Ухвала суду № 89568644, 02.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 червня 2020 року Справа №160/4591/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини 3036 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини 3036 Національної гвардії України та просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.10.2018р.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачеві у день звільнення з військової служби грошової компенсації за невикористане речове майно за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.10.2018р.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.10.2018р.;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористане речове майно за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.10.2018р.

Ухвалою суду від 12.05.2020р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами згідно до ч.2, п.10 ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня отримання цієї (але, в будь-якому випадку, з урахуванням строку дії карантину) ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.05.2020р. засобами поштового зв`язку на адресу суду від представника Військової частини 3036 Національної гвардії України надійшло, зокрема, клопотання про ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в якому останній просить перейти до розгляду справи №160/4591/20 за правилами загального позовного провадження згідно ч.1 ст.257, ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України посилаючись на те, що на сьогодні обліковано 431 справу за адміністративними позовами щодо виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учасникам бойових дій, оскарження яких в апеляційній та касаційній інстанціях тягне за собою сплату судового збору на орієнтовну суму 1,2 млн. грн. державного бюджету, що свідчить про великий резонанс серед військовослужбовців щодо, розуміння даного питання, водночас на законодавчому рівні відсутня пряма можливість здійснення такої виплати. Відповідач зазначає, що результат прийнятого судом рішення в даній справі в майбутньому буде відігравати дуже велике значення для військовослужбовців не тільки військової частини 3036, а і для військовослужбовців Національної гвардії України в цілому та відповідно інших військових формувань, тобто питання в подальшому стосуватиметься виплати в сумі мільйони гривень з Державного бюджету України.

Згідно до ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача про ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, вивчивши докази надані на його підтвердження, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення даного клопотання без задоволення згідно п.1 ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до положень ч.1, ч.2, ч.3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що дана адміністративна справа не віднесена до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

При цьому, п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справами незначної складності, які підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України судом було вирішено в ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 12.05.2020р. згідно до вимог ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, під час призначення до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, суд виходив із того, що вона є незначної складності та відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, тобто розгляд даної справи не вимагає проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Окрім того, слід звернути увагу відповідача, що він як учасник справи має право до закінчення судового розгляду справи надавати суду відзив, пояснення та всі наявні у нього докази щодо предмету доказування на спростування позиції позивача згідно до вимог ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження згідно до п.2 ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення клопотання Військової частини 3036 Національної гвардії України про ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 44, 260, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Військової частини 3036 Національної гвардії України про ініціювання переходу до розгляду справи №160/4591/20 за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва