Ухвала суду № 89568639, 02.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

02 червня 2020 року Справа №160/5854/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5343-58 від 26.02.2020р., -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5343-58 від 26.02.2020р.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено офіційної електронної адреса або адреси електронної пошти позивача і відповідача, а також і реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача в порушення вимог п.2 ч.5, ч.6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, як вбачається зі змісту позову, позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги посилається на те, що за період з 2017 по 2020 роки ЄСВ за позивача сплачував його роботодавець - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комплекс", проте надані позивачем на підтвердження наведеного довідки АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комплекс" про заробітну плату і доходи №170, 171, 172, 173 від 21.04.2020р. не можуть бути визнані судом належними доказами на підтвердження наведеного факту у розумінні ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки врони не підтверджують сплату ЄСВ за спірний період до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що за нормами ч.5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Разом з тим, Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності з 02.04.2020р., внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, доповнено розділ УІ "Прикінцеві положення" пунктом 3 за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.169 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р., зі змінами, з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України запроваджено карантин, дію якого продовжено до 22 червня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020р.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому офіційної електронної адреса або адреси електронної пошти позивача і відповідача, а також і реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача у відповідності до вимог п.2 ч.5, ч.6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що за період з 2017 по 2020 роки ЄСВ за позивача сплачував роботодавець (АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комплекс") виходячи з вимог ч.5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.5, ч.6 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5343-58 від 26.02.2020р. - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому офіційної електронної адреса або адреси електронної пошти позивача і відповідача, а також і реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача у відповідності до вимог п.2 ч.5, ч.6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що за період з 2017 по 2020 роки ЄСВ за позивача сплачував роботодавець (АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комплекс") виходячи з вимог ч.5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва