Ухвала суду № 89566095, 28.05.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3845/20

1-кс/296/1992/20

УХВАЛА

Іменем України

28 травня 2020 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П.,

при секретарі судових засідань Рабчинській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 про самовідвід у справі №296/3845/20,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санолта" про скасування арешту майна.

Слідчим суддею ОСОБА_1 заявлено самовідвід у даній справі з посиланням на те, що 06.02.2020 він звернувся до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора України з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя з боку начальника Слідчого відділу Управління служби безпеки України в Житомирській області Медведюка Л.В. В зазначеному повідомленні йдеться про те, що очільник Слідчого відділу Управління служби безпеки України в Житомирській області здійснював тиск на нього як слідчого суддю з метою впливу на ухвалення ним рішень при розгляді ряду клопотань, ініційованих слідчими Слідчого відділу Управління служби безпеки України в Житомирській області. При цьому, начальник Управління служби безпеки України в Житомирській області звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою на нього як на суддю Корольовського районного суду міста Житомира, в якій просив притягнути суддю ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи заяви про самовідвід, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної особи на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, у пункті 4 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як зазначив Європейський суд у справі « Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Підставою для самовідводу слідчий суддя ОСОБА_1 зазначає, зокрема, здійснення тиску на нього з боку керівництва Слідчого відділу Управління служби безпеки України в Житомирській області з метою впливу на ухвалення ним рішень при розгляді ряду клопотань, ініційованих слідчими Слідчого відділу УСБ України в Житомирській області.

Слід вказати, що посаду начальника управління Служби безпеки України в Житомирській області обіймав ОСОБА_3 , яким фактично і була подана скарга до Вищої ради правосуддя на суддю Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Указом Президента України №178/2020 від 13.05.2020р. звільнено ОСОБА_3 з посади начальника Управління Служби безпеки України в Житомирській області.

Указом №181/2020 Президента України начальником Управління Служби безпеки України в Житомирській області призначено ОСОБА_5 .

Отже, відбулась зміна очільника Управління Служби безпеки України в Житомирській області.

Тому, посилання слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 про втручання з боку керівництва Слідчого відділу Управління служби безпеки України в Житомирській області в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя в межах розгляду клопотання ТОВ "Санолта" про скасування арешту майна є неактуальним.

Що стосується звернення начальника Управління служби безпеки України в Житомирській області до Вищої ради правосуддя зі скаргою на суддю Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Право звернутись зі скаргою на дії судді - це право особи, і такий факт сам по собі, якщо відсутні інші фактичні дані, які вказують на упередженність і необ`єктивність судді, не є підставою для відводу судді.

В поданій заяві про самовідвід слідчий суддя ОСОБА_1 посилається на те, що Вищою радою правосуддя на даний час проводиться перевірка та витребовуються пояснення.

При цьому, до матеріалів заяви про самовідвід не додано доказів на підтвердження відкриття дисциплінарного провадження щодо слідчого судді за результатами перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності чи доказів на підтвердження прийняття Вищою радою правосуддя рішення щодо притягнення слідчого судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Також слід звернути увагу на те, що Рада суддів України в рішенні №13 від 01.03.2019р. «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08.06.2017р. №34» вказала на те, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.376 Кримінального кодексу України.

З огляду на зазначене, сам лише факт звернення бувшого начальника Управління Служби безпеки України в Житомирській області до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою відносно слідчого судді ОСОБА_1 не свідчить про наявність сумнівів у неупередженість слідчого судді при розгляді даної справи.

Суд також звертає увагу на те, що з моменту звернення судді ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора України із заявою про тиск на нього як на слідчого суддю Корольовського районного суду м.Житомира з метою впливу на ухвалення ним рішень минуло більше двох місяців. Натомість з матеріалів заяви про самовідвід не вбачається, що такий тиск є триваючим та здійснюється у зв`язку із розглядом даної справи №296/3845/20.

Таким чином, із заяви про самовідвід не вбачається неможливість винесення слідчим суддею ОСОБА_1 об"єктивного рішення у справі по розгляду клопотання ТОВ "Санолта" про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу (самовідводу) судді, суд вважає, що підстави визначенні слідчим суддею ОСОБА_1 не виключають його участь як слідчого судді по справі №296/3845/20, а тому у задоволенні заяви про самовідвід слід відмовити.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 35, 75, 80, 81 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 про самовідвід під час вирішення справи №296/3845/20 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. П. Маслак