Рішення № 89568911, 01.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/1204/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання незаконними та скасування рішень,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Житомирської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 101000/2019/200794/2 від 25.10.2019року та картки відмови в прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 101070/2019/01067.

Ухвалою суду від 18.02.2020року відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.03.2019року за згодою представника Позивача замінено Відповідача у справі на Київську митницю Держмитслужби, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В підготовчому судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що 08.10.2019року Позивач у "JZ Bil AB" придбав бувший у використанні автомобіль марки "HYUNDAI SANTA FE", 2014року випуску (реєстраційний номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2199см3, за ціною 80000,00 шведських крон, та ввіз на митну територію України. З метою проведення митного оформлення даного товару Житомирській митниці 25.10.2019року уповноваженою особою Позивача (митним брокером) було надано, окрім інших документів, вантажно-митну декларацію №UA101070.2019.062747, в якій була заявлена ціна відповідно до договору.

Після вивчення поданих документів, як пояснив Позивач, уповноваженою особою Відповідача безпідставно було відмовлено у митному оформленні товару та винесено рішення про коригування митної вартості товару, яким визнано митну вартість товару за резервним методом у розмірі 124566,62 шведських крон (214129,49грн.). Таке рішення мотивовано відсутністю підпису Позивача як покупця на рахунку-фактурі та відсутністю розрахункового документа.

Відповідачем, на думку представника Позивача, протиправно були винесені оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів і рішення про коригування митної вартості товарів, так як платіжний документ від 08.10.2019року був долучений до митної декларації, а визнання незаконності укладеної угоди купівлі - продажу автомобіля не віднесено до повноважень Відповідача. Певні неістотні недоліки поданих документів не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Представник Київської митниці Держмитслужби, Відповідача по справі, проти позову заперечив і пояснив, що при проведенні митного оформлення зазначеного Позивачем автомобіля марки "HYUNDAI SANTA FE", 2014року випуску (реєстраційний номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2199см3 спрацювала автоматизована система аналізу правління ризиками (АСАУР) про заниження митної вартості автомобіля. Під час проведення консультацій декларантом та за результатами проведеної перевірки було встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані по причині відсутності цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Як зазначив представник Відповідача, митна вартість була визначена в розмірі 214129,49грн. за резервним методом із врахуванням показників МД №UA401010/2019/056925 від 24.10.2019року щодо подібного транспортного засобу.

Враховуючи, що представники сторін не прибули в судові засідання по розгляду справи по суті та відсутність в потребі допиту свідків та експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмово провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача в підготовчому судовому засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

За приписами ст.53 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Безспірно, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Сторони по даній справі не заперечують проти виду товару: бувший у використанні автомобіль марки "HYUNDAI SANTA FE", 2014року випуску (реєстраційний номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2199см3 ( надалі - Товар), що переміщувався Позивачем через митний кордон та підлягає митному контролю, та щодо видів документів, які надавалися для проведення митного оформлення.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до ціни вказаного товару та правомірності застосування способу для її визначення.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що з метою проведення митного оформлення даного товару Житомирській митниці 25.10.2019року уповноваженою особою Позивача (митним брокером) було надано, окрім інших документів, вантажно-митну декларацію №UA101070.2019.062747, в якій була заявлена ціна (80000,00 шведських крон) відповідно до договору, а саме відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 08.10.2019року, виданого "JZ Bil AB".

Як зазначено в ст.53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, вказані правові норми містять вичерпний перелік документів, які підлягають наданню декларантом митному органу на підтвердження митної вартості.

Як пояснив представник Відповідача, після реєстрації поданої декларантом митної декларації спрацювала автоматизована система аналізу правління ризиками (АСАУР) про заниження митної вартості автомобіля. Для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товарів було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких був зазначений уповноваженим працівником митниці ( договір із третіми особами про поставку товару, рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, копію митної декларації країни відправлення).

Такі дії уповноважених осіб Відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного митного законодавства, з огляду на таке.

По-перше, в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України уповноважена особа митниці має право запропонувати декларанту для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару надати додаткові документи лише у випадку коли подані декларантом документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, представники Відповідача в судовому засіданні не надали.

По-друге, відсутність на рахунку-фактури підпису покупця не могла впливати на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Більш того, в розумінні вимог ст.204 та ст.215 Цивільного кодексу України митний орган не наділений повноваженнями на визнання угоди не чинною чи неукладеною.

Судом визнається, що відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Безспірно, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Разом з тим, приписами частини шостої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Тобто, перелік підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю також є вичерпним.

Всупереч вказаним вимогам Митного кодексу України в оскаржуваній картці про відмову в прийнятті митної декларації та митному оформленні транспортного засобу Відповідач зазначив, що таке рішення зумовлено саме не підтвердженням митної вартості товару та ненаданням додаткових документів.

Судом встановлено, що Позивачем надано Відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору (80000,00 шведських крон) згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

В частині сьомій статті 54 Митного кодексу України прямо зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, суд вважає, що у Відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю транспортного засобу.

Одночасно суд визнає, що алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України.

За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA 101000/2019/200794/2 від 25.10.2019року, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим, а також джерело інформації, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 р. у справі N 809/719/17 та відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі.

Всупереч вказаним вимогам Відповідачем не обґрунтовано підстави незастосування другого-п`ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого Позивачем транспортного засобу, оскільки не надано доказів, що підтверджують проведення посадовою особою Митниці консультацій з Позивачем щодо наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як того вимагають положення частини четвертої статті 57 МК України; а також Відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 214129,49грн. внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.

Суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

В рахунку - фактурі №1110 від 08.10.2019року (угоді купівлі-продажу) про продаж автомобіля Позивачу прямо зазначено, що вартість автомобіля складає 80000,00 шведських крон (а.с.8-9).

Аналогічна вартість автомобіля зазначена в експортному супровідному документі на нього (а.с.19).

В свою чергу, Відповідачем як суб`єктом владних не доведено суду, що надані Позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

На Відповідача не покладено обов`язку здійснення контролю за своєчасністю та повнотою проведення розрахунків між сторонами договору купівлі - продажу автомобіля.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. (справа N 815/329/17) та відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі.

На підстави викладеного, суд вважає, що Позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, Відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості Відповідачем не доведена.

Таким чином, рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 101000/2019/200794/2 від 25.10.2019року та картка відмови в прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 101070/2019/01067 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправні та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 1925,10грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 101000/2019/200794/2 від 25.10.2019року та картка відмови в прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 101070/2019/01067.

Судові витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у вигляді судового збору в сумі 1925,10грн. підлягають відшкодуванню шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м.Київ, Бульвар Вацлава Гавела,8а, ЄДРПОУ 43337359).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк