Ухвала суду № 89568649, 01.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 червня 2020 року Справа 160/2366/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання представника про здійснення розгляду справи №160/2366/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0943 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в судовому засіданні з викликом сторін та виклик свідка, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А0943, в якому, урахуванням часткової відмови від позовних вимог та їх уточнення, просить:

- визнати протиправними дії військової частини А0943 щодо виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 06.04.2017 року,

- стягнути з військової частини А0943 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.04.2017 року в сумі в сумі 43943,24 грн.,

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0943 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки учасникам бойових дій за 2015-2017 роки.

- зобов`язати військову частину А0943 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки учасникам бойових дій за 2015-2017 роки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 09 квітня 2020 року.

10.04.2020 року від Військової частини А0943 на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому, серед іншого заявлено клопотання про здійснення розгляду справи №160/2366/20 в судовому засіданні з викликом сторін та виклик у якості свідка начальника фінансово - економічної служби, працівник ЗСУ ОСОБА_2 , який може пояснити різницю між розрахунками зазначеними в позовній заяві та зробленими у військовій частині.

Розглянувши заявлені клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Згідно зі статтею 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Предметом спору у даній справі, серед іншого є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування позивачу індексації за період з 01.12.2015 року по 06.04.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався своїм правом на надання відзиву, в якому серед іншого виклав свою позиції щодо вказаної частини позовних вимог.

При цьому відповідачем не зазначено, яка саме інформація відома свідку ОСОБА_2 і з яких причин така інформація не може бути викладена у відзиві на позов, враховуючи, що розрахунок розміру індексації зроблений позивачем відповідач отримав разом із позовною заявою.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про виклик у якості свідка начальника фінансово - економічної служби, працівник ЗСУ ОСОБА_2 .

Щодо клопотання про здійснення розгляду справи №160/2366/20 в судовому засіданні з викликом сторін суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Представник відповідача не навів жодних переконливих доказів в обґрунтування необхідності здійснення розгляду справи №160/2366/20 в судовому засіданні з повідомленням сторін.

При вирішенні даного клопотання суд також враховує, що відповідач 10.04.2020 року подав до суду відзив на позовну заяву, у якому мав право, зокрема, викласти заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Відтак, відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням предмету спору та тієї обставини, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 12, 257, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Військової частини А0943 про здійснення розгляду справи №160/2366/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0943 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в судовому засіданні з викликом сторін та виклик свідка - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Серьогіна