Рішення № 89559830, 29.05.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7858/19

Провадження № 2/645/578/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Горпинич О.В.,

за участю секретаря Романюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник Акціонерного товариства «Харківобленерго» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути зі ОСОБА_1 суму заборгованості за спожите електричну енергію у розмірі 2895,60 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з постачання електричної енергії на підставі договору №1929238 від 24.09.2008 року. У боржника за період з 10.12.2016 року по 31.12.2018 року утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2895,60 грн. В добровільному порядку вказана сума відповідачем не сплачена, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч.3 ст.131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим на підставі письмової згоди позивача, проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України 04.05.2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656.

Постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Відповідач мешкає у квартирі АДРЕСА_2 і є споживачем послуг з електропостачання на підставі договору №1929238 від 24.09.2008 року (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Підключення електроенергії за заявою наймача (власника будинку) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією для населення.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов`язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.61 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Згідно п. 4.7. зазначених правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії.

У відповідності з п.5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Згідно п. 16 Договору про користування електричною енергією розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед підприємством за спожиту електричну енергію складає 2895 грн. 60 коп.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження, суд ухвалює рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 263-265, 280-285, 289, 354, 355, ст.ст. 714, 901 ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії», «Правил роздрібного ринку електричної енергії»,

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 2895 (дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 284 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 29.05.2020 року

Головуючий - суддя: Горпинич О.В.