Ухвала суду № 89568816, 01.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

01 червня 2020 р. Справа №200/10018/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Алексєєва О.І. про визнання протиправною бездіяльності на виконання рішення суду, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з червня 2018 року протиправною, зобов`язання відновити нарахування та виплату пенсії з дня припинення, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2019 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10018/19-а визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2018 року, зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13, код в ЄДРПОУ 42169323) відновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виплату пенсії з 01.06.2018 року.

20 травня 2020 року від представника Позивача до суду надійшла заява в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій позивач просив суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у невиконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року у справі № 200/10018/19-а з посиланням на відсутність фінансування від Пенсійного фонду України та необхідність визначення окремого порядку виплати заборгованості з пенсії Кабінетом Міністрів України,

- Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області негайно виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року у справі № 200/10018/19-а,

- Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати звіт на виконання судового рішення протягом 14 днів.

Згідно з ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з червня 2018 року протиправною, зобов`язання відновити нарахування та виплату пенсії з дня припинення задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2018 року, зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13, код в ЄДРПОУ 42169323) відновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виплату пенсії з 01.06.2018 року.

Після набрання рішенням суду у даній справі законної сили, 06 грудня 2019 року судом видано виконавчий лист.

Вказаний виконавчий лист пред`явлено Позивачем до примусового виконання, 16.01.2019 року відкрито виконавче провадження № 60996811 з його виконання.

Станом на теперішній час докази про закінчення виконавчого провадження № 60996811 в матеріалах справи відсутні.

На адвокатський запит представника позивача листом від 16.04.2020 року №4738/03/25-1 Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача, що на виконання рішення суду від 19.09.2019 року позивачу було проведено нарахування пенсії з 01.06.2018 року по 31.12.2019 року. Однак виплата боргу з пенсії за рішенням суду не здійснена, оскільки виплата боргу не передбачена бюджетом Пенсійного фонду і потребує додаткового фінансування. Орган ПФУ послався на Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 та від 08.06.2016 року № 365, згідно яких суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Позивач вважає бездіяльність Відповідача щодо невиконання рішення суду протиправною та звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

28 травня 2020 року Покровське ОУПФУ Донецької області надало до суду відповідь на заяву, в якій зазначало, що заборгованість із пенсії не виплачено у зв`язку з відсутністю фінансування, що вважається поважною причиною.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, відповідно до ст.124 Конституції України, є обов`язковими до виконання на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до чч.2 та 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, в положеннях ч.1 ст.370 КАС України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно зі ст.2 та ч.1 ст.3 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з п.1 ст.7 вказаного Закону, виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу поновлено виплату пенсії з 01.01.2020 року. Виплата суми боргу за рішенням суду за період з 01.06.2018 року по 31.12.2019 року у сумі 36 675,90 грн. не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем на виконання рішення суду проведено поновлення нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.01.2020 року, що свідчить про наявність дій, спрямованих на належне виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Виплата пенсій за віком забезпечується за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Таким чином, нарахована позивачу сума пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Пенсійного фонду та проведення такої виплати можливе лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

Як передбачено положеннями ст.ст.23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач при виконанні рішення суду у справі №200/10018/19-а як орган державної влади зобов`язаний діяти лише в межах чинного законодавства.

Тобто судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою невиконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року у справі №200/10018/19-а.

Згідно із ч.ч.1 та 6 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд наголошує, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18), від 21.08.2019 року у спроаві № 754/3105/17 (К/9901/46550/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на наведене вище, суд дійшов до висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду, оскільки управлінням були здійсненні необхідні заходи для виконання рішення суду.

Стосовно вимог заявника про зобов`язання відповідача протягом 14 днів надати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст.382 КАС України.

Відповідно до частини першої вказаної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).

Правові норми, закріплені у ч. 1 ст.382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, ч.6 ст.246, п.4 ч.1 ст.322, пп."ґ" п.4 ч.1 ст.356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення.

Вказана позиція узгоджується із ухвалою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

З правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» № 3 від 13.03.2017, вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Серед іншого, вирішуючи питання щодо можливості встановлення судового контролю слід враховувати особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань.

При цьому, суд зазначає, що виконання рішення суду, враховуючи наявність спеціальних процедур, порядку, передбачає виконання рішення з урахуванням певного часу на його виконання. Затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, процедури може у виняткових випадках бути виправдана.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду необхідно відмовити.

З огляду на зазначене та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також обставини часткового виконання судового рішення, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Позивача, поданої в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 291, 293-295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви адвоката Алексєєва О.І. про визнання протиправною бездіяльності на виконання рішення суду, поданої в порядку ст.ст.382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з червня 2018 року протиправною, зобов`язання відновити нарахування та виплату пенсії з дня припинення - відмовити.

Ухвалу складено в повному обсязі та підписано 01 червня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Череповський Є.В.