Рішення № 89568523, 18.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року Справа № 160/2590/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами з урахуванням уточнень від 16.03.2020 року:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії та зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , період роботи з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року в 971 управлінні начальника робіт;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , період роботи з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року в 971 управлінні начальника робіт та провести перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу період роботи з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року в 971 управлінні начальника робіт з дня її призначення, а саме з 19.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з пенсійної справи стало відомо про відсутність зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року в 971 управлінні начальника робіт. 08.01.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про зарахування зазначеного періоду роботи та перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої листом від 16.01.2020 року за № 234/03.21/27 відмовлено у перерахунку призначеної пенсії з підстави не відрахуванням організацією «971 управління начальника робіт» внесків до Пенсійного фонду України, та відсутності даних персоніфікованого обліку. Таке рішення вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день у період з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року в 971 управлінні начальника робіт, отримував заробітну плату з якої було утримано суму страхових внесків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 07.04.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 22493/20), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що враховуючи те, що організація «971 управління начальника робіт» не відраховувала страхові внески до Пенсійного фонду України, відповідно період роботи позивача з 01.01.2008 року по 30.08.2011 року неможливо зарахувати до страхового стажу, та відповідно провести перерахунок пенсії.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.04.2011 року призначена пенсія за віком, що підтверджено протоколом № 60070 від 06.06.2011 року.

Згідно трудової книжки, що ОСОБА_1 , зокрема:

- 25.03.1982 року прийнятий в СУ-З робітником (запис № 7 - наказ № 27 від 27.03.1982 року),

- 25.03.1983 року переведений теслярем НОМЕР_2 (запис № 8 - наказ № 30 від 25.03.1983 року),

- 15.08.2011 року звільнений з роботи у зв`язку з ліквідацією підприємства (наказ № 2 від 15.08.2011 року).

Так, згідно наказу ліквідатора 971 управління начальника робіт Міністерства оборони України № 2 від 15.08.2011 року звільнено з роботи у зв`язку з ліквідацією підприємства працівника 971 управління начальника робіт - ОСОБА_1 , тесляра будівельної дільниці смт.Гвардійське.

Згідно довідки 971 управління начальника робіт Міністерства оборони України про середню заробітну плату ОСОБА_1 , останньому за період лютий-липень 2011 року нарахована заробітна плата з відрахуванням страхових внесків.

Судом встановлено, що 08.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням стажу роботи з 01.02.2008 року по 15.08.2011 року у військовій частині А3191, перейменованій в 971 управління начальника робіт.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.01.2020 року № 92/Т-09 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що організація «971 управління начальника робіт» не відраховувала страхові внески до Пенсійного фонду України, відповідно період роботи позивача з 01.01.2008 року по 30.08.2011 року неможливо зарахувати до страхового стажу, та відповідно провести перерахунок пенсії.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до частин першої та десятої якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1-3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла на час набуття позивачем трудового стажу в 971 управлінні начальника робіт Міністерства оборони України, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Частиною 16 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема: порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.

Аналізуючи положення статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд робить висновок, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач в період часу з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року працював у в 971 управлінні начальника робіт Міністерства оборони України, що підтверджується копією трудової книжки.

Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначено, що 971 управлінням начальника робіт Міністерства оборони України не сплачено страхові внески за зазначений період.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання 971 управлінням начальника робіт Міністерства оборони України обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.

Частиною другою статті другої Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 20.01.2020 року № 92/Т-09, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року в 971 управлінні начальника робіт Міністерства оборони України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести відповідний перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з моменту призначення - з 19.04.2011 року.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1637146353.1 від 03.03.2020 року.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 219104270) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 20.01.2020 року № 92/Т-09, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року в 971 управлінні начальника робіт Міністерства оборони України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з моменту призначення - з 19.04.2011 року, з урахування страхового стажу з 01 лютого 2008 року по 15 серпня 2011 року в 971 управлінні начальника робіт Міністерства оборони України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 840,80 грн., сплачені згідно квитанції № 0.0.1637146353.1 від 03.03.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 травня 2020 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков