Рішення № 89566565, 22.05.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

2-а/359/81/2020

359/1317/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.

при секретарі Кулик Т.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Спаського А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області Іщенка Ігоря Миколайовича про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 року на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов вищевказаний адміністративний позов.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 23.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень 00 копійок.

З винесеною постановою позивач не згоден виходячи з того, що дійсно, близько 13 години 36 хвилин позивач рухався автодорогою Київ-Харків, та був зупинений працівниками патрульної поліції на стаціонарному посту поліції «Березань». Причиною зупинки стало, те, що позивач рухався у крайній лівій смузі при вільній правій. Позивач не заперечував цього факту, однак пояснив, що ліву смугу він зайняв, для здійснення повороту ліворуч, як це передбачено Правилами дорожнього руху України.

У зв`язку з цим, позивач вважає винесену постанову незаконною та просить суд її скасувати.

Ухвалою судді від 17.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач показав, що дійсно, він рухався автодорогою Київ - Харків до населеного пункту Березань. Для того, щоб здійснити поворот до населеного пункту необхідно рухатись по вказаній автодорозі в бік м. Харків, потім здійснити розворот, проїхати деякий час у зворотному напрямку в бік м. Києва, після чого здійснити поворот праворуч до населеного пункту. Позивач зазначив, що дійсно, він рухався у лівій смузі, але разом з цим додав, що виїзд на ліву смугу він здійснив для об`їзду перешкоди, яка була на правій смузі у вигляді льодяного п`ятна та мав намір здійснити розворот, для того щоб заїхати у м. Березань, а тому рухався у крайній лівій смузі із увімкненим лівим покажчиком повороту. Правила дорожнього руху він не порушував, та просив суд скасувати вказану постанову.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав поданий позов, та просив суд задовольнити, пославшись на те, що належних та допустимих доказів, відповідачем не надано. Так, як відеозапис наданий відповідачем, жодним чином не підтверджує рух позивача у крайній лівій смузі без увімкненого покажчика повороту, оскільки відео починається з моменту вже зупинення транспортного засобу позивача.

Відповідач повідомлений належним чином про дату та час судового засідання до суду не з`явився. Натомість направив до суду відзив проти позову. Позов не визнає, зазначає, що позивач порушив вимоги ПДР, тому його правомірно притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідач вказує, що згідно постанови винесеної інспектором роти №3 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Іщенком І.М., 23.01.2020 року о 13 годині 06 хвилин водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz Sprinter н.з. НОМЕР_1 за адресою: Автодорога М-03 Київ - Харків 77-й км. Рухався в крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч в той час, коли праві смуги для руху були не зайняті, чим порушив п.11.5 ПДД України. Внаслідок чого ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 425 гривень.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, та оцінивши досліджені у судовому засіданні письмові та електронні докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме, те що він о 13 годині 06 хвилин керуючи транспортним засобом рухався по крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч в той час коли права інша смуга були не зайняті.

Зазначене рішення суб`єкта владних повноважень наразі є предметом оскарження.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,2,3,5 ст. 122 КУпАП.

Пунктом 1 ст.9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (надалі за текстом - Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону; Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

За змістом п.1.1 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (надалі по тексту - ПДР) ці Правила відповідно до Закону №3353-XII встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР зазначено що, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п.8.1 ПДР).

Згідно п.11.2 ПДР, на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Відповідно до положень п. 11.5 розділу 11 ПДР порушення яких інкримінуються позивачу, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП, передбачена відповідальність водія, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року №1395 (далі за текстом - Інструкція №1395), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу вимог ч.3 ст. 254 та ст. 258 КУпАП вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не складається.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, містять відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Суд звертає увагу на те, що позивач, як в позовній заяві так і під час розгляду справи не оспорював той факт, що він рухався в крайній лівій смузі. При цьому позивач посилався на те, що рухався у лівій смузі з метою здійснення розвороту.

Судом встановлено, що працівником поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення були дотримані усі вимоги передбачені КУпАП, зокрема, щодо заслуховування пояснень та роз`яснення прав, оскільки такий факт стверджується відеозаписом на цифровому носії інформації DVD-R, поданому відповідачем на доведення правомірності свого рішення, з якого вбачається, що позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, позивачем надано певну інформацію (пояснення) інспектору, що він рухався в крайній лівій смузі для здійснення повороту ліворуч.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та Конституцією України.

Суд вказує, що п. 1.10 ПДР визначено, що дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Згідно із п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Позивач в обґрунтування неправомірного притягнення його до адміністративної відповідальності вказував на та те, що виїзд на ліву смугу руху ним здійснено, з метою розвороту та вважає, що у даному випадку ПДР він не порушував.

Як вбачається із он-лайн сервісу Google Maps, на даній ділянці, приблизно за 200-300 метрі до місця зупинення транспортного засобу позивача встановлені дорожні знаки 5.16 які відповідно до розділу 33 ПДР України вказують кількість смуг та напрямки руху по кожній із них. Крім цього, інформація дублюється і дорожньою розміткою 1.18, яка показує дозволені на перехресті напрямки руху по смугах. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаками 5.16 та 5.18.

Суд вказує, що відповідно до положень ДСТУ 4100-2002, а саме п. 10.7.17: знаки 5.16 і 5.18 потрібно встановлювати над проїзною частиною так, щоб водії мали змогу своєчасно здійснити необхідні перестроювання. Поза населеними пунктами дорожні знаки 5.16 і 5.18 повинні встановлюватись на відстані від 150 м до 300 м.

За даними згідно роздруківок геолокації он-лайн сервісу Google Maps судом встановлено, що від місця фіксації порушення (77 км автодороги Київ - Харків Е-40) найближче місце де можливо здійснити розворот через 1,1 км, тобто тільки на 78 км автодороги Київ - Харків Е-40 встановлено дорожній знак 5.20.3 «Початок додаткової смуги» та дорожній знак 5.26 «Місце для розвороту».

Відповідно до п.8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

З досліджених у судовому засіданні відеофайлу «20200123200224000721.mov» розміром 238 566 КБ вбачається, що працівником патрульної поліції було зупинено транспортний засіб позивача та роз`яснено причину зупинки.

З відеофайлу «20200123200306000724.mov» розміром 623 951 КБ вбачається, що транспортний засіб позивача, дійсно рухався у крайній лівій смузі.

Суд погоджуються з доводами відповідача, що позивач без достатніх правових підстав рухався у лівій смузі руху та критично сприймає пояснення позивача, щодо заздалегідь перестроювання в ліву смугу руху для здійснення розвороту, оскільки такий спосіб захисту обраний позивачем з метою уникнути адміністративної відповідальності.

Приймаючи до уваги, що дотримання ПДР є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що відповідач належними та допустимими доказами довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 23 січня 2020 року серії ДП18 № 750201 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. винесена правомірно та скасуванню не підлягає.

За таких обставин у задоволенні пред`явленого позов належить відмовити у повному обсязі.

Керуючись ПДР України, ст.ст. 77, 241-246, 268, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області Іщенка Ігоря Миколайовича про скасування постанови- відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений в цьому рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду

Київської області Чирка С.С.