Вирок № 89560910, 29.05.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

696/344/17

1-кп/703/352/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кирилюк Н.А.

з секретарями Римським Д.І., Сорокою О.І., Федоровою І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017250170000026, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Олялино Кам`янського району Черкаської області, офіційно не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , неодруженого, з середньою освітою, утриманців не має, вважається несудимим відповідно до ст.89 КК України, тримається під вартою у ДП «Черкаське СІЗО» з 14.01.2017 року

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

за участю

прокурора Лута І.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисника Карпова С.О.,

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 16 годин, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у ході сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно завдав численних ударів руками та ногами в обличчя та по голові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинивши останній черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку, крововиливи під м`які мозкові оболонки півкуль мозку, крововиливи в м`які тканини голови, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

12.01.2017 року ОСОБА_3 із вищеописаними тілесними ушкодженнями була госпіталізована до Кам`янської ЦРЛ, а 13.01.2017р. - до Черкаської обласної лікарні, ІНФОРМАЦІЯ_3 від отриманих тілесних ушкоджень померла.

Судом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, поводив себе зверхньо, запитань свідкам майже не задавав, вказував, що під час перебування ОСОБА_3 у будинку, тілесних ушкоджень їй не завдавав та повідомив, що у той день вона була вже зі слідами тілесних ушкоджень на голові, так як сиділа за столом у шапці, вказувала, що у неї боліла голова. Також вказував, що вживала алкогольні напої та падала з лежанки навзніч лицем вниз.

Не зважаючи на невизнання вини обвинувачення, його вина у пред`явленому обвинуваченні підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

- показами свідка ОСОБА_4 , яка вказала суду, що ОСОБА_3 знає досить давно. З обвинуваченим проживає разом однією родиною близько року. Стосовно обставин справи повідомила, що 11 чи 12 січня, точної дати не пам`ятає, 2017 року, вранці, вона посварилася з ОСОБА_1 . Вийшла з будинку, зустріла ОСОБА_3 , вони пішли разом, купили пляшку горілки та повернулися до неї, свідка, додому. Сиділи, говорили, вона розповідала ОСОБА_3 про своє життя, яке в неї було не легким та при цьому просила ОСОБА_3 , що коли повернеться ОСОБА_1 , не критикувати його, тому що він надто реагує на критику, може нагрубити. Потім прийшов ОСОБА_1 , побачив, що вони з ОСОБА_3 сидять, приніс ще пляшку горілки та привів якогось хлопця. За столом, коли вони сиділи, розпочався конфлікт, оскільки хлопець, з яким прийшов ОСОБА_1 , почав некультурно приділяти увагу ОСОБА_3 , обіймати її. Вона, свідок, зробила йому зауваження. Потім між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , хлопцем з яким ОСОБА_1 прийшов, виникла сварка. ОСОБА_3 в цей час почала грубити, виражатися нецензурною лайкою. ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_5 , а потім ОСОБА_3 . В подальшому ОСОБА_1 підпалив ОСОБА_5 , вона, свідок, намагалася втрутитися та відтягти ОСОБА_1 , однак він бив і її, і ОСОБА_3 , яка прижималася до лежанки. Вона, свідок, на певні долі секунд, від ударів ОСОБА_1 , втрачала свідомість. Потім, вибігла з будинку, де була близько 30 хвилин, не пам`ятає, знає лише що бігла до центру міста кликати на допомогу. Під містком зустріла ОСОБА_1 з його товаришем та попросила допомоги. Коли вони зайшли до будинку, вона підійшла до ОСОБА_3 , яка лежала у куті кімнати. ОСОБА_3 попросила не чіпати її та відвести додому, від виклику швидкої відмовилася, сказала, що не хоче щоб про це хтось знав. Вважає, що ОСОБА_1 її залякав, оскільки ОСОБА_3 говорила, що не знає ні його, ні її, що вона ні про що нікому не скаже. Потім вони з ОСОБА_1 (чоловіком якого ОСОБА_4 зустріла та попросила про допомогу) підняли ОСОБА_3 та відвели додому, вона сказала, що швидкої не потрібно. Коли повернулися назад, ОСОБА_5 вже було, вийшов ОСОБА_1 та почав її наздоганяти, вона змушена була втікати та ночувала того дня у своєї хрещеної, оскільки боялася за своє життя. Наступного дня, друзі повідомили, що ОСОБА_1 її розшукує, тому вона змушена була виїхати з міста. Повернулася уже коли ОСОБА_1 затримали, а її викликали до поліції. Вказала, що того дня бачила у ОСОБА_3 тілесні ушкодження. ОСОБА_3 говорила, що у неї виникла сварка з ОСОБА_6 (близьким другом ОСОБА_3 ) вказала, що між ними таке буває, вона могла випити та почати грубити. ОСОБА_3 говорила, що ОСОБА_6 її штовхнув та вона вдарилася головою об лутку дверей. Це пошкодження було в неї на лобі, однак воно уже заживало. Коли її було завдано пошкодження вона не говорила. Вказувала лише що у неї болить та паморочиться голова. Зазначила, що коли ОСОБА_1 наносив удари вона була присутня. Він бив ОСОБА_3 коліном, стопою ноги, руками, потім вони мирилися, ішли випивали спиртні напої та продовжували сваритися. Скільки ударів ОСОБА_1 наносив ногами вона не пам`ятає, коли вона втекла з будинку то конфлікт продовжувався. В будинку її не було близько 1-1,5 год. Коли вона повернулася разом з ОСОБА_1 та його товаришем, ОСОБА_5 сидів на стільці, а ОСОБА_3 лежала у куті біля вікна, у неї не було видно очей, вона навіть спорожнилася. Коли вона, свідок, втікала з будинку у ОСОБА_3 з розсічення, що було на лобі, уже текла кров. Вказала, що ОСОБА_5 ОСОБА_3 не бив, він навіть не міг сказати слова, ОСОБА_1 облив його спиртним та підпалив. ОСОБА_3 вона відвела додому з ОСОБА_1 , якого покликала на допомогу. Наступного дня, вранці о 8 чи 9, вона пішла до ОСОБА_3 , бачила, одне око у неї зовсім не було видне, вона її просила не пити алкоголь та викликати швидку, на що ОСОБА_3 відмовилася. Потім вона, свідок, пішла до аптеки, щоб купити ОСОБА_3 мазь , однак її по дорозі повідомили, що ОСОБА_1 її розшукує та що він дуже злий. Крім того, свідок вказала, що ОСОБА_3 ОСОБА_3 , в той час випивала спиртні напої і при цьому, могла конфліктувати з чоловіками. Вони з ОСОБА_3 купили в магазині 0,5 літра горілки, ОСОБА_1 ж приніс літр чи два. Того дня ОСОБА_3 вживала спиртне, однак нічого не їла. Чи вживав алкоголь ОСОБА_1 вона не пам`ятає. Вказала також, що події відбувалися в кімнаті біля лежанки, біля каміну. ОСОБА_1 відтягував ОСОБА_3 за волосся до вікна та бив її там, хапав за волосся та бив кулаками, ногою з коліна бив в лице, стопою в ребра. Точну кількість ударів вона вказати не може. Зазначила, що коли він бив її правою долонею по лівій стороні обличчя вона сиділа біля каміна, присідала, можливо, могла вдаритися об залізо з каміна. Коли вона, свідок, вбігла, ОСОБА_3 закривалася та просила не бити її, просила вибачення за те, що обізвала ОСОБА_1 нецензурною лайкою. ОСОБА_3 була при свідомості. Вважає, що ОСОБА_5 ОСОБА_1 бив тому, що він обіймав ОСОБА_3 . Коли вона, свідок, захищалася за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 її відштовхнув, і в цей час вона вдарилася об стінку, тоді і втрачала свідомість. Того дня ОСОБА_1 був одягнений у бушлат, штани спортивні темно синього кольору та зимові кросівки також темного кольору, в будинку він був у взутті. Коли наступного дня вона прийшла до ОСОБА_3 з нею в будинку нікого не було, чи чекала вона на когось сказати не може.

Вказаний свідок було додатково допитана за клопотанням сторін судового розгляду та повідомила, що коли вона зустрілася з ОСОБА_3 у неї на голові була рана, яку вона показувала під шапкою, рана була не загоєна. ОСОБА_3 говорила, що посварилася із співмешканцем, він її вдарив об лутку. Рана на лобі була як поріз, опухла, розміром більше 5 см. ОСОБА_3 говорила, що в неї крутиться голова та її нудило. Чи говорила ОСОБА_3 коли їй нанесли рану вона, свідок, не пам`ятає. Біля рубця була гуля, сліду від синця під оком вона, свідок, не бачила. ОСОБА_3 говорила що її побив співмешканець ОСОБА_6 , прізвища його вона, свідок, не знає.

Також щодо обставин огляду її будинку, вказала, що вона була дійсно присутня під час його проведення. У будинку було вилучено обрізки двох килимів, один зелений другий коричневий, червона куртка її брата, темно сині теплі штани та обрізану пляшку. Куртку, яка належала її брату, ОСОБА_1 надягав коли ходив в будинку.

Під час допиту, стороною обвинувачення, були пред`явлені свідку до впізнання вилучені під час огляду будинку штани.

Свідок вказала, що показані прокурором чорні штани належать її батькові, зазначила, що ОСОБА_1 їх вдягав в будинку. Чи був ОСОБА_1 у вказаних штанях під час конфлікту не пам`ятає.

Вказала, що речові докази складали при ній та свідках у пакети із застібками на яких вони ставили підписи.

Також прокурором було пред`явлено свідку до впізнання дві вилучені під час огляду місця події хустки, білого та червоного кольорів, на яких малися плями бурого кольору.

Свідок вказала, що хустка червоного кольору належить її бабі. Вона бачила червону хустку, яка була в крові, хоча перед цим лежала в шафі разом з іншими речами, хустку ніхто ніколи не носив. Стосовно білої хустки, зазначила що вона належить їй, чи вилучали її під час огляду місця події вона не пам`ятає. Так само, як і не пам`ятає, чи вилучалася під час огляду місця події пред`явлена прокурор до впізнання наволочка на подушку.

-показами свідка ОСОБА_5 , який повідомив суду, що 12-13 січня 2017 року він зустрівся з ОСОБА_1 в м. Кам`янка, біля центру зайнятості. Раніше його не знав та знайомий з ним не був. ОСОБА_1 запросив його піти до нього додому. Спочатку він відмовлявся, потім погодився, вони зайшли до магазину « Люкс », він, свідок, купив пляшку горілки, після чого вони попрямували до ОСОБА_1 додому по вул. Борисової в м. Кам`янка. В будинку було дві жінки, яких він теж не знає, хто вони такі не запитував. Жінки готували на стіл їжу, а вони з ОСОБА_1 вживали алкоголь. Жінки також вживали спиртні напої. Коли вони прийшли, то жінки в стані алкогольного сп`яніння не були. Приблизно через 30 хв. між ним та ОСОБА_1 виникла словесна сутичка, внаслідок чого вона виникла не пам`ятає, однак бійка розпочалася зі сторони ОСОБА_1 . Він дав йому ляпас, що було далі не пам`ятає. Вказав, що давав йому здачу, підставляв руки, щоб менше було ударів. Скільки було ударів вказати не може, жінки намагалися їх розборонити, розтягували хвилин 10-15. Протягом цього часу йому було завдано удари по обличчю рукою. До початку бійки випили пляшку горілки, більше за спиртним не ходили. Бійка закінчилася під вечір. О котрій годині прийшли до будинку ОСОБА_1 не пам`ятає. В будинку був близько 3-4 годин. Внаслідок бійки йому було розбито губу, голову, спалений живіт та обпечене тіло в області ребер, вказав, що можливо обпалив себе сам. Зазначив, що втрачав свідомість. Що горить одяг він не відчував та що було далі не пам`ятає. Зазначив, що прийшов до тями коли стояв на вулиці з невідомими йому чоловіками, на вулиці було вже темно. Крім них на вулиці була одна жінка, де була інша - не пам`ятає. Тілесних ушкоджень у жінок він не бачив та чи спричиняв їх ОСОБА_1 жінкам також не бачив. На рахунок зміни своїх показів вказав, що не пам`ятає про що говорив на досудовому слідстві оскільки пройшов значний час.

-показами свідка ОСОБА_7 , який повідомив суду, що дати події він не пам`ятає, він разом з товаришем, прогулюючись по м. Кам`янка, зустріли ОСОБА_4. Вона була збентежена та злякана та попросила про допомогу. Коли вони прийшли до неї додому, по вул. Борисової , та зайшли у будинок, він побачив, що на полу лежить жінка, її ноги підкошені. ОСОБА_1 сидів біля якогось невідомого йому хлопця, у якого було розбите лице. Вони з ОСОБА_4 підвели ОСОБА_3 , щоб відвести її додому. Коли вони з товаришем зустріли ОСОБА_4 вона говорила незрозуміло, вказувала що вдома когось б`ють. У ОСОБА_3 було побите лице, на ньому були синці припухлості, кров`яні рани були і на лиці і на руках, також щось було з ногою, вона була вся мокра та від неї неприємно пахло. ОСОБА_3 була при свідомості та сказала, що її побив ОСОБА_1. Відвели ОСОБА_3 до її будинку близько 400-500 м. від будинку ОСОБА_4 , вона сказала, що буде лягати спати. Одягнена була у джинсах, светрі, без куртки. Вказав, що саму бійку він не бачив, підпалу також. Про підпал йому сказала ОСОБА_4 . Коли він зайшов до будинку, то бачив кров на стінах, в кімнаті біля вікна, на килимі та в тому місці де лежала ОСОБА_3 . Вказав, що у хлопця, який сидів біля ОСОБА_1 були великі гематоми. Сам же ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, постійно хапав хлопця, який сидів біля нього та садив його на стілець, агресії не проявляв. Після того, як вони з ОСОБА_4 відвели ОСОБА_3 додому, до будинку ОСОБА_4 він не повертався, товариш також пішов відразу.

-показами свідка ОСОБА_8 , який повідомив суду, що він разом з ОСОБА_9 та покійним ОСОБА_10 , точної дати події не пам`ятає, однак це було в 2017 році, зібралися піти до ОСОБА_3 , яка проживала по вул. Л.Борисової , купити картоплі. Про купівлю картоплі з Вікою домовлялася ОСОБА_9 , десь днів за 3-4 перед їх приходом. Коли вони прийшли, то ОСОБА_3 була в синяках, на голові здорова гематома, біля ока синець, крім того, вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Хто наніс їй ушкодження не сказала. В будинку було прибрано. Вони сиділи та розмовляли, ОСОБА_3 говорила, що в неї болить голова, сказала що її побили десь 2 дні назад, хто побив не говорила. В будинку у ОСОБА_3 вони були близько 2 годин. В чому була вдягнена ОСОБА_3 він не пам`ятає, вказав, що на ній були чорні штани. Під час розмови ОСОБА_3 погано себе почувала, їй стало зле, вона сказала що буде відпочивати.

Під час показів свідка ОСОБА_8 прокурором було зачитано протокол його допиту на досудовому слідстві, під час якого свідок вказував, що коли вони приїхали на таксі до ОСОБА_3 , близько 16 год. 30 хв., побачили що ОСОБА_3 побита, у неї були сині вуха, синці на руках, під очима. Вказав, що він, свідок пішов за спиртним. На запитання, що з нею, ОСОБА_3 , трапилося, пояснила, що її побив співмешканець подруги, та що він проживає недалеко від неї. Потім вони сиділи випивали, у ОСОБА_3 почала текти кров із носа, вона пішла та лягла. Свідок також вказав, що він виходив з будинку та коли повернувся, бачив, що ОСОБА_3 лежала на боку, у неї була знята спідня білизна. Вказував також, що ОСОБА_8 хотів з нею познайомитися.

Однак, свідок заперечив процитовані прокурором покази та вказав, що алкогольних напоїв вони не вживали, про те, що потерпіла говорила, хто їй наніс тілесні ушкодження заперечив. Зазначив, що швидку викликав ОСОБА_10. По приїзду швидкої вони в будинок не заходили. Лише побачили, що швидка приїхала та пішли разом звідти додому. Біля будинку ОСОБА_3 нікого не бачили.

-показами свідка ОСОБА_9 , яка повідомила суду, що знала ОСОБА_3 близько одного тижня, вона була репетитором англійської мови в її дитини. Через декілька днів, після 7 числа, точної години вона не пам`ятає, можливо близько 16 години, вона разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 приїхали до ОСОБА_3 додому, щоб купити у неї картоплю. Коли приїхали то побачили, що ОСОБА_3 побита, та перебуває в стані алкогольного сп`яніння, на ногах у неї була кров. Від виклику швидкої відмовилася, не хотіла щоб про це знали батьки. Деякий час вони побули у ОСОБА_3 , попили чай, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 пили пиво, чи пила пиво ОСОБА_3 вона не знає. На лобі у ОСОБА_3 була подряпина, стосовно неї вона нічого не говорила, на лиці були синяки. При них вона свідомість не втрачала, однак говорила, що почуває себе не добре, вмилася та пішла прилягти. Де вживала спиртні напої не говорила. Коли вони з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 пішли, вона, свідок, вирішила викликати швидку допомогу. Вказала, що на столі в будинку вони не прибирали та двері за ними ОСОБА_3 не зачиняла.

-показами свідка ОСОБА_11 , який повідомив суду, що знайомий з ОСОБА_3 близько 3 років. 17-18 січня 2017 року, точної дати не пам`ятає, він ішов до ОСОБА_3 в гості, це було близько 21 години. Почув, що позаду їде швидка допомога, яка зупинилася біля будинку ОСОБА_3. Вони з лікарем швидкої зайшли до хати, ОСОБА_3 лежала на дивані, побита, лице було опухле, на лобі подряпина. Перед цими подіями він її бачив днів за 2-3, ніяких тілесних ушкоджень на ній не було. Потім він допоміг перенести ОСОБА_3 до швидкої допомоги, вона була без свідомості. Звідки в неї з`явилися тілесні ушкодження йому не відомо. Вказав, що вона лежала на спині, до половини була вкрита ковдрою, лежала у дальній кімнаті. На столі було чисто, залишків алкоголю не було, цей будинок вона винаймала. Зазначив, що лікар швидкої надавав їй допомогу, робив укол, однак вона до свідомості не приходила. Перенесли її до швидкої разом з одіялом, яким вона була прикрита, тому, чи була на ній білизна не бачив. Вказав, що ОСОБА_3 працювала вчителькою, алкогольними напоями не зловживала, чи були у неї тісні відносини з ОСОБА_1 не знає. Самого ж обвинуваченого знає з 1993 року.

-показами свідка ОСОБА_6 , яка перебував з померлою у дружніх відносинах. Під час допиту повідомив суду, що останній раз бачив ОСОБА_3 3-4 числа . 12 чи 13 січня, в першій половині дня, вона зателефонувала до нього та сказала, що в неї сильно побите лице, вона не може вийти. Хто наніс їй тілесні ушкодження та за яких обставин це сталося не говорила.

Під час допиту свідка прокурор цитував покази надані ним на досудовому слідстві та під час дачі яких свідок вказував, що ОСОБА_3 до нього телефонувала, зазначала, що разом з ОСОБА_4 вживали алкогольні напої та коли прийшов до будинку ОСОБА_1 то завдав їй та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Свідок вказав, що, напевне, надавав такі покази.

Приїхати до ОСОБА_3 не міг, оскільки працював, здійснював перевезення людей. Зазначив, що не був присутній коли ОСОБА_3 забирала швидка допомога, лише бачив швидку, коли проїжджав повз її будинок, зателефонував до її двоюрідної сестри та повідомив про це. Про побиття йому повідомив ОСОБА_11, увечері, коли вони зустрілися. Зазначив, що у них з ОСОБА_3 були тісні відносини, спілкувалися з нею по телефону кожного дня, конфліктних ситуацій та бійок між ними не виникало, тілесних ушкоджень на ній він не бачив. Вказував, що ОСОБА_3 проживала одна, в бійках її ніколи не помічав, спиртними напоями вона не зловживала.

Під час допиту свідка ОСОБА_6 стороною захисту був проведений одночасний допит свідка ОСОБА_11, оскільки свідок ОСОБА_6 , під час дачі показів стверджує, що саме від ОСОБА_11 він дізнався, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_1 .

Однак, свідок ОСОБА_11 стверджував, що повідомляв ОСОБА_6 лише про те, що ОСОБА_3 побита та її відвезли до лікарні.

В подальшому, свідок ОСОБА_6 вказав, що можливо про те, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_1 , йому говорила вона сама, однак він не пам`ятає. Зазначив також, що з ОСОБА_3 не проживав разом та ніякої фізичної сили до неї не застосовував.

-показами свідка ОСОБА_12 , який пояснив суду, що після новорічних свят 2017 року, увечері, він, був викликаний, як лікар швидкої допомоги, до будинку по вул . Л.Борисовї в м. Кам`янка . Коли вони швидкою допомогою під`їхали до вказаного будинку, здалеку побачили, що біля двору стоїть чоловік. Вони зупинилися, запитали чи правильно прибули на виклик, на що чоловік сказав, що не знає, однак запропонував піти та подивитися. Коли вони зайшли в будинок у спальній кімнаті лежала пацієнтка без свідомості, її ніс та лице були побиті, під очима синці. Від пацієнтки відчувався запах алкоголю, такий же запах був і в кімнаті. На надану допомогу пацієнтка не реагувала, вона була в стані глибокої коми. Це могла бути як алкогольна кома так і кома внаслідок черепно-мозкової травми. Вказав, що чоловік, який був біля подвір`я сказав що він знайомий пацієнтки, однак своє ім`я не називав. Всі тілесні ушкодження, які він, лікар, бачив на момент огляду були ним записані. Ушкодження були свіжі, у носі малися свіжі залишки крові, набряки повік і синці, на лобі була рана давніша. На момент огляду на постелі крові не було, залишки крові були лише в носових ходах. Зазначив також, що пацієнтка була вдягнена в тісний светр, нижня частина тулуба була оголена, гамаші стягнуті по щиколотки, також були носки. На одязі крові не було. У будинку, у прихожій кімнаті, стояв накритий стіл, на ньому залишки продуктів, однак безладу не було. Лице пацієнтки було чисте, вимите, на лобі лежало мокре полотенце. Пацієнтка лежала навскоси ліжка, руки та ноги були випрямлені, вона була прикрита одіялом. Зазначив також, що в будинку пацієнтки він перебував хвилин 20, потім доправили її швидкою допомогою до Кам`янської районної лікарні в прийомне відділення, де її оглядав черговий лікар. Зазначив, що причиною виклику швидкої було «побиття жінки чоловіком», в діагнозі він, лікар швидкої, написав «кома невідомої етиології». В подальшому він з пацієнткою не зустрічався

-показами свідка ОСОБА_13 , який пояснив суду, що знав ОСОБА_4 . Вона проживала у приватному будинку по АДРЕСА_4 , цей будинок розташований навскоси з його домоволодінням. Того дня ОСОБА_4 бачив після 15 години, коли на запрошення її брата прийшов у їх будинок, щоб дати поради стосовно здійснення ремонту. Він з ними поговорив, та й пішов. Потім декілька днів ОСОБА_4 не було видно. Коли повернулася, просила допомогти їй відчинити хвіртку, однак відкрити хвіртку він їй не зміг допомогти.

Під час допиту прокурор цитував покази надані свідком на досудовому слідстві, стосовно того, що ОСОБА_4 розповідала свідку, що її не було вдома та що вона ночувала у ОСОБА_22.

Однак свідок вказав, що такої розмови між ними не пам`ятає.

Також в судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення було прослухано аудиозапис показів свідків ОСОБА_14 від 15.11.2017 року та ОСОБА_10 від 18.12.2018 року наданих в судовому засіданні під головуванням судді Опалинської О.П.

-свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що вона з ОСОБА_3 перебувала у дружніх стосунках, ОСОБА_3 надавала послуги репетитора її дитині. 11 січня ОСОБА_3 прийшла до неї разом ОСОБА_4 та принесла засушені фрукти. Вони трохи поспілкувалися, ОСОБА_3 говорила, що у неї болить голова та вона зовсім не спала. Потім вони з ОСОБА_4 пішли до магазину та більше до неї не заходили. Вказала, що в обох стан був «на похмілля». Із співмешканцем вона жила добре, говорила, що колись між ними був конфлікт, однак це було ще влітку. В подальшому, у вечері, вона зустріла ОСОБА_3 з ОСОБА_4 у місті, вони курили, ніяких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 вона не помічала, побита вона не була, бачила ОСОБА_3 на добре освітленому місці. Потім, вночі близько 23-23 год. 30 хв. її повідомив ОСОБА_11, що ОСОБА_3 забрала швидка. Щодо неточності в датах зазначила, що в зв`язку з давністю подій таких точно не пам`ятає.

-показами свідка ОСОБА_10 , який повідомив суду, що на прохання ОСОБА_9 , після Різдва у 2017 році, під вечір, він пішов разом з нею та ОСОБА_8 додому до померлої, щоб купити картоплі. Коли вони прийшли ОСОБА_3 запросила їх до хати, вона була побита, одна сторона обличчя була напухла, під оком синяк, гематоми по обличчю. На руках пошкоджень не було. Під час розмови, їй стало погано, вона вмилася та пішла прилягла. Стосовно побиття вона нічого не пояснювала, лише сказала, про якогось чоловіка ОСОБА_6 , що він одружений та це його жінка приревнувала. ОСОБА_9 говорила, що коли вона напередодні бачила ОСОБА_3 , вона побита не була. В ОСОБА_3 вони були хвилин 40. Вказав також, що вони з ОСОБА_8 пили пиво, потерпіла з ними не пила, вона уже перебувала у нетверезому стані, говорила, що була в сусіда. Потім, коли вони вийшли, ОСОБА_9 вирішила викликала їй швидку та вони всі разом попрямували по домівках.

-показами свідка ОСОБА_8 , який, пояснив суду, що 11 чи 12 січня він був запрошений працівниками поліції понятим. Йому повідомили, що ОСОБА_1 побив дівчину ОСОБА_3 . Коли він зайшов в будинок де проживала ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 , бачив кров на підлозі на килимі, одежа була в крові, на стінах також була кров. Вказав, що ОСОБА_3 , яку побили, проживала в будинку по вул. Л.Борисової в м. Кам`янка, навпроти його будинку. ОСОБА_4 проживала разом з ОСОБА_1 близько року. Зазначив, що перед тим, як він був запрошений понятим, до нього приходила ОСОБА_4 , сказала що ОСОБА_1 б`є дівчину, просила розборонити, однак він відмовився. Чому вона не могла зупинити бійку не пояснила. До цього все було добре. ОСОБА_1 знав, агресивної поведінки за ним не помічав. Вказав, що плями крові в будинку були у кімнаті на килимі, трохи на плиті і на стіні. Крові було не багато, однак вона була і в кімнаті де стояв стіл з їжею. Слідів згорання не бачив. Вказав, що під час огляду вилучався килим, халат і ще якась кофта. Спідньої білизни не бачив, чи вилучалися штани не пам`ятає. Все упаковували в целофанові пакети на липучках, на бирках яких вони з іншим понятим розписувався. Зазначив, що під час огляду місця події була присутня ОСОБА_4 , ОСОБА_1 не було.

Потерпілий ОСОБА_2 - батько ОСОБА_3 повідомив суду, що бачив доньку 10 січня близько 11 години, ніякого запаху алкоголю від неї не відчував, 12 січня вона збиралася приїхати додому. В цей день він до неї телефонував, її голос був хриплий, вона сказала, що знаходиться у сусідки. Близько 20 години вечора, 12 січня, до нього зателефонували з лікарні і сказали, що донька непритомна. Коли вони приїхали, донька лежала під крапельницею, її лице було синє, з вуха текла кров, вона була без свідомості. О 23 годині, того ж дня, її перевезли до лікарні в м. Черкаси. Протягом 24 днів перебування у лікарні вона до свідомості не приходила. Вказав, що коли забирав речі доньки з будинку там було прибрано. Зазначив також, що співмешканця у доньки не було, був у неї близький друг, ОСОБА_6 , з яким вона зустрічалася, про нього нічого поганого не говорила, про тілесні ушкодження не повідомляла. Зазначив, що коли зустрічався з донькою, у неї на лобі бачив подряпину, міліметрів зо три, донька сказала, що її вдарила тріска, коли рубала дрова. Спиртними напоями не зловживала. Під час судових дебатів вказував, що він та дружина втратили доньку, їх онука матір, просив задоволити позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Під час дослідження письмових матеріалів кримінального провадження встановлено наступні факти.

12.01.2017 року о 22:06:59 год. за повідомленням ОСОБА_15 зареєстроване кримінальне провадження № 12017250170000026 за попередньої правовою кваліфікацією ч.1 ст.121 КК України за фабулою 12.01.2016 р близько 20 год 20 хвл. до приймального відділення Кам`янської ЦРЛ доставлено гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 без свідомості із тілесними ушкодженнями у вигляді саден голови та обличчя. Органом досудового розслідування вказано Кам`янське відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, слідчі: Коломієць В.П., Сердюк В.В., Доненко О.С., підпис реєстратора - Коломіець В.П. (страший групи) відомості внесено 13.01.2017р. Заявнику та прокурору спрямовані повідомлення про початок досудового розслідування 13.01.2017 р. У цей же день на адресу начальника Кам`янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області спрямовано листа за підписом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Лута І.В. про призначення у вказаному кримінлаьномц провадженні группу прокурорів. (а.с.1-6 т.№ 1).

13.01.2017 року відповідно до протоколу огляду місця огляду місця події у приймальному відділенні Кам`янської центральної районної лікарні (Черкаська область, м.Кам`янка, вул.Покровська, 90) вилучено ковдру у підковдринку, подушка, ковдра, бюстгалтер, жіноча кофта, гольф, светр, спортивні штани, шкарпетки.

Відповідно до довідки головного лікаря Кам`янської районної лікарні ОСОБА_16 вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , поступила в Кам`янську ЦРЛ 12.01.2017 року о 20.10 з діагнозом ЗЧМТ, гематома обох очей та обличчя, 12.01.2017р. переведена в ЧОЛ, що підтверджується копією з журналу обліку прийому хворих у стаціонар (а.с.55-58, т.№ 1).

Як вбачається з довідки завідувача нейрохірургічного відділення, лікуючого лікаря КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» ОСОБА_17 , виданої 14.01.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 , 1975 р.н. знаходитьс на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 13.01.2016р. з діагнозом тяжка відкрита непроникна ЧМТ, забій-стиснення головного мозку важкого ступеня, гостра субдуральна гематома, забійні рани м`яких тканин голови. 13.01.2017 року проведено ургенгну операцію: двобічна декомпресійна трепанація черепу, видалення субдуральної гемотоми обабіч (а.с.62, т.№ 1).

Як вбачається з протоколу від 12.01.2017р. з 20.45 по 23.45 год з дозволу власника ОСОБА_18 було оглянуто місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами огляду місця події вилучено тринадцять слідів пальців рук, вата з залишками речовини біологічного походження бурого кольору (виявлена бильці крісла, яке ближче до ліжка). Порядок у будинку не порушений. (а.с. 8-19, т.№ 1).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.01.2017р. у ОСОБА_1 у приміщенні Кам`янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області було вилучено кофту з капюшоном темного кольору (а.с.65-66 т.№ 1).

Протоколом огляду місця події від 18.01.2017 року відповідно до ухвали слідчого судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 18.01.2017 року було оглянуто будинок АДРЕСА_1 , де було виявлено та вилучено:

у спальній кімнаті килим червонного кольору зі смугами красного кольору з плямами бурого кольору;

по ліву сторону від вхідних дверей на глиняній грубі виявлено хустку червоного кольору з нашаруваннями речовини бурого кольору, наволочку, рушник білого кольору на поверхні якої мається нашарування речовини бурого кольору;

на дерев`яному столі виявлено верхній одяг (спортивні штани чорного кольору та спортивну куртку червонного кольору), на поверхні яких виявлено нашарування речовини бурого кольору (а.с.101-104 т. № 1).

Відповідно до висновків експерта № 05-1-09/83 від 08.02.2017 року кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи Ав(ІІ) та № 05-1-09/85 від 13.02.2017р., кров трупа ОСОБА_3 відноситься до групи Ав(ІІ) (а.с. 127-128,132-133 т.1).

Відповідно до висновку експерта № 03-01/125, призначеного відповідно до постанови слідчого Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Заєць було проведено огляд трупа ОСОБА_3 , підсумки складено 20.03.2017року. На поставлені питання слідчого, даних медичної документації, даних судово-гістологічної експертизи, експерт прийшов до висновку, що причиною смерті є черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку, крововилив під м`якими мозковими оболонками півкуль мозку, крововиливів в м`які тканини голови. Враховуючи дані медичної картки № 406 смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 14 годині 10 хвилин. При експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма, у вигляді крововиливів під тверду та м`які мозкові оболонки, забою речовини головного мозку. Черепно-мозкова травма відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Могла виникнути в термін близько 3х тижнів до моменту проведення експертизи в морзі, що підтверджується обставинами справи та гістологічно наступними обставинами: розростанням грануляційної тканини та наявність новоутворенних судин та гемосидерину на фоні пердіапедезних крововиливів у речовині мозку. Окрім цього, виявлено рани в правій та лівій скронево-тім`яних ділянках, дефекти кісткової тканини в правій та лівій скронево-тім`яних ділянках, цяткові рани в правій підключичній ділянці, на передній поверхні стегон, округлий дефект шкіри на передній поверхні шиї, рубці в обох скроневих ділянках, які є слідами медичних маніпуляцій. В медкарті немає даних дослідження крові хворого на алкоголь. (а.с.143-146 т.№ 1).

Старшим слідчим в ОВС - криміналістом відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ Головного управління Національної поліції в Черкаській області за участю спеціаліста судомо-медичного експерта Сіденко Олега Анатолійовича проведено огляд трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в приміщенні Черкаського моргу першої міської лікарні (а.с. 118-121 т.№ 1).

За результатами додаткової судово-медичної експертизи № 03-01/125/1 за фактом смерті ОСОБА_3 , підсумки якої складені 20.03.2017 року зроблено висновки, що причиною смерті ОСОБА_3 є черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововиливів під м`якими мозковими оболонками півкуль мозку. Дана травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за небезпекою для життя, могла виникнути в термін близько 3х тижнів до проведення експертизи трупа у морзі, та стоїть в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Після нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, вона прожила 26 діб. Можливість виконання цілеспрямованих рухів ОСОБА_3 після отримання тілесних ушкоджень не виключається. На момент проведення експертизи трупа ОСОБА_3 на тілі трупа відсутні тілесні ушкодження, які б свідчили про самооборону чи можливий самозахист. Враховуючи локалізацію та механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 можливо судити, що травма була заподіяна твердим тупим предметом, предметами. Об`єктивні судово-медичні дані з приводу взаєморозташування зловмисника та потерпілої відсутні.

Крім того, згідно з висновками експертів за результатами імунологічних експертиз, а саме:

- № 05-1-08/77 від 10.03.2017р. в слідах на куртці знайдена кров людини і виявлений антиген А. Походження крові від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається. (159-162);

- № 05-1-08/82 від 17.03.2017р. в слідах на штанях спортивних на об`єкті № 1 знайдена кров людини та виявлений антиген А з аглютитіном на об`єкті № 2,4 знайдена кров людини та виявлений антиген А. Таким чином, експертом зроблено висновок, що на штанях спортивних (об. № 1, 2,4) походження крові від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (а.с.166-170 т.№ 1);

№ 05-1-08/79 від 07.03.2017р. в слідах на хустці (об`єкт № 1) знайдена кров людини та виявлений антиген А, походження крові від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (а.с.174-177 т.№1);

№ 05-1-08/83 від 17.03.2017р. в слідах на наволочці (об`єкт № 1) знайдена кров людини та виявлений антиген А, походження крові від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (а.с.181-184 т.№1);

№ 05-1-08/83 від 17.03.2017р. в слідах на хустці (об`єкт № 1-3) знайдена кров люлини та виявлений антиген А, походження крові від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (а.с.188-191т.№1);

№ 05-1-08/78 від 07.03.2017р. в слідах на відрізі килима (об`єкт № 1) знайдена кров людини та виявлений антиген А та аглютинин в, кров могла походити як від потерпілої ОСОБА_3 та і підозрюваного ОСОБА_1 (а.с.195-198т.№1);

№ 05-1-08/76 від 10.03.2017р. в слідах на частини килима (об`єкти № 1, 2) знайдена кров людини та виявлений антиген А. походження крові від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (а.с.202-205.№1);

№ 05-1-08/79 від 07.03.2017р. в слідах на кофті спортивній (об`єкт № 1,3,4) знайдена кров людини та виявлені: в об`єкті №№ 1,4 антиген А і аглютинін в; в об`єкті № 3 - антиген А. Антиген А, виявлений в слідах крові людини на кофті спортивній (об`єкт № 3) міг походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А (ІІ). Походження крові від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається. Кровь людини, виявлена на кофті спортивній (об`єкти 1,4) могла походити за рахунок крові особи (осіб) з группою крові Ав(ІІ). Кров могла походити як від потерпілої ОСОБА_3 так і підозрюваного ОСОБА_1 (а.с.209-213 т.№1);

№ 2/464 від 23.03.2017, № 2/466 від 14.03.2017, № 2/469 від 17.03.2017р. встановлено, що в крові людини наявній на футболці, джемпері, светрі які були вилучені 13.01.2017р під час огляду місця події в примущенні Кам`янської центральної районної лікарні були виявлені антигени А і Н системи АВО. Кров могла походити від особи (осіб) з А (ІІ) групою із супутним антигеном Н, у тому числі від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 . За умови можливого змішування крові від кількох осіб, вона може походити від осіб з А(ІІ) і О(І) группами крові (а.с.234-242 т.№1, а.с.5-10, т.№ 2);

Під час проведення слідчого експеримента 23.02.2017 року свідок ОСОБА_4 на місті розповіла та показала про обставини нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , який зафіксований протоколом слідчої дії з фототаблицею (а.с.48-53, т.№ 2).

Згідно з висновком експерта № 03-01/125/2 , підсумки якого складені 20.03.2017р. зроблено висновок про те, що ОСОБА_3 могла отримати тілесні ушкодження при таких обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_4 в своїх показах та при проведенні слідчого експерименту від 23.02.2017р. (а.с. 56-57, т.№ 2).

Під час попереднього судового розгляду обвинувального акту було призначено додаткову експертизу за клопотанням сторони захисту. Відповідно до висновку експерта № 03-01/125/40, підсумки якого складені 21.06.2018 року вбачається, що об`єктивних судово-медичних даних, які б свідчили про можливість виникнення у ОСОБА_3 виявленої черепно-мозкової травми внаслідок падіння/падінь з положення стоячи з наступним ударом об тупі предмети чи підлогу, під час проведення експертизи не виявлено (а.а.153-154, т.№ 4).

За клопотанням сторони захисту було допитано судового експерта ОСОБА_19 , який, на запитання сторони захисту, стосовно порядку проведення експертизи трупа, пояснив суду, що хворі, які помирають в медичних закладах, при підозрі на насильницьку смерть, направляються головним лікарем медичної установи до моргу для проведення судово-медичної експертизи за постановою слідчого, з обов`язковим направленням історії хвороби померлого. Зазначив, що медична карта була надана на дослідження в оригіналі.

-на запитання сторони захисту стосовно розбіжностей у висновках 03-01/125 та 03-01/125/1 щодо зазначення терміну виникнення травм, пояснив, що ним у висновку 03-01/125 був вказаний термін у 3 тижні з моменту виникнення черепно-мозкових травм та за даними отриманими після проведення мікроскопічних досліджень часточок внутрішніх органів. З приводу зазначеного терміну у 26 днів по експертизі 03-01/125/1 зазначив, що такий розрахунок було проведено виходячи з поставленого слідчим запитання. А саме, в постанові про призначення експертизи вказано, що 11 січня ОСОБА_2 було нанесено тілесні ушкодження, а 05 лютого вона померла, питання слідчого зводилося до того, скільки діб прожила потерпіла. З огляду на поставлене питання ним і було пораховано термін 26 днів. Вказав, що не міг не відповідати на поставлене питання, оскільки воно не виходить за рамки тих питань, на які він може надавати відповіді.

-на запитання сторони захисту, щодо одночасного проведення огляду трупа експертом Сіденком та проведення ним, ОСОБА_19 , судово-медичної експертизи, вказав, що експертизу він проводив 07.02.2017 року з 09 по 11 годину, огляд трупа при ньому не проводився. Під час проведення експертизи були присутні слідчий Личак та експерт-криміналіст Осадчук.

-на запитання сторони захисту щодо проведеного висновку 03-01/125/40 вказав, що на проведення додаткової експертизи були надані матеріали кримінальної справи в 4 томах. Питання поставлене в ухвалі суду не містило в собі механізми падіння, щоб визначити механізм падіння при різних варіантах необхідно проводити слідчі експерименти та проводити додаткові експертизи. Звернув увагу, що твердження захисника стосовно перебування потерпілої в стані алкогольного сп`яніння виключається, оскільки кров на наявність алкоголю у потерпілої не відбиралася. Зазначив, що від одного падіння наявні у потерпілої тілесні ушкодження виключаються.

-на запитання сторони обвинувачення щодо наявності на тілі потерпілої тілесних ушкоджень, які по терміну спричинення не збігаються, вказав, що зазначений ним термін 3 тижні з моменту нанесення потерпілій тілесних ушкоджень є приблизним, тому що тривалий час перебування потерпілої в умовах стаціонару знижує можливість встановлення давності нанесених тілесних ушкоджень, оскільки на нанесених травмах проявляються ознаки заживлення тканин.

Вказав також, що додаткові експертизи проведені ним на підставі експертизи розтину. Підсумки в експертизах, які складені 20 березня 2017 року були зроблені після проведення всіх лабораторних досліджень.

-на запитання сторони обвинувачення, стосовно того, чи повинна надаватися на експертизу постанова слідчого чи ухвала суду вказав, що якщо потерпілий помирає в умовах стаціонару і є підозра чи відомості, що на смерть вплинули якісь чинники, постанова чи ухвалу суду про призначення експертизи має бути.

Зазначив також, що можливість того, що потерпіла могла рухатися після нанесення травм та спілкуватися не виключається, за умови що вона перебувала у свідомості.

Дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд, приходить до висновку, що обвинувачення за 2 ст. 121 КК України пред`явлене ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, виходячи з наступних підстав.

Суд, відповідно до ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, крім іншого, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчинення якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В судовому засідання захисник обвинуваченого просив визнати недопустимим доказом висновок експерта судово-медичної експертизи №03-01/125, оскільки така проведена в рамках кримінального провадження №12017251010001203 від 06.02.2017 року, яке розслідувалось СВ Черкаського ВП за фактом смерті ОСОБА_3 та була долучена слідчим Коломійцем В.П. до кримінального провадження №12017250170000026 без законних на те підстав.

Вказав, що постанова про призначення вказаної експертизи стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України, не відкривалась. Звернув увагу на те, що постанова про призначення експертизи у кримінальному провадженні №12017251010001203 від 06.02.2017 року була призначена слідчим Заєць Л.С. 05.02.2017 року, тобто до внесення відомостей до ЄРДР по вказаному злочину. Крім того, постанова слідчого не відповідає вимогам КПК України. Станом на 06.02.2020 року слідча не входила до складу слідчої групи та їй проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженню не доручалось. Таким чином висновок №03-01/125, а також інші висновки судово-медичного експерта, при складанні яких були використані дані з вказаного висновку, вважає недопустимими.

У відповідності до вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 зазначено: «Визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі».

Відповідно до ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Так суд, дослідивши матеріали кримінальної справи не погоджується з твердженнями сторони захисту стосовно визнання недопустимими проведених по кримінальному провадженню експертиз виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12017251010001203 за фактом смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до чергової частини Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали правоохоронних органів про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в Черкаській міській лікарні №3 померла ОСОБА_3 .

Вказані відомості було внесено до ЄРДР 06.02.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

З рапорта оперуповноваженого Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Кикоть М.М. вбачається, що повідомлення про смерть ОСОБА_3 надійшло до слідчо- оперативної групи Черкаського ВП 05.02.2017 року .

Цього ж дня слідчим Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Заєць Л.С . було проведено огляд місця події, а саме реанімаційне відділення палати №3 міської лікарні м. Черкаси, де було виявлено труп ОСОБА_3 .

До матеріалів провадження додано також копію медичної картки стаціонарного хворого №406 ОСОБА_3 , копія посмертного епікризу та протокол допиту лікаря ординатора ОСОБА_21

05.02.2017 року слідчим Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Заєць Л.С. було винесено постанову про призначення судово медичної експертизи трупа ОСОБА_3

20.03.2017 року судово-медичним експертом ОСОБА_19 був складений висновок №03-01/125 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 проведеного на підставі постанови слідчого Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Заєць Л.С.

Відповідно до Наказу №575 від 07.07.2017 року «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» слідчо- оперативна група створюються при чергових частинах органів та підрозділів поліції. Склад цих груп формується з числа працівників поліції відповідно до графіка чергування, затвердженого керівником органу, підрозділу поліції та погодженого з керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до вищевказаного Наказу завданням СОГ є виявлення, фіксація, вилучення та пакування слідів кримінального правопорушення, речових доказів, установлення свідків та потерпілих, з`ясування обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили.

З службового розслідування, проведеного за листом Смілянської місцевої прокуратури щодо правомірності призначення слідчим Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Заєць Л.С. експертизи причин смерті ОСОБА_3 , вбачається, що 05.02.2017 року слідчий СВ Черкаського ВП Заєць Л.С. входила до складу слідчо-оперативної групи, яку було направлено до Черкаської обласної лікарні по вул. Менделеєва, 3 в зв`язку з смертю ОСОБА_3 .

По прибуттю на місце пригоди слідчим було проведено слідчі дії та направлено матеріали до чергової частини Черкаського ВП для реєстрації та в подальшому вирішення питання внесення матеріалів до ЄРДР.

Під час проведення службового розслідування слідча зазначила, що постанову про призначення експертизи вона винесла саме 06.02.2017 року, однак помилково вказала в ній дату 05.02.2017 року, а саме, дату виїзду на місце пригоди, коли перебувала в добовому наряді. Також у зв`язку з тим, що 06.02.2017 року вона завершила чергування та поспішала в зв`язку з цим не заповнила і всі відповідні графи бланку постанови про призначення експертизи.

За результатами проведеного розслідування встановлено, що постанова про призначення експертизи причин смерті ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017251010001203 від 06.02.2017 року за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України розпочатого по факту смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 слідчою Грицай (Заєць Л.С. ) винесено правомірно.

Слідчою Грицай (Заєць Л.С.) допущено порушення вимог КПК України, що виразилося лише у неналежному заповненні відповідних граф бланку постанови про призначення експертизи.

За думкою сторони захисту, проведення першої судово-медичної експертизи на підставі постанови слідчої Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Заєць Л.С. є такою, що здійснена в порушення вимог КПК України особою, яка не включена до групи слідчих, не мала повноважень на її призначення, тому й всі наступні висновки судово-медичного експерта, в яких були використані дані першої експертизи є недопустимими доказами.

З огляду на те, що під час судового розгляду встановлено факти, що ОСОБА_3 була доставлена до Черкаської обласної лікарні зі слідами тілесних ушкоджень, після надання медичної допомоги та перебування у медичному закладі, не приходячи до свідомості через деякий час померла та враховуючи, що фіксування причин настання смерті відповідно до ст.239 КПК України є обов`язковим, суд вважає процесуальні помилки слідчого, який призначив експертизу за фактом смерті ОСОБА_3 не можуть бути причиною визнання недопустими всіх висновків судово-медичного експертизи так як не порушують засади кримінального провадження та справедливості судового розгляду.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що допустимість доказів, а саме висновку експерта №03-01/125, а також інших висновків судово-медичного експерта, при складанні яких були використані дані з вказаного висновку, стороною захисту не спростовані, а твердження про їх недопустимість є безпідставними.

Також захисник обвинуваченого звернув увагу суду на те, що у висновках експерта №03-01/125/1, №03-01/125/2 та №03-01/125/40 відсутні описи документів, які використовувалися експертом при проведені експертизи, а у висновку №03-01/125/2, в описовій частині, експертом зазначено про використання оригіналів протоколів допиту свідка ОСОБА_4 та слідчого експерименту проведеного з нею. Однак згідно постанови про призначення експертизи в розпорядження експерта були надані лише копії вказаних процесуальних документів.

Суд не приймає до уваги посилання захисника на порушення експертом при складанні вищевказаних висновків норм ст. 102 КПК України, оскільки висновки експерта №03-01/125/1, №03-01/125/2 та №03-01/125/40 були складені одним експертом ОСОБА_19 після проведення додаткових судово-медичних експертиз, які є похідними від проведеної ним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 №03-01/125 від 07.02.2020 року, про що він вказує у підсумках проведених експертиз.

Вказана обставина спростовує твердження захисника про те, що експертом не зазначено матеріали, які були ним використані під час проведення експертиз, відтак не може бути прийнята судом як підстава для визнання доказів недопустимими.

Суд також критично ставиться до посилань сторони захисту на те, що в розпорядження експерта на проведення експертизи № 03-01/125/2 були надані лише копії протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 14.01.2017 року, протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 з фототаблицями, а експерт в описовій частині, зазначив про використання ним при проведенні експертизи саме оригіналів вказаних документів, оскільки, як вбачається з висновку експерта у ньому вказано про надання саме протоколів з фототаблицею, при цьому без посилання на те, що саме було предметом дослідження: оригінали документів, чи їх копії.

Крім того, суд зазначає, що відсутність опису проведених досліджень та їх аналізу у вказаному висновку, не ставить під сумнів проведену експертизу, оскільки така проведена на підставі відомих експерту обставин та, на думку суду, не потребує дублювання.

Щодо недопустимості, як доказу, протоколу слідчого експерименту від 23.02.2017 року проведеного із свідком ОСОБА_4 в зв`язку з неознайомленням сторони захисту із флеш картою з оригіналами фотознімків результатів слідчого експерименту, про що заявлено захисником, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Таким чином слідчий експеримент, головним чином, полягає у проведенні відповідних дослідів чи випробувань, у відтворенні дій, обставин, тобто сутність такої слідчої дії як слідчий експеримент полягає саме в експериментальних діях, дослідженнях з метою перевірки - чи об`єктивно могли відбутись події у такий спосіб чи за таких обставин, як встановлено слідством та чи вдасться відтворити події так, як встановлено слідством.

Суд зазначає, що основним способом фіксації проведення слідчого експерименту є протокол, проведення фотознімків, є додатковим способом фіксації результатів проведення слідчого експерименту.

Опис слідчого експерименту від 23.02.2017 року проведеного із ОСОБА_4 зафіксований у протоколі, повністю відповідає зробленим фототаблицям до нього, що свідчить про відсутність комп`ютерних обробок фотознімків та внесення до них змін.

Твердження сторони захисту про те, що покази надані свідком ОСОБА_4 в судовому засіданні відрізняються від показів наданих під час слідчого експерименту є безпідставними, оскільки в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначала про характер нанесення ударів ОСОБА_3 обвинуваченим, розташування потерпілої відносно обвинуваченого при їх нанесенні, а деякі розбіжності у показах можливі лише за тієї умови, що покази в судовому засіданні були надані свідком через значний проміжок часу та не змінюють загальну картину нанесення численних ударів потерпілій по різним частинам тіла.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що протокол слідчого експерименту від 23.02.2017 року є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні.

Також захисник обвинуваченого звернув увагу суду на те, що стороні захисту не було відкрито медичних документів історії хвороби ОСОБА_3 , на яких ґрунтується висновок судово-медичного експерта.

Щодо вказаних обставин суд зазначає, що відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК України не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступне.

Частина 2 ст.290 КПК України передбачає, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Частина 11 вищевказаної статті КПК України зобов`язує сторони кримінального провадження здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

У разі нездійснення стороною кримінального провадження відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (ч.12 ст.290 КПК України).

Враховуючи, що при проведенні судово медичної експертизи трупа ОСОБА_3 історія хвороби була надана експерту у порядку, встановленому законом, стороною захисту клопотання про ознайомлення з матеріалами, які досліджував експерт ані під час досудового розслідування ані під час судового розгляду подано не було, з урахуванням ст. 22 КПК України, слід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй медичної документації, відтак суд приходить до обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого клопотання про визнання недопустимим висновку експерта за вказаних обставин.

Аналогічна позиція у суду й щодо невідкриття стороні захисту речових доказів.

Щодо протоколу № 75т/122/62-2017 від 27.01.2017 року за результатами проведення оперативно-розшукового заходу у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) суд вважає вказаний доказ неналежним, так як вказані оперативно-розшукові дії проводилися з 19 грудня 2016 року, що не відповідають часу вчинення злочину, тому не стосуються вказаного кримінального провадження.

Стосовно твердження сторони захисту щодо можливості походження крові на вилучених об`єктах і від ОСОБА_1 суд відхиляє з огляду на те, що під час судового розгляду відсутні будь-які об`єктивні дані щодо наявносі у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. Також суд враховує показання свідка ОСОБА_4 , що ОСОБА_1 під час їх спільного проживання вдягав речі батька та брата, впізнала їх при допиті, однак не могла вказати, чи був він в них одягнутий під час конфлікта.

Крім того, суд вважає не заслуговують на увагу твердження сторони захисту, що ОСОБА_3 мала інші тілесні ушкодження до подій 11.01.2017 року, так як відповідно до висновків судово-медичних експертиз ОСОБА_3 померла від завдання чисельних ударів в обличчя та голову, що відповідає показанням ОСОБА_4 , яка була безпосереднім свідком завдання ударів потерпілій ОСОБА_1 . Щодо певного проміжку часу, в який ОСОБА_3 ніхто не бачив та під час якого також, за думкою сторони захисту, могли бути завдані удари, суд виходить з того, що як свідок ОСОБА_4 так і ОСОБА_7 , коли допомагали ОСОБА_2 добратися додому, бачили численні пошкодження на обличчі в день сварки, ОСОБА_4 приходила до ОСОБА_3 вранці наступного дня та вона перебувала сама, а свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 в цей же день також бачили ОСОБА_3 зі слідами побиття, що спростовує версію сторони захисту.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що під час судового розгляду не встановлено, що збирання доказів стороною обвинувачення було здійснено з порушенням вимог кримінального процесуально закону, в тому числі його неналежного фіксування та оформлення, з сукупності та співставлення фактичних даних, які отримані з показань свідків обвинувачення вбачається, що вони відповідають іншим доказам, у суда немає сумнівів, що вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустими, достовірними та достатніми доказами.

Прокурором подано цивільний позов про стягнення з обвинуваченого коштів, витрачених на лікування ОСОБА_3 у Кам`янській ЦРЛ та КЗ «ЧОЛ Черкаської обласної ради».

Частиною 3 ст. 128 КПК України встановлено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ч.3, п.2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 1026 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

З довідки Кам`янської центральної районної лікарні від 07.04.2017 року, вбачається, що ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні у реанімаційному відділенні ЦРЛ із 12 до 13 січня 2017 року. Меддопомога потерпілій надавалася в т.ч. і за кошти ЦРЛ в сумі 182 грн.

Як вбачається з довідки КЗ «ЧОЛ Черкаської обласної ради» від 10.04.2017 року, ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні у вказаній установі з 13.01.2017 по 05.02.2017 року. На її лікування медзакладом було витрачено 8143 грн. 61 коп.

Враховуючи, що прокурором доведено правомірність звернення до суду з цивільним позовом в зв`язку з порушенням інтересів держави, а саме невідшкодування обвинуваченим бюджетних коштів витрачених на лікування ОСОБА_3 , доведеність самого факту понесення таких витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого прокурором позову в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого на користь КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» та Кам`янської ЦРЛ коштів витрачених на лікування ОСОБА_3 .

З приводу цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, суд приходить до наступного.

Статтею 129 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В позовній заяві потерпілий ОСОБА_2 просить стягнути з обвинуваченого 26020 грн. 61 коп. завданої злочинними діями матеріальної шкоди. Вказана сума складається з витрат, понесених потерпілим на лікування доньки ОСОБА_3 , витрат на її поховання та витрат понесених ним на проїзд до медичного закладу.

Згідно ст.2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

В позовній заяві потерпілий просить стягнути з обвинуваченого 13241 грн. витрат, понесених на поховання доньки ОСОБА_3 .

Вказані витрати підтверджено рахунками та товарними чеками доданими потерпілим до матеріалів справи, в яких зазначено придбані ним продукти на поминальний обід та витрати понесені безпосередньо на поховання доньки з урахуванням проведених заходів та обрядових дій, а саме: оплата послуг ритуальної служби та придбання речей для проведення поховання.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Враховуючи надані потерпілим докази, на підтвердження витрат, які були ним здійсненні безпосередньо внаслідок смерті доньки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат понесених на поховання в повному обсязі.

На підтвердження понесених витрат на лікування доньки ОСОБА_3 потерпілим надано до матеріалів позовної заяви копії чеків з аптечних пунктів на придбання медичних препаратів.

Однак, з приєднаних до матеріалів справи копій аптечних чеків не вбачається, що саме такі препарати, які в них вказані, призначалися ОСОБА_3 та були придбані потерпілим для її лікування під час перебування в медичних установах. Будь-яких доказів на підтвердження призначення лікарями препаратів, зазначених у аптечних чеках, потерпілим суду не надано.

Так само, як і не надано доказів на підтвердження понесених потерпілим витрат в сумі 1500 грн. пов`язаних з проїздом до медичного закладу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної заяви в частині стягнення з обвинуваченого витрат понесених на лікування ОСОБА_3 в сумі 11279 грн. 61 коп. та 1500 грн. витрат на проїзд до медичного закладу в зв`язку з недоведеністю їх понесення.

Щодо стягнення з обвинуваченого 250000 грн. моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в т. ч. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Виходячи з положень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Приймаючи рішення про стягнення з обвинуваченого завданої потерпілому моральної шкоди суд враховує тяжкість та глибину його душевних страждань, які носять триваючий характер, невідворотність наслідків, що наступили, втрату потерпілим доньки, що призвело до істотних негативних змін в особистому житті, враховуючи похилий вік потерпілого, з урахуванням того, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, виходячи з міркувань розумності, співрозмірності та справедливості, з урахуванням того, що моральна шкода відшкодовується не з метою збагачення, а носить компенсаційних характер завданим стражданням, приходить до висновку, про стягнення на користь потерпілого 200000 тисяч гривень моральної шкоди, що, на думку суду, буде відповідати тим стражданням і переживанням, які потерпілий пережив та переживає на даний час.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 , характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, вважається несудимим.

Обставин, що пом`якшує покарання, судом не встановлено, обставиною, що обтяжує покарання суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи особу обвинуваченого, обставину, що обтяжують покарання, а також обставини скоєння злочину, його ставлення до скоєного, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, не вбачає підстав для застосування статей 69, 75 КК України та вважає таке покарання буде достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів обвинуваченим.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018р. у справі № 663/537/18, суд зараховую ОСОБА_1 у строк призначення покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дня позбавлення волі за правилами ч. 5 ст.72 КК України у редакції, що діяла до 20.06.2017р. так як він був затриманий 14.01.2017року.

Долю речових доказів та судових витрат суд вирішує відповідно до ст.100, 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-370, 374, 392, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання у виді дев`яти років позбавлення волі.

Строк призначеного покарання рахувати з 14 січня 2017 року.

Строк тримання під вартою врахувати у строк призначеного покарання за правилами: день тримання під вартою за два дня позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь коммунального закладу «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» кошти, витрачені на лікування ОСОБА_3 , в сумі 8143 грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Камянської центральної районної лікарні кошти, витрачені на лікування ОСОБА_3 , в сумі 182 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11741 грн. матеріальної та 200000 грн. моральної шкоди, а всього - 211741 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 7541 грн. 67 коп.

Речові докази:

13 слідів пальців рук, бюстгальтер, жіноча футболка, джемпер, светр, спортивні штани, шкарпетки, спортивна кофта типу олімпійка, відріз килиму, частина килиму, хустка із синтетичної тканини, наволочка з синтетичного полотна, хустка з синтетичного полотна, спортивні штани, куртка із плащової тканини, зразки крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - знищити.

Ковдра із підодіяльником, ковдра, подушка- передані на зберігання ОСОБА_2 залишити за належністю, звільнивши його від зобов`язань по зберігальній розписці.

Диск № 27 від 19.12.2016 року, ватний тампон, зрізи нігтів з пальців обох рук ОСОБА_3 , зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки ОСОБА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Одяг ОСОБА_5 - повернути за належністю.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скаргу, вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий