Рішення № 89562133, 05.03.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13078/17

пр. № 2/759/174/20

05 березня 2020 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Шелудько В.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_9., ОСОБА_10 ,

представника третьої особи Линник Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01004, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Мельник Марія Петрівна (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м.Києва з вимогами визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на квартиру АДРЕСА_3 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Комунальним підприємством "Житловик" 04.06.2008 р. (розпорядження № 89) та яка зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна і записана у реєстрову книгу за № 5363 25.06.2008 р. Посилаючись на відмову державного нотаріуса Дванадцятої державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв"язку із відсутністю документа, що підтверджує право власності померлого на нерухоме майно (вказану квартиру), доводить виникнення права власності спадкодавця на спірне майно інформаційною довідкою КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", прийняттям спадщини та фактичним вступом в управління майном.

У судовому засіданні позивач, представники позивача позовні вимоги підтримують , вимоги позову просять задовольнити.

Представник відповідача своїм відзивом на позовну заяву не висуває заперечень проти позову та просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

Третьою особою - Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою на адресу суду надіслано копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Залучена ухвалою суду 05.12.2018 року у якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 через свого представника адвоката Линник Л.С. подає свої пояснення щодо предмета спору. У судовому засіданні представник третьої особи просить відмовити позивачу у задоволенні позву щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно з підстав відсутності правоустановлюючого документу на квартиру, оскільки таке свідоцтво не втрачено та знаходиться у ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши думку учасників справи, з"ясувавши обставини справи та дослідивши докази, доходить висновку про обгрунтованість позову, що є наслідком його задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір"ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказана обставина підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища позивача - ОСОБА_5 (а.с.11 т.1), копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с.9 т.1), копією актового запису про народження ОСОБА_4 (а.с.35 т.2), оглянутого судом свідоцтва про розлучення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (що не долучено до матеріалів справи за закінченням строку подання доказів) та свідоцтва про шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , що було підставою для зміни прізвища позивача (а.с.34 т.2). Окрім того, такий факт встановлений державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори за матеріалами спадкової справи.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом.

Позивач , подавши 28.04.2017 року до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина ОСОБА_4 , який був народжений ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняла спадщину. До складу спадщини входить квартира АДРЕСА_3 . Набуття права власності ОСОБА_4 на квартиру підтверджується інформаційною довідкою КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" КВ-2017 № 17279 від 11.05.2017 р. відповідно якої квартира АДРЕСА_3 , згідно реєстрових книг Бюро на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Комунальним підприємством "Житловик" 04.06.2008 р. (розпорядження № 89).Дана довідка надана на запит нотаріуса та міститься в матеріалах спадкової справи (а.с.42 т.2).

Постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_3 у зв"язку із відсутністю документа, що підтверджує право власності спадкодавця на вищезазначену квартиру.

Третя особа у справі ОСОБА_3 також звернулась до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Однак, на день розгляду даної справи, нею не підтверджений факт проживання чоловіка та жінки без шлюбу.

Таким чином, суд вважає доведеним факт належності спадкодавцю нерухомого майна, на яке може бути визнане право власності за спадкоємцем. Посилання третьої особи на те, що оригінал правоустановлюючого документу знаходиться у неї і вона не бажає надавати для його долучення до матеріалів спадкової справи до вирішення питання проживання її однією сім"єю зі спадкодавцем, не спростовує доводи позивача. Окрім того, навіть у випадку ухвалення судом рішення щодо встановлення факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки однією сім"єю та проживання такою сім"єю не менш ніж п"ять років до відкриття спадщини, вона може вважатись лише спадкоємцем четвертої черги за законом.

Керуючись ст.ст. 1218, 1222, 1261 ЦК України, ст.ст. 6-13, 18, 19, 77-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01004, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Мельник Марія Петрівна (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_3 (загальна площа квартири 37,0 кв.м), яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Комунальним підприємством "Житловик" 04.06.2008 р. (розпорядження № 89) та зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна і записана у реєстрову книгу за № 5363 25.06.2008 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць