Ухвала суду № 89560414, 01.06.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/6783/18

Провадження № 2-з/643/76/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого Поліщук Т.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» про визнання дій протиправними та стягнення з відповідача спричиненої моральної шкоди у розмірі 26 600 001,00 грн., втраченої вигоди у розмірі 2 700 000,00 грн. та судових витрат у розмірі 1 700 000,00 грн.

Ухвалою від 09.10.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

У поданій заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накласти арешт на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача/співвідповідача, які відповідають їх вартості; заборонити вчиняти певні дії, що можуть приховати активи (відповідача/співвідповідача, пов`язаних осіб) необхідні для стягнення компенсації шкоди на користь позивача; заборонити іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинити продаж арештованого майна; зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинити митне оформлення товарів чи предметів; арештувати морське судно, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; застосувати інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На обґрунтування заяви зазначає про можливість невиконання та ухилення від виконання судового рішення відповідачем.

Суд, вивчивши доводи заяви та матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

З абезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначається: обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В заяві позивачем не зазначено, які саме заходи забезпечення позову він просить застосувати; не наведено вмотивованого обґрунтування, що невжиття таких заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить виконання рішення суду; не зазначені обставини та не надані документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в заяві не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення позову. Позивачем не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що на думку суду, унеможливлює виконання дій по забезпечення позову.

Заявником не надані докази на підтвердження того, що відповідач має намір здійснити відчуження майна.

Доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, позивачем не надано, а судом не встановлено.

Отже, доводи викладені в заяві про забезпечення позову не підтвердженні жодними доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях позивача.

За таких обставин суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 247 ч.2, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» про визнання дій протиправними та стягнення спричиненої моральної шкоди та втраченої вигоди, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається, з урахуванням положень п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві положення) ЦПК України, доповненим згідно із Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»,протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В. Поліщук