Рішення № 89568332, 01.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4371/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію автозаправочної станції з вбудованим магазином за адресою: Київська обл., м. Вишгород, траса Київ-Вишгород-Десна 19 км. до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення планової перевірки ТОВ «Вест Петрол Маркет» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки встановлено, що автозаправна станція експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки. Під час перевірки виявлено 13 порушень, які описані в акті перевірки від 31 січня 2020 року №23. Вважають, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Встановлення вказаних порушень зумовило позивача, відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», звернутись із даним позовом до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення засідання та виклику сторін.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, у якому підприємство не погоджується з вимогами вищевказаного позову та просить суд відмовити у його задоволенні, оскільки виявлені в ході перевірки порушення товариством усунуті, окрім тих, які не підтвердженні належними доказами, що дані порушення наявні у відповідача, а також тих, що не можуть бути усуненні, оскільки не залежать від волі відповідача.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи та у відзиві, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі наказу про проведення планових перевірок від 24 грудня 2019 року №1400, посвідчення на перевірку від 24 грудня 2019 року №10890 проведено планову перевірку ТзОВ «Вест Петрол Маркет» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об`єкті - автозаправна станція, що розташована за адресою: Київська обл., м. Вишгород, траса Київ-Вишгород-Десна 19 км., за результатами якої складено акт від 31 січня 2020 року №23, якою встановлені порушення відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), а саме:

- до роботи на автозаправних станціях допускаються особи, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення;

- керівник об`єкта своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів;

- навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено;

- до роботи допускаються працівники які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

- працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено в достатній кількості;

- біля місця розташування системи зовнішнього протипожежного водопостачання не встановлений покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивного покриття) з нанесеними на нього літерного індексу «ПВ», та інформації про неї;

- на шляхах евакуації з торгового залу АЗС встановлені розсувні двері;

- не дотримано мінімальну відстань від резервуарів СВГ до заправної колонки СВГ (відповідно до пункту 11.150, таблиця 23, ДБН В.2.5-20:2018);

- АЗК не оснащений жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (відповідно пункту 11, розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів);

- приміщення АЗК не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (відповідно пункт 5.1, Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6 ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту;

- АЗК не забезпечена розрахунковою кількістю піноутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (відповідно пункту 31, розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів);

- аварійно-рятувальне обслуговування не забезпечено;

- на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення не створено.

Керівник суб`єкта господарювання від підписання акту відмовився. Примірник акту надісланий відповідачу рекомендованим листом 31.01.2020 року.

Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправної станції з вбудованим магазином, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частина 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (статті 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм дає підстави суду для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Підпунктом 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 “Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять” встановлено, що небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Вест Петрол Маркет», після проведення планового заходу було усунуто більшість порушень, які могли б призвести до загрози життю або здоров`ю людей.

Так, відповідачем здійснювались заходи щодо усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

- працівники АЗК пройшли перевірку знань комісією підприємства за програмою пожежно-технічного мінімуму, що підтверджується Протоколом від 06.08.2019 року № 05-ОП засідання комісії по перевірці знань з питань пожежної безпеки (пожежно-технічного мінімуму).

- проведено навчання в навчально-методичному центрі керівного складу підприємства з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки з виданою відповідного посвідчення, що підтверджується копією посвідчення № 22000126 від 26.02.2020 року та копією наказу від 13.11.2019 року № 15553-К.

- проведено навчання в навчально-методичному центрі керівного складу підприємства з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки з виданою відповідного посвідчення.

- працівників додатково забезпечено засобами індивідуального захисту.

- біля місця розташування системи зовнішнього протипожежного водопостачання встановлений відповідний покажчик.

- АЗК забезпечено жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м. З TзOB «ІНМЕХ» було укладено договір поставки № 08/04/2020 від 08.04.2020 року на виготовлення та поставку жорстких буксировочних штанг довжиною 3 м. Згідно специфікації від 08.04.2020 року та рахунку на оплату № 10 від 08.04.2020 року до даного Договору ТзОВ «Вест Петрол Маркет» було замовлено та оплачеано 14 буксировочних штанг. Актом № 11 від 13.04.2020 року підтверджується також факт виконання послуг.

- піноутворювач закуплений у необхідній кількості та поставлений на АЗС що підтверджується копією накладної від 10.03.2020 року на переміщення піноутворювача марки «Альпен» в кількості 200 л.

- заключенні договори на аварійно-рятувальне обслуговування з місцевими АВРЗ.

Щодо допущення відповідачем порушення, а саме: керівник об`єкта своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів:

Відповідно до Розділу VII п. 13 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів забороняється курити, проводити ремонтні та інші роботи, пов`язані із застосуванням відкритого вогню, як на самій території АЗС, так і на відстані менше 20 м від території АЗС.

Якщо відбувається зливання нафтопродуктів з автоцистерн у резервуари, то застосування відкритого вогню забороняється на відстані менше 40 м від території АЗС.

На підприємстві розроблена інструкція з охорони праці з охорони праці 4-ОП (додається), згідно якої на території АЗС заборонено: палити і користуватися відкритим вогнем. Для працівників проведений позаплановий інструктаж.

Отже, визначення на АЗС спеціального місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів - являється порушенням правил пожежної безпеки.

Щодо зазначення порушення, а саме: на шляхах евакуації з торгового залу АЗС встановлені розсувні двері:

Підпунктом 2.37 пункту 2, розділу III ППБУ передбачено що не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Як вбачається з відзиву розсувні двері розташовані на головному вході/виході будівлі АЗС. На евакуаційних виходах з приміщення АЗК встановлено розпашні двері, що відповідає п. 2.27 ППБУ у відповідності до якого двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Крім того, у відповідності до п. 7.2.2 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» евакуаційні виходи не влаштовуються через розсувні та піднімально-опускні двері й ворота, двері, що обертаються, та турнікети, що обертаються або розсуваються, за винятком розсувних дверей, які під час пожежі вручну відкриваються та функціонують як розтульні двері, за умови виконання п. 7.2.7 цих Норм. П. 7.2.7 передбачено, що висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів не повинна бути не менша за 2.0 м., а ширина - 0.8 м. У разі влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвіті одного з полотен повинна бути не менша ніж 0,8 м крім випадків, обумовлених у НД.

Відповідач зазначає, що на АЗС встановлено двері марки TORMAX AUTOMATIC, система дверей передбачає ручний режим роботи дверей, а також аварійну кнопку для відкриття дверей (інструкція додається).

Таким чином, евакуаційний вихід відповідає встановленим нормам.

Щодо порушення: не дотримано мінімальну відстань від резервуарів СВГ до заправної колонки СВГ (відповідно до пункту 11.150, таблиця 23, ДБН В.2.5-20:2018)».

Так, у відповідності до експертного звіту № 7-058-16-ЕП/ЛО від 09.06.2016 року щодо розгляду проектної документації робочий проект «Стаціонарний автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) 19-й кілометр автодороги Київ-Вишгород-Десна, Вишгородський район, Київська область» розроблений у 2016 році ТОВ «ЛОДЖИСТАРК» на замовлення ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших автомобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки та енергозбереження.

Згідно додатку до експертного звіту № 7-058-16-ЕП/ЛО від 09.06.2016 року щодо розгляду проектної документації робочий проект «Стаціонарний автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) 19-й кілометр автодороги Київ-Вишгород-Десна, Вишгородський район, Київська область» розроблений у 2016 році ТОВ «ЛОДЖИСТАРК» на замовлення ТОВ «Дельта Вест Ойл Груп» на підставі: містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки № 0122/78 від 25.12.2014 року; договору оренди земельної ділянки від 20.07.2011 року № 377. Даним проектом передбачено реконструкцію АЗК WOG з встановленням додаткового технічного обладнання - газозаправний пункт (АГЗП) за адресою: 19-й кілометр автодороги Київ-Вишгород-Десна, Вишгородський район, Київська область. Метою розробки даного проекту є розміщення заправного модуля зрідженого вуглеводневого газу з одним наземним резервуаром V=10M3 на території діючої АЗК.

Як вбачається, обладнання для заправки автомобілів зрідженим вуглеводневим газом встановлюється на АЗК з дотриманням нормативних відстаней до операторної, резервуарів рідкого моторного палива та будівель і споруд, що знаходяться за межами АЗК.

Сертифікатом серії IV № 165170341032 від 03.02.2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта - реконструкції АЗК зі встановленням додаткового технологічного обладнання АГЗП за адресою: 19-й кілометр автодороги Київ-Вишгород-Десна, Вишгородський район, Київська область проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Таким чином, АГЗП встановлено з дотриманням норм та правил, в тому числі з дотриманням необхідних відстаней. Разом з тим позивач не надає жодних письмових доказів того, що на АЗК не дотримано мінімальну відстань від резервуарів СВГ до заправної колонки СВГ (відповідно до пункту 11.150, таблиця 23, ДБН В.2.5-20:2018).

Щодо зазначення порушення: приміщення АЗК не обладнанні автоматичною системою пожежогасіння (відповідно пункт 5.1, Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»:

Так, згідно Таблиці А.1 пункт 12.6 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» поширюється на:

- приміщення категорії «В» площею понад 20 кв. м,

- складські приміщення не залежно від площі де розміщуються ЛЗР та ГР,

- приміщення постів технічного обслуговування площею понад 100 кв. м,

- приміщення БП АЗС, АГЗС об`ємом 500 м3 та більше, в яких розміщується обладнання з перекачування скрапленого вуглеводневого газу, що входить до складу технологічної системи АЗС.

АЗК ТзОВ «Вест Петрол Маркет» Київська область, місто Вишгород, 19 км вулиця Набережна,4-Б не відноситься до вищевказаних приміщень, а тому не підлягає обладнанню автоматичною системою пожежогасіння (відповідно пункту 5.1, Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6 ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»).

Щодо вказаного порушення: на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення не створено.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи). За ч. 3 ст. 53 КЦЗ України, на об`єктах з масовим перебуванням людей створюються та функціонують об`єктові системи оповіщення. Згідно з ч. 4 ст. 53 КЦЗ України, вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Таким чином, законодавець за ч.ч. 1, 4 ст. 53 КЦЗ України визначив два критерії для виникнення у суб`єктів господарювання обов`язку щодо встановлення автоматизованих систем раннього сповіщення про надзвичайні ситуації: автоматизовані системи встановлюються на об`єктах підвищеної небезпеки; вимоги до автоматизованих систем, їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, повинні визначатися правилами, затвердженими МНС України чи ДСНС.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

За ч. 4 ст. 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», на основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Отже, об`єктами підвищеної небезпеки є також і об`єкти, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Таким чином, об`єкти підвищеної екологічної небезпеки є об`єктами підвищеної небезпеки, оскільки є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

За постановою КМУ № 808 від 28.08.2013 року до таких об`єктів підвищеної екологічної небезпеки віднесено і АЗС, в т.ч. автомобільні газозаправні станції зрідженого газу. А в зв`язку з цим, згідно з ч. 1 ст. 53 КЦЗ України, АЗС зобов`язані встановити автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. Тобто, щодо АЗС наявний перший критерій (належність до об`єктів підвищеної небезпеки).

Щодо правил, які встановлюють вимоги до автоматизованих систем, їх було затверджено Наказом МНС України «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» № 288 від 15.05.2006 року (Документ г0785-06, втратив чинність, поточна редакція — Скасування від 21.05.2017, підстава 166-2017-р).

Вказаним наказом МНС України було затверджено також Перелік об`єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій. До 03.08.2011 року у цьому переліку було зазначено також АЗС та автомобільні газозаправні станції. Проте з 03.08.2011 року АЗС та автомобільні газозаправні станції з переліку було виключено.

Отже, щодо АЗС на даний час не поширюються вимоги щодо облаштування систем раннього виявлення згідно Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Враховуючи викладене, оскільки для АЗС не існує правил, що встановлюють вимоги до обладнання автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, затверджених центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, тому обов`язку у суб`єкта господарювання встановлювати автоматизовані системи виявлення надзвичайних ситуацій немає у зв`язку з відсутністю правил їх улаштування, експлуатації та відсутності АЗС в переліку об`єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій.

З урахуванням того, що ТзОВ «Вест Петрол Маркет» після проведення планової перевірки усунуло більшість порушень із зафіксованих в акті перевірки та беручи до уваги, що інша частина порушень спростовані поданими відповідачем письмовими доказами з якими суд погодився, а декілька, які залишились не усунутими підприємством, не створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправної станції.

З огляду на викладене, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що станом на час вирішення справи відповідачем усунуто порушення, наявність яких слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 139, 244, 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич