Рішення № 89569225, 02.06.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1327/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - ОСОБА_1 ;

відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - представник - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 16.04.2020 р. в розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 61636134."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 квітня 2020 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про накладення штрафу від 16 квітня 2020 року у виконавчому провадженні № 61636134, відповідно до якої на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/19/19 від 20 березня 2020 року без поважних причин. 18 лютого 2019 року, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/19/19, позов ОСОБА_3 до Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі. В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду зобов`язало Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виконати негайно. 18 липня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Місник Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59589728. 25 вересня 2019 року Головне управлінням ПФУ в Закарпатській області листом № 29220/07.01 повідомило відділ ПВР УДВС, що рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області виконано в повному обсязі. 17 жовтня 2019 року Головним державним виконавцем Міснік Н.В повернуто виконавчий документ стягувану. 20 березня 2020 року, Закарпатським окружним адміністративним судом по справі № 260/19/19, було постановлено ухвалу, якою зобов`язано Головне управління подати протягом десяти днів з дати прийняття цієї ухвали звіт про повне виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Місник Н.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 61636134 від 25 березня 2020 року з примусового виконання зазначеної вище ухвали суду від 20 березня 2020 року. На виконання вказаної ухвали суду від 20 березня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в строк визначений судом, листом від 30 березня 2020 року № 0700-0401-7/10692 направило до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі № 260/19/19. Листом № 0700-0401-5/11223 від 03 квітня 2020 року позивач повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року по справі №260/19/19 управлінням виконано, звіт про виконання рішення суду від 18 лютого 2019 року подано в строки встановлені судом. У зв`язку з вищенаведеним, позивач вважає, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до відповідальності за невиконання рішення без поважних причин.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що державним виконавцем постанова про накладення штрафу прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Зазначив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/19/19 від 20 березня 2020 року, виконано не в повному обсязі, а саме: суму у розмірі 281505,55 грн нараховано ОСОБА_3 , але не виплачено, а включено до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена після виділення коштів, проте звіт подано про виконання рішення суду. Відтак, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не довів обґрунтованість заявлених вимог та не спростував правомірність постанови про накладення штрафу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

У відповідності до даних, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року, що ухвалене у справі за № 260/19/19, позов ОСОБА_3 до Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірними дії Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо невиплати пенсії ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року. Зобов`язано Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області виплатити пенсію ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року. Стягнуто на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області судові витрати у розмірі 704, 80 грн. В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду допущено до негайного виконання.

20 березня 2020 року, Закарпатським окружним адміністративним судом по справі № 260/19/19, було постановлено ухвалу, якою зобов`язано Головне управління подати протягом десяти днів з дати прийняття цієї ухвали звіт про повне виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (а.с.а.с. 16-19).

У відповідності до супровідного листа позивачем було отримано вказану ухвалу суду від 20 березня 2020 року - 24 березня 2020 року (а.с. 15).

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Місник Н.В. 25 березня 2020 року було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 61636134 з примусового виконання зазначеної вище ухвали суду від 20 березня 2020 року (а.с. 11).

На виконання вказаної ухвали суду від 20 березня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в строк визначений судом, листом від 30 березня 2020 року № 0700-0401-7/10692 направило до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі № 260/19/19. У відповідності до вказаного звіту, позивач вказав, що частини суми боргу у розмірі 17615,53 грн громадянці ОСОБА_3 було виплачено в квітні 2019 року, заборгованість в розмірі 281504,55 грн. нараховано та включено до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена після виділення коштів Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень на цю мету (а.с. 20). Вказаний звіт про виконання рішення суду у відповідності до даних, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду", Закарпатським окружним адміністративним судом було отримано 31 березня 2020 року.

Листом № 0700-0401-5/11223 від 03 квітня 2020 року позивач повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року по справі № 260/19/19 управлінням виконано, звіт про повне виконання рішення суду від 18 лютого 2019 року подано в строки встановлені судом (а.с. 13).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 16 квітня 2020 року у виконавчому провадженні № 61636134 на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/19/19 від 20 березня 2020 року без поважних причин (а.с.а.с. 8, 9).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Згідно зі статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) та нормами КАС України.

Так статтею 1 Закону України № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до статті 3 частини 1 пункту 1 Закону України №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 15 частин 1, 2 Закону України № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі № 260/19/19 про зобов`язання позивача звіт про виконання рішення не покладався обов`язок на позивача щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України № 1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно зі статтею 382 частинами 1, 2, 6 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 4 частини 1 Закону України № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік вимог до виконавчого документа, які є обов`язковими для зазначення таких для органу, який його видав, а також, визначено вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий документ повертається.

При цьому, з аналізу вищевикладеного резюмується, що оскільки згідно із статтею 382 частиною 6 КАС України ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби, то вона, і є, відповідно виконавчим документом та повинна відповідати вимогам статті 4 частини 1 Закону України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що згідно відомостей, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду", Закарпатським окружним адміністративним судом у справі № 260/19/19 ухвала про накладення штрафу за наслідками розгляду звіту позивача про виконання рішення суду не приймалася.

Як вбачається, ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року по справі № 260/19/19 не містить необхідних реквізитів встановлених для виконавчих документів (а.с.а.с. 16-19).

Згідно положень статті 27 Закону України № 1404-VIII, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі статті 63 Закону України № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У відповідності до статті 19 частини 4 Закону України № 1404-VIII, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що забезпечення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року по справі № 260/19/19 здійснювалося через його примусове виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та 17 жовтня 2019 року Головним державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувану з виконання вказаного судового рішення.

20 березня 2020 року, Закарпатським окружним адміністративним судом по справі № 260/19/19, було прийнято ухвалу, якою зобов`язано Головне управління подати протягом десяти днів з дати прийняття цієї ухвали звіт про повне виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (а.с.а.с. 16-19).

30 березня 2020 року позивачем було подано до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі № 260/19/19, в якому позивач вказав, що частини суми боргу у розмірі 17615,53 грн громадянці ОСОБА_3 було виплачено в квітні 2019 року, заборгованість в розмірі 281504,55 грн. нараховано та включено до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена після виділення коштів Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень на цю мету (а.с. 91). Вказаний звіт про виконання рішення суду у відповідності до даних, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду", Закарпатським окружним адміністративним судом було отримано 31 березня 2020 року.

Листом № 0700-0401-5/11223 від 03 квітня 2020 року позивач повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року по справі № 260/19/19 управлінням виконано, звіт про повне виконання рішення суду від 18 лютого 2019 року подано в строки встановлені судом (а.с. 13).

Таким чином, позивачем в строк наданий ухвалою суду від 20 березня 2020 року було подано до суду звіт про виконання рішення суду від 18 лютого 2019 року по справі № 260/19/19, про що було повідомлено державного виконавця.

Відповідно до статті 382 частини 2 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, приписами статті 382 КАС України передбачено саме судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту - накладення штрафу і такий штраф застосовується до порушника саме судом, а не державним виконавцем.

За наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення або в разі неподання звіту, саме суд може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф. Тобто статтею 382 КАС України передбачено певну свободу (альтернативні дії) саме суду щодо оцінки поданого звіту, причин неподання звіту та, відповідно реагування в залежності від встановлених обставин.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, суд вважає, що суб`єкт владних повноважень (орган державної виконавчої служби), саме у спірному випадку, перебрав на себе функції суду, а саме щодо оцінки поданого до суду звіту та застосування штрафу до відповідальної особи.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 16 квітня 2020 року у виконавчому провадженні № 61636134 необхідно скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у спосіб передбачений статтею 2 частиною 2 пунктом 1 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 її частинною 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач в даній справі є суб`єктом владних повноважень, то у розумінні статті 139 частини 1 КАС України судові витрати на його користь до відшкодування не належать.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 16 квітня 2020 року в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 61636134.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко