому, отримавши довідку № 26 від 10.03.2020 р. про заробіток позивача, відповідачем приведено пенсійну справу у відповідність, в наслідок чого була встановлена переплата пенсії у розмірі 76666,35 грн. за період з 01.01.2004 року по 31.10.2019 року та прийнято рішення № 68 від 17 січня 2020 р. про утримання надміру виплачених сум пенсії.

Листом від 14.01.2020 року № 2032/04.08 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивача про виникнення переплати пенсії в розмірі 76666,35 грн. за період з 01.01.2004 р. по 31.10.2019 р. у зв`язку з не підтвердженням заробітної плати за період з 1985-1990 рр. згідно акту перевірки № 341 від 29.08.2019 р.

Вказаний лист датовано 14.01.2020 року, а оскаржуване рішення 17.01.2020 року, на що представники відповідача в судовому засідання зазначили, шо було допущено технічну помилку.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відрахування з пенсії проводяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону проводиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15.05.2003 р. № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014 р.).

Відповідно до п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Відповідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Так, ОСОБА_1 20.12.1993 р. звернулась із заявою для призначення пенсії по віку, додавши до неї довідку про заробіток, який враховується для обчислення пенсії № 260 від 14 грудня 1993 р.

Позивачу призначено пенсію по віку з 01.10.1994 р. Пенсія була призначена з урахуванням вищезазначеної довідки, взято заробіток для обчислення пенсії за період з 01.01.1986 р. по 31.12.1990 р.

Разом з тим, судом встановлено та не заперечується позивачем, що остання в той період працювала на посаді головного бухгалтера Тячівського заводу «Зеніт».

Суд вважає, що працюючи на посаді головного бухгалтера Тячівського заводу «Зеніт», отримавши довідку № 260 від 14 грудня 1993 року, позивач повинна була бути обізнаною щодо достовірності зазначених у ній даних.

Позивач стверджує, що вона не могла і не може нести відповідальність за достовірність зазначених у довідці № 260 від 14 грудня 1993 року даних. Також зазначає, що у той період коли видавалася довідка № 260 про її заробіток, у зв`язку з непрацездатністю позивач перебувала на лікарняному, а відтак не могла ні формувати зміст цієї довідки ні підписувати її, а тому не може нести відповідальність за достовірність зазначених у ній відомостей.

На підтвердження зазначеного позивач подала копію довідки про заробітну плату від 06 квітня 2020 року № 314 та копію наказу директора заводу «Зеніт» від 04 березня 1993 року № 57.

Зі змісту зазначеного наказу вбачається лише, що з 03.03.1993 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я головного бухгалтера Гавриш М.В., було призначено заступником головного бухгалтера Грабар І.І.

Разом з тим, суд звертає увагу, що довідка № 260 від 14 грудня 1993 року видана на ім`я ОСОБА_1 у той період коли остання працювала на посаді головного бухгалтера Тячівського заводу «Зеніт», а тому суд вважає, що позивач була ознайомлена зі змістом зазначеної довідки та достовірності зазначених у ній даних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що аналіз наведених обставин свідчить про зловживання з боку позивача шляхом подання свідомо недостовірних відомостей, що призвело до надмірно виплачених сум пенсії у розмірі 76666,35 грн.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, дослідивши обставини справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець