
Справа № 645/8225/19
Провадження № 1-кп/645/486/20
УХ В А Л А
іменем України
01 червня 2020 р.колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:
Головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.
Судді: Алтухової О.Ю.
Судді: Іващенко С.О.,
За участі секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.
Прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 - Карнаух О.М.
Адвоката Дугіної Д.О.
Обвинуваченої - ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та клопотання адвоката та обвинуваченої про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.
30.09.2019 слідчим суддею Фрунзенського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обраного на досудовому розслідуванні обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в зв`язку з продовженням існування ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання прокурор вказала, що сторона обвинувачення вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та продовження стосовно обвинуваченої найбільш суворого запобіжного заходу є обґрунтованим. На теперішній час заявлені ризики не зменшилися, свідки та потерпіла по справі не допитані в повному обсязі.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 . - Дугіна Д.О. в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечувала вказавши, що прокурором не надано доказів щодо обґрунтованості ризиків. Також просила врахувати, що ОСОБА_1 раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, зобов*язується з*являтися до суду та не перешкоджати судовому розгляду, в зв`язку з чим просила змінити обраний запобіжний захід на нічний домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні стосовно проти клопотання прокурора заперечувала, підтримала думку захисника та, також, просила змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.
Потерпіла ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала заяву про проведення підготовчого та судового засідання за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, цивільний позов не заявляла.
Заслухавши думку прокурора, думку захисника та думку обвинуваченої, які заперечували проти продовження обвинуваченій строку тримання під вартою та просили змінити його на домашній арешт, колегія суддів приходить до висновку, що обраний обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Відносно обвинуваченої обрано запобіжний захід, строк якого спливає 8 червня 2020 року.
Запобіжні заходи - це заходи процесуального примусу попереджувального характеру, пов`язані з позбавленням або обмеженням свобод підозрюваного, обвинуваченого, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються під час кримінального провадження слідчим суддею, судом з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131, 176, 181, 183 КПК України).
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, визначеним законом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Метою продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
В зв`язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, а тому клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Дугіної Д.О. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, у тому числі домашній арешт задоволенню не підлягає.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 є раніше не судимою особою, але належним чином не підтверджені розмір її доходів на час затримання, тому у зв`язку з відсутністю легальних джерел доходу у обвинуваченої ризик втечі та вчинення нею іншого кримінального правопорушення на цей час існує.
Також колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику впливу на свідків та потерпілу з боку обвинуваченої, оскільки справа перебуває в суді першої інстанції на стадії судового розгляду, всі свідки по справі не допитані, докази у справі не досліджені, а тому з метою отримати покази свідків на свою користь, обвинувачена може вдатися до дій пов`язаних з тиском на них.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Крім того, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , судова колегія враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність у обвинуваченої міцних соціальних зав`язків, на які посилається вона та захист, хоча і заслуговують на увагу , проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують, зокрема можливості обвинуваченої, яка звинувачується у вчиненні навмисного злочину, в тому числі особливо тяжкого, з урахуванням загрози тяжкості можливого покарання, зникнути від судових органів, вплинути на недопитаних судом потерпілої та свідків.
Тобто суд особисто в цьому сенсі враховує тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даних осіб.
За таких обставин висновок судової колегії щодо необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів та продовжує обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 липня 2020 року.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
У задоволенні клопотань обвинуваченої ОСОБА_1 та адвоката Дугіної Д.О. про зміну запобіжного заходу - відмовити
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 30 липня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва
Судді: О.Ю. Алтухова
С.О. Іващенко
Судове рішення № 89560637, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 01.06.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/8225/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: