Рішення № 89565730, 28.05.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2574/19

Провадження № 2-а/163/42/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

представника позивача Гламазди П.В.,

представника відповідача Кунєвої З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 2732/20500/19 від 26.11.2019 року, якою його притягнуто до відповідальності за ознаками ст.485 МК України.

Вимоги обґрунтовує тим, що єдиним і головним доказом для притягнення його до відповідальності за ст.485 МК України були одержані віл литовських митних органів експортна митна декларація, рахунок-фактура та касовий ордер. Сама по собі експортна декларація доводить лише факт оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу. Заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу в поданій до митного оформлення митній декларації визначена за передбаченим ст.64 МК України резервним методом, з яким погодилась митниця. На момент митного оформлення транспортного засобу він не знав і не міг знати, за якою ціною, хто і в кого придбав автомобіль, оскільки не мав жодного відношення ні до компанії UAB "Gelgotos Transportas" ні до громадянина ОСОБА_6 . Відтак, твердження відповідача про вчинення ним дій, спрямованих на звільнення від сплати митних платежів, не відповідає дійсності. Крім цього, згідно п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими в порядку ст.352 МК України від литовських митних органів документами, які в розумінні ст.495 МК України є належними і допустимими доказами. Кваліфікація дій позивача зроблена з урахуванням того, що він є відповідальною за фінансове врегулювання особою. Згідно з документами литовських митних органів транспортний засіб "Шкода Октавіа" був проданий компанією UAB "Gelgotos Transportas" громадянину ОСОБА_6 за ціною 6950 євро. На позивача накладено адміністративне стягнення в межах строку визначеного ч.1 ст.467 МК України. Вважає, що посадова особа Волинської митниці ДФС при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Позивач в судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату Гламазді П.В.

Представник позивача Гламазда П.В. в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Представник відповідача Кунєва З.Ю. позов не визнав, висловив доводи аналогічні відзиву, просив у задоволенні позову відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Митне оформлення легкового автомобіля "Шкода Октавіа", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 25.01.2016 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ТзОВ "Бразерс Плюс" Жалко І.Г. митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 205070000/2016/002242.

Згідно з інвойсом №1117-ОТС/LUA від 22.01.2016 року вартість транспортного засобу становить 3660 євро, його продавцем виступала компанія "Bolear Business Limited", покупцем - ПП "Бест Кар", відповідно до умов контракту № 10/15-2015/10/05.

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 99 491,21 гривня було нараховано та сплачено 84 451,47 гривня митних платежів.

Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 29.05.2019 року про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також "Шкода Октавіа", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

31.07.2019 року документи литовських митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.

Згідно з литовською експортною митною декларацією MRN № 16LTKR5000EK000E26, рахунком-накладною серії GA № 37914 від 21.01.2016 року автомобіль "Шкода Октавіа" був проданий компанією UAB "Gelgotos Transportas" громадянину ОСОБА_6 за ціною 6950 євро.

Відповідно до прибуткового касового ордеру (документа під назвою "Kasos Pajamu Orderies") серії АА № 100015194 від 22.01.2016 року ОСОБА_7 здійснив оплату в користь UAB "Gelgotos Transportas" 477 євро.

З огляду на різницю у вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення стосовно литовської експортної митної декларації, різниця розміру митних платежів становить 27 755,72 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.

28.10.2019 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 2732/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , який станом на 25.01.2016 року перебував на посаді керівника ПП "Бест Кар", через декларанта Жалко І.Г. під час митного оформлення автомобіля "Шкода Октавіа" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 27 755,72 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

26.11.2019 року т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Хурсяк М.А. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 2732/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 83 267,16 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зо-бов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № 205070000/2016/002242, в якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.

Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.

В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів.

Досліджені матеріали справи про порушення митних правил свідчать, що рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась.

Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.

Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбачений вищенаведеними положеннями Митного кодексу України.

Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України.

З огляду на такі міркування службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.

Крім цього, з досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація № 16LTKR5000EK000E26, рахунок-накладна серії GA № 37914 та прибутковий касовий ордер серії АА № 100015194.

Між відомостями цієї експортної декларації, рахунок-накладною, прибутковим касовим ордером і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо відправника та одержувача товару, вартості транспортного засобу.

Однак сама по собі експортна декларації доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці. Експортна декларація №16LTKR5000EK000E26 для митного оформлення надавалась експортером, тобто компанією UAB "Gelgotos Transportas", яка виступала і декларантом; покупцем товару в декларації зазначений громадянин ОСОБА_6 . Як вбачається з Інтернет-сайту Єврокомісії щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень) митна декларація № 16LTKR5000EK000E26 перебуває у стані підтвердження експорту.

Прибутковий касовий ордер серії АА № 100015194 від 22.01.2016 року не містить жодних відомостей, які свідчили б про оплату коштів компанії UAB "Gelgotos Transportas" саме за купівлю автомобіля "Шкода Октавіа", вартість якого згідно експортної декларації 6950 євро, чи причетність ОСОБА_1 до такої оплати. Цей косовий ордер лише підтверджує здійснення ОСОБА_7 оплати в розмір 477 євро в користь UAB "Gelgotos Transportas".

Крцм цього, митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ТзОВ "Бразерс Плюс" Жалко І.Г. , який в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 2732/20500/19 опитаний про обставини декларування і надання йому відповідних документів не був.

Отже, Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинили запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом Жалко І.Г. ; не опитала ОСОБА_6 , який значиться покупцем автомобіля по литовських документах.

З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару. Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB "Gelgotos Transportas" задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.

Тим самим в оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.

Отже, суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

В обґрунтуванні позову позивач зазначає, що провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП, оскільки шестимісячний строк для притягнення його до адміністративної відповідальності повинен бути відрахований від дня завершення митного оформлення, оскільки виходячи з кваліфікації зазначеній в оскаржуваній постанові, це є закінченим разовим правопорушенням, а не триваючим.

Згідно з ч.1 ст. 467 МК України в редакції, що діяла на момент ввезення автомобіля, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил складено 28.10.2019 року, а постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята 26.11.2019 року, що не порушує встановлені МК України строки.

Таким чином, обґрунтування позову закінченням строку накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил передбаченого ч.1 ст.467 МК України в редакції Закону № 2612-VIII від 08.11.2018 є безпідставним. Довільне трактування триваючого правопорушення та помилкове посилання позивача на незастосування посадовими особами митниці під час розгляду справи про порушення митних правил строку, передбаченого ч.1 ст.467 МК України в редакції Закону № 2612-VIII, не дає підстав для його застосування.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби в канцелярії суду зареєстрований 20.12.2019 року.

Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 1921 гривню.

Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 384,20 гривні (1921 х 0,2).

Відтак, в користь держави за рахунок бюджетних асигнувань з Волинської митниці Держмитслужби слід стягнути судовий збір в сумі 384,20 гривні.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Хурсяка Миколи Адамовича від 26.11.2019 року в справі про порушення митних правил № 2732/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 2732/20500/19 закрити.

Стягнути з Волинської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань в користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення через Любомльський районний суд.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), … строки … апеляційного оскарження … продовжуються на строк дії такого карантину.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .

Найменування відповідача - Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 43350888.

Дата складення повного рішення - 02 червня 2020 року.

Головуючий: суддя С.С.Чишій