Ухвала суду № 89565283, 29.05.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6291/20

2-з/295/35/20

У Х В А Л А

"29" травня 2020 р.

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Українська дистрибуційна система», Приватне підприємство «Салікс», Товариство з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2020 року ОСОБА_1 одночасно з пред`явленням позовуподано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби, комплекс оптово-роздрібної торгівлі (загальна площа 2 232,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), на корпоративні права третіх осіб із забороною відповідачу, посадовим/службовим особам зазначених підприємств та товариства, чи особам, що діють за дорученням вчиняти будь - які дії щодо внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу ПП «Українська дистрибуційна система», ПП «Салікс», ТОВ «СП САН ДЕКОР», а також просить заборонити державним реєстраторам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів ПП «Українська дистрибуційна система», ПП «Салікс», ТОВ «СП САН ДЕКОР». та дії щодо внесення змін до відомостей про ПП «Українська дистрибуційна система», ПП «Салікс», ТОВ «СП САН ДЕКОР», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не пов`язані зі змінами в установчих документах.

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що 12.08.2000 між сторонами був укладений шлюб та за час перебування з відповідачем у шлюбі, за спільні кошти подружжя було створено ПП «Українська дистрибуційна система», у власності якого перебувають транспортні засоби та комплекс оптово-роздрібної торгівлі. Також за спільні кошти подружжя було створено ПП «Салікс» й ТОВ «СП САН ДЕКОР» та сформовано статутний капітал даного підприємства і товариства за кошти, що являлись об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Все вищезазначене майно являється предметом позову про розподіл майна подружжя, однак, за словами ОСОБА_1 , на даний час існує реальна загроза реалізації відповідачем вищезазначеного майна, зменшення статутного капіталу підприємств, з метою недопущення його поділу в процесі поділу майна подружжя.

Згідно з частиною 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одними із видів забезпечення позову, перелік яких наведений у частині 1 статті 150 ЦПК України, є накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також заборона вчиняти певні дії, у тому числі заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Стаття 151 ЦПК України встановлює зміст і форму заяви про забезпечення позову. Так, пунктом 6 частини першої статті 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, у тому числі, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення..

Частиною 10 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки при подачі заяви про забезпечення позову заявником не додержано вимог пунктом 6 частини першої статті 151 ЦПК України, заява підлягає поверненню заявнику.

На переконання суду, повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Крім того практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема, для дотримання правил судової процедури та це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суду міста Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя