Ухвала суду № 89568521, 01.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

01 червня 2020 року Справа №160/5803/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, до Відповідач-3: Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення №275 від 10.04.2020р., наказу №490к від 30.04.2020р., визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, до Відповідач-3: Прокуратури Дніпропетровської області та просить:

- визнати протиправними дії Відповідача-2 щодо позивача з питань проведення другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-2 №275 від 10.04.2020р. про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у форму тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №419к від 30.04.2020р. про звільнення позивача з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області з 14.05.2020р.;

- поновити позивача на попередній роботі для забезпечення виконання функцій прокуратури і виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Так, згідно п. 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивачем у поданому адміністративному позові не було зазначено ідентифікаційний код Відповідача-2 (Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сторонами у адміністративній справі можуть бути громадяни України, підприємства, установчі органи (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень, тобто ті, які набули статусу юридичної особи згідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та згідно до вимог ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктами 4, 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставини щодо позовних вимог заявлених до Відповідача-2 (Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора) та не зазначено (не конкретизовано чітко) у прохальній частині позову, які саме дії Відповідача-2 позивач просить визнати протиправними і у чому вони полягають в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Проте, до позову не додано копій документів долучених до нього відповідно до кількості учасників справи завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в порушення ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, як вбачається із доданих до позову доказів, частина доданих до позову документів (копія наказу №189 від 21.04.2020р., №419к від 30.04.2020р., копія графіку складання іспиту, копія наказу №77 від 07.02.2020р., копія листа №11-455вих20 від 08.05.2020р.) не завірені у порядку, встановленому ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не є належними доказами у розумінні ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позивачем не додано до позову документів, на які він посилається у позові в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позові позивач посилається на те, що він звертався до Відповідачів зі зверненнями про ознайомлення його з результатами анонімного тестування 06.03.2020р. засобами електронного зв`язку та засобами поштового зв`язку, проте, доказів такого звернення позивача засобами електронного зв`язку до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, позивач у позові вказує на незаконність внесених змін до Порядку проходження прокурорами атестації за наказом №63 від 19.02.2020р., проте, доказів на підтвердження зазначеного (наприклад: оскарження його у встановленому законодавством порядку чи визнання його незаконним за судовим рішенням) до позову не додано в порушення ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, позивачем у позовній заяві зазначено, що при виконанні тестових завдань другого етапу атестації він помітив, що програмне забезпечення тесту уповільнено працює ("глючить") однак організатори атестації вказані обставини проігнорували, проте, доказів на підтвердження зазначеного до позовної заяви позивачем не додано в порушення ч.4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта.

Разом з тим, позивачем до позову копії оспорюваних наказу №419к від 30.04.2020р. про звільнення та рішення №275 від 10.04.2020р., які не завірені у встановленому законодавством порядку, а тому не є належними копіями оспорюваних актів, в порушення вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, у позові позивач вказує на те, що його звільнено від сплати судового збору за нормами п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позивач звернувся з позовом, зокрема, у тому числі про визнання протиправними дії Відповідача-2 щодо позивача з питань проведення другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та визнання протиправним і скасувати рішення Відповідача-2 №275 від 10.04.2020р. про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у форму тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, то він не звільнений від сплати судового збору за подання позову в частині наведених позовних вимог згідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Вказана правова позиція узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в його ухвалах від 20.06.2018р. у справі №800/224/17 та від 12.06.2018р. у справі №800/156/16.

За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. складає 2102,00 грн.

Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, за подання даного позову, у якому об`єднано 2 вимоги немайнового характеру (які не відносяться до випадків визначених п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір") позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн., виходячи із розрахунку: (2102,00 грн.*0,4)*2=1681,60 грн., однак позивачем до позову не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1681,60 грн. в порушення вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Разом з тим, Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності з 02.04.2020р., внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, доповнено розділ УІ "Прикінцеві положення" пунктом 3 за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.169 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р., зі змінами, з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України запроваджено карантин, дію якого продовжено до 22 червня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020р.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому ідентифікаційного коду Відповідача-2 (Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо позовних вимог заявлених до Відповідача-2 (Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора) та із зазначенням у прохальній частині позову, які саме дії Відповідача-2 позивач просить визнати протиправними і у чому вони полягають у відповідності до вимог п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доданих до позову документів (копія наказу №189 від 21.04.2020р., №419к від 30.04.2020р., копія графіку складання іспиту, копія наказу №77 від 07.02.2020р., копія листа №11-455вих20 від 08.05.2020р.) завірених у порядку, встановленому ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів того, що позивач звертався до Відповідачів зі зверненнями про ознайомлення його з результатами анонімного тестування 06.03.2020р. засобами електронного зв`язку; доказів незаконності внесених змін до Порядку проходження прокурорами атестації за наказом №63 від 19.02.2020р. (наприклад: оскарження його у встановленому законодавством порядку чи визнання його незаконним за судовим рішенням); доказів на підтвердження того, що при виконанні тестових завдань другого етапу атестації він помітив, що програмне забезпечення тесту уповільнено працює ("глючить"), однак організатори атестації вказані обставини проігнорували, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- копій оспорюваних наказу №419к від 30.04.2020р. про звільнення та рішення №275 від 10.04.2020р., завірених у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн. у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.1, ч.3, ч.4, ч.7 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, до Відповідач-3: Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення №275 від 10.04.2020р., наказу №490к від 30.04.2020р., визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому ідентифікаційного коду Відповідача-2 (Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо позовних вимог заявлених до Відповідача-2 (Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора) та із зазначенням у прохальній частині позову, які саме дії Відповідача-2 позивач просить визнати протиправними і у чому вони полягають у відповідності до вимог п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доданих до позову документів (копія наказу №189 від 21.04.2020р., №419к від 30.04.2020р., копія графіку складання іспиту, копія наказу №77 від 07.02.2020р., копія листа №11-455вих20 від 08.05.2020р.) завірених у порядку, встановленому ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів того, що позивач звертався до Відповідачів зі зверненнями про ознайомлення його з результатами анонімного тестування 06.03.2020р. засобами електронного зв`язку; доказів незаконності внесених змін до Порядку проходження прокурорами атестації за наказом №63 від 19.02.2020р. (наприклад: оскарження його у встановленому законодавством порядку чи визнання його незаконним за судовим рішенням); доказів на підтвердження того, що при виконанні тестових завдань другого етапу атестації він помітив, що програмне забезпечення тесту уповільнено працює ("глючить"), однак організатори атестації вказані обставини проігнорували, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- копій оспорюваних наказу №419к від 30.04.2020р. про звільнення та рішення №275 від 10.04.2020р., завірених у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн. у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва