Ухвала суду № 89560540, 28.05.2020, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/899/20 провадження №1-кс/632/207/20

УХВАЛА

28 травня 2020 р.

Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Росоха А.В., за участю секретаря судового засідання Венгер В.М., прокурора Середи С.С., слідчого Чичко А.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220400000215 від 05.05.2020 року, -

УСТАНОВИВ

28 травня 2020 року слідчий СВ Первомайського ВП ГУНП в Харківській області, отримавши згоду прокурора, який призначений у даному кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що в провадженні СВ Первомайського ВП ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження за № 12020220400000215, внесене до ЄРДР 05.05.2020 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову, скоїв умисні кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Так, в період часу з 03.04.2020 по 11.04.2020, в нічний час, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , перебував поблизу торгового павільйону «Рома», який розташований біля буд.2/3 на 4 м-ні, м. Первомайський, Харківської області. Через скло торгівельного павільйону, він побачив електроінструменти. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник умисел, направлений на проникнення до вказаного приміщення торгівельного павільйону, з метою таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи та усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, переконавшись, що його ніхто не бачить, створивши тим самим сприятливі умови для реалізації свого злочинного умислу, шляхом підбору ключа, відкрив вхідні двері та проник до приміщення торгівельного павільйону, звідки таємно, повторно викрав шуруповерт «Bosch» моделі GSR 1080-2 li PLUS, б/в, вартість якого, становить 3146,18 гривень, міксер будівельний марки «Forte» моделі «HM1470-2VP», б/в, вартість якого, становить 1731,84 гривень, рівень будівельний марки «Tolsen», модель 35114, б/в, вартість якого, становить 454,08 гривень, ножиці по металу марки «Toptul», б/в, вартість яких, становить 233,92 гривень, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №9873 від 26.05.2020, чим завдав матеріального збитку потерпілому (юридичній особі) ТОВ КВФ «Рома», представником якого, на підставі довіреності б/н від 11.11.2017 є ОСОБА_2 , на загальну суму 5566,02 грн.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до іншого приміщення.

Крім того, в період часу з грудня 2019 року по 29.02.2020, в денний час, точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1 , зайшов у 1 під`їзд будинку АДРЕСА_1 , де побачив між 9 поверхом та дахом зачинене на навісний замок підсобне приміщення, яким користується ОСОБА_3 та зберігає там особисті речі.

Розуміючи, що всередині підсобного приміщення можуть знаходитись цінні речі, доступ до яких обмежено, у ОСОБА_1 раптово виник умисел, направлений на проникнення у вказане приміщення, з метою таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи та усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, переконавшись у відсутності поблизу сторонніх осіб, створивши тим самим сприятливі умови для реалізації свого злочинного умислу, шляхом підбору ключа, відкрив навісний замок вхідних дверей, проник до підсобного приміщення, звідки таємно, повторно викрав гіроборд «Smart Balance-космос», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №9627 від 19.05.2020, становить 2100 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 , матеріального збитку на вказану суму.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до іншого приміщення.

Крім того, 14.04.2020 в ранковий час, точний час вході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 , перебував в приміщенні макаронної фабрики «Ірна», розташованої за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Соборна, 70. Знаходячись на вказаній фабриці, ОСОБА_1 зайшов у приміщення роздягальні, де побачив на стільці жіночу сумку. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел на таємне викрадання чужого майна, з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді порушення суспільних відносин у сфері власності та бажаючи їх настання, будучи упевненим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, оскільки в приміщенні роздягальні інших осіб не було, шляхом вільного доступу із жіночої сумки, таємно, повторно, викрав гаманець, що належить ОСОБА_4 , в якому знаходились грошові кошти в сумі 3000 гривень та флеш-накопичувач марки «Hama», 32 gb, б/в, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 9626 від 19.05.2020 складає 197,88 гривень, чим завдав ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 3197,88 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, в період часу з 20.03.2020 по 20.04.2020, точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1 , перебував поблизу будинку №16, що на 3 м-ні м. Первомайський Харківської області, де побачив вхідні двері до підвального приміщення, які були зачинені на навісний замок.

Розуміючи, що всередині підвального приміщення можуть знаходитись цінні речі, доступ до яких обмежено, у ОСОБА_1 , раптово виник умисел направлений на проникнення у вказане приміщення, з метою таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи та усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, переконавшись у відсутності поблизу сторонніх осіб, створивши тим самим сприятливі умови для реалізації свого злочинного умислу, шляхом підбору ключа, відчинив навісний замок вхідних дверей, проник до підвального приміщення. Знаходячись в підвальному приміщенні побачив вхідні двері в комору, якою користується ОСОБА_5 та зберігає там особисті речі. Двері комори обладнані запираючим пристроєм, у вигляді двох металевих пластин з отворами, в які кріпиться навісний замок, демонтував одну металеву частину запираючого пристрою, таким чином відкрив вхідні двері та проник в комору, звідки таємно, повторно викрав велосипед марки «Аіст», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №9875 від 21.05.2020, становить 2273,60 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 , матеріального збитку на вказану суму.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до іншого приміщення.

Крім того, 05.05.2020, близько 13.30 години, ОСОБА_1 знаходився на вул . Пристанційній, м. Первомайський, Харківської області. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до будинку, розташованого за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Пристанційна, 40 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що не має права проникати до житла, без згоди особи, яка зареєстрована та проживає у зазначеному будинку, діючи умисно, незаконно, через паркан проник на територію двору домоволодіння, тобто земельну ділянку, яка огороджена по периметру парканом, та на праві власності належить ОСОБА_6 . В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, шляхом віджиму, відкрив вікно будинку, яке на той час було зачинене з внутрішньої сторони на запираючий пристрій та проник в приміщення будинку, розташованого за вищевказаною адресою.

В результаті зазначених протиправних дій, ОСОБА_1 порушив вимоги ст.30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, ст.12 Загальної декларації прав людини, відповідно до якої ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканість його житла, ст.17 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, відповідно до якого ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного посягання на недоторканість його житла, ст.8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на повагу до свого житла, тобто незаконно проник до житла та до іншого володіння особи, порушивши недоторканість житла

ОСОБА_14. ОСОБА_13 знаходився безперервно на подвір`ї та в будинку, за вищевказаною адресою приблизно 10 хвилин та покинув його після того, як сусідка ОСОБА_6 - ОСОБА_7 почала вимагати покинути приміщення зазначеного житлового будинку.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.162 КК України - незаконне проникнення до житла особи.

У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Первомайський, Харківської області, громадянин України, що має базову загальну середню освіту, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 18.05.2001 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 140, ч.3 ст.81, 42 КК України (1960 року) до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 28.03.2003 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 23.10.2006 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 20.10.2010 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.3 ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.2 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 21.08.2014 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 08.12.2014 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, 70, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 .

27.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст.185, ч. 1 ст.162 КК України.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, серед яких 3 злочини, відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами і максимальна санкція за злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень винним себе визнав повністю та дав правдиві свідчення про обставини вчинення ним злочинів.

Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування, а саме: протоколам огляду місця події від 05.05.2020 та протоколом огляду від 12.05.2020, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_2 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 , протоколом допиту свідків ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом пред`явлення особи для впізнання.

Враховуючи вищевикладене у органу досудового розслідування є достатні підстави важати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 : може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) (вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинені кримінальні правопорушення, може залишити місце свого мешкання, в тому числі шляхом виїзду з району, області або країни, з метою уникнення кримінальної відповідальності); вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) (вказаний ризик ґрунтується тим, що підозрюваний будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних злочинів, вірних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову вчинив ряд умисних злочинів і може продовжити свою злочинну діяльність).

На думку слідчого і прокурора, виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, виїхавши за межі району, області та країни; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Викладене свідчить про наявність зазначених ризиків, неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий і прокурор клопотання підтримали і просили його задовольнити, оскільки вважають мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законними і обґрунтованими. Крім того, вказують на те, що не можна залишити поза увагою той факт, що по кримінальному провадженню №12020220400000050 відносно ОСОБА_1 16.04.2020 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком 1 місяць 15 днів діб (до 31.05.2020). Однак, ОСОБА_1 не дотримується умов застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме 10.05.2020 та 18.05.2020 був відсутній за місцем свого мешкання в час, коли, згідно покладених на нього обов`язків судом, повинен був знаходитись вдома.

Підозрюваний в удовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не порушував, покладені на нього обов`язки виконує в повному обсязі. Він має постійне місце мешкання, від органів досудового розслідування не переховувався і не має наміру переховуватися у майбутньому.

Відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, поміж іншого, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у пунктах 1-11 ст. 178 КПК України.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів, доданих до клопотання, а також наявних у матеріалах кримінального провадження слідчий суддя доходить до наступного:

Статею 178 КПУ України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Частиною 2 статті 194 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності існування ризиків, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду і вичинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, слідчий суддя вважає їх недостатніми, оскільки під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний хоча раніше і судимий, має постійне місце проживання за адресою реєстрації, де мешкає з матір`ю, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки, самостійно з`явився на розгляд клопотання щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. А отже, слідчий суддя не може дійти переконливого висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує заявлений прокурором ризик - переховування від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Ризик у вигляді вчення іншого кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) знаходить своє об`єктивне підтвердження в судовому засіданні, при цьому прокурором не обґрунтована та невмотивована позиція щодо відсутності обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ним у клопотанні ризикам.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вищенаведене дає слідчому судді підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання заявленим у клопотання ризикам.

При цьому вирішуючи дане питання слідчий суддя враховує те, що 16 квітня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 вже обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього певних обов`язків, а тому повторного обрання того ж виду запобіжного заходу у відношенні тієї ж особи необхідності не має.

Посилання прокурора на порушення підозрюваним обраного раніше запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підтверджується доданими до клопотання матеріалами. Крім того, не узгоджується з діями прокурора, який не звернувся в свій час з клопотанням до суду про зміну запобіжного заходу у відношення ОСОБА_1 за порушення покладених на нього обов`язків. За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про не доведення прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, невмотивованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Чичко А.А., погодженого прокурором Первомайської місцевої прокуратури Харківської області юристом 1-го класу Середою С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Особи, які не були присутні під час оголошення ухвали, мають право оскаржити ухвалу протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя;А.В. Росоха