Рішення № 89568783, 01.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 р. Справа№200/3706/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85300, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621589; 85483, Донецька обл., м. Новогродівка) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання зарахувати до страхового стажу період праці на підземних роботах з 01.12.2016 по 31.10.2019 і здійснити перерахунок пенсії.

В обґрунтування позову посилається на те, що перебуває на обліку у відповідача та продовжує працювати у ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» та вважає, що має право на перерахунок пенсії.

28.11.2019 він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2016 по 31.10.2019 у зв`язку зі збільшенням страхового стажу. Відповідачем проведено перерахунок розміру пенсії за період з 01.02.2016 по 30.11.2016.

17.12.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вказаний період, проте рішенням відповідача від 26.12.2019 йому відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю 24 місяців страхового стажу після попереднього перерахунку.

Відповідачем не зараховано періоди роботи до страхового стажу позивача у зв`язку із несплатою підприємством - страхувальником страхових внесків за позивача після 31.08.2017.

Вважає дії відповідача щодо не зарахування до його пільгового страхового стажу періоду роботи з 01.12.2016 по 31.10.2019 протиправними і такими, що порушують його конституційні права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав до суду відзив на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком. У перерахунку пенсії йому відмовлено у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу, а саме 24 місяців з дня останнього перерахунку пенсії.

Під час попереднього перерахунку пенсії до страхового та пільгового стажу позивача зараховано періоди його роботи до 30.11.2016.

На думку відповідача пільговий та страховий стаж позивача на час його звернення із заявою про перерахунок пенсії, тобто, на 28.11.2019, складав 01 рік 07 місяців 00 днів, оскільки підприємством-страхувальником страхові внески сплачувались по 31.08.2017.

Третя особа відзиву на позовну заяву не надала.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

17.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою № 6668 про перерахунок пенсії.

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.12.2019 позивачеві відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю у нього страхового стажу не менше, ніж 24 місяці з дня останнього перерахунку.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що розрахунок необхідного страхового стажу позивачеві здійснювався у відповідності до відомостей про застраховану особу за період з 01.01.1999 по 30.11.2019. До страхового стажу позивача під час перерахунку пенсії було зараховано періоди, за які сплачувались страхові внески, а саме: з 01.12.2016 по 30.09.2017. Таким чином, на думку відповідача, пільговий страховий стаж позивача на момент звернення із заявою про перерахунок пенсії, тобто на 17.12.2019, складав 00 років 10 місяців 00 днів з дати останнього перерахунку.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , копія якої наявна в матеріалах справи, останній у період з 01.11.2010 по теперішній час працює у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» в якості начальника дільниці підземного. Інформацію про звільнення позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до довідки ВП «Шахта 1-3 «Новогродівска» ДП «Селидіввугілля» від 23.10.2019 № 72 у період з 01.01.2016 по дату видачі довідки, ОСОБА_1 працював за професією начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті, що передбачена Розділом 1 Списку №1, затвердженого постановами КМУ № 202 від 31.03.1994, №461 від 24.06.2016.

Факт роботи позивача у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП Селидіввугілля та характер виконуваної роботи учасниками справи не заперечується.

Згідно витягу з індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_1 у спірний період працював та отримував заробітну платню у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (код страхувальника 33621589), з якої у період до вересня 2017 року сплачувалися страхові внески. У спірний період з вересня 2017 року по жовтень 2019 року страхові внески страхувальником не сплачувалися.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Право на призначення пенсії на пільгових умовах обґрунтовується посиланням на Закон України "Про пенсійне забезпечення", норми якого з урахуванням відомостей про місце та час його роботи зі шкідливими та важкими умовами за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, дають право на призначення такої пенсії. Працівникам, зайнятим повний робочий на роботах, передбачених Списком N 1, що чинні на час їх роботи за наявності необхідної кількості пільгового та загального стажу пенсія призначається зі зниженням пенсійного віку. При цьому необхідною умовою для зарахування стажу до пільгового є наявність атестації робочого місця після 22.08.92.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених пунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року.

Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Так, зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, зокрема, щодо сплати страхових внесків, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині зарахування вищевказаних періодів до страхового стажу позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 травня 2018 року, справа № 490/12392/16-а.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо протиправності дій відповідача в частині не зарахування до пільгового страхового стажу позивача періодів його роботи у зв`язку із несплатою страхувальником страхових внесків.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частин 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Обираючи належний спосіб захисту порушених відповідачем соціальних прав позивача, суд, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

В даному випадку, задоволення позовних вимог в повному обсязі є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, шляхом зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період праці на підземних роботах з 01.12.2016 по 31.10.2019 у якості начальника дільниці підземного у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» та провести перерахунок пенсії з 17.12.2019, тобто, з дати подання заяви позивачем про перерахунок пенсії.

Однак, як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 17.12.2019 прийнято рішення від 26.12.2019 про відмову у перерахунку пенсії.

Таким чином, саме це рішення, як індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, безпосередньо впливає на права та інтереси останнього у спірних правовідносинах.

Оскільки спірні періоди роботи позивача підтверджені відповідними записами у трудовій книжці, а рішення відповідача щодо спірних правовідносин є індивідуальним актом, суд дійшов висновку про застосування положень ст. 9 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права позивача, та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.12.2019 про відмову позивачеві у перерахунку пенсії.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачкою сплачено судовий збір за квитанцією № 18 у сумі 840,80грн.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище та немайновий характер позовних вимог, судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85300, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд.13), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621589; 85483, Донецька обл., м.Новогродівка) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85300, Донецька обл., м.Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з не зарахуванням до пільгового страхового стажу періоду його роботи з 01.12.2016 по 31.10.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 42169323; 85300, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) від 26 грудня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85300, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) період його роботи з 01.12.2016 по 31.10.2019 у якості начальника дільниці підземного у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» та провести перерахунок пенсії з 17.12.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 42169323; 85300, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити позивачеві, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 01 червня 2020 року.

Суддя С.В. Ушенко