Ухвала суду № 89558871, 26.05.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2677/20

Провадження № 2/487/1615/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Сухаревич З.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2020 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить: поділити спільну сумісну власність подружжя – квартиру АДРЕСА_1 , у наступному порядку: визнати за позивачем право власності на 1/2 частку квартири; визнати за відповідачем право власності на 1/2 частку квартири.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175,177 цього Кодексу.

Вивчивши позовну заяву, судом встановлено, що позивачем у порушення вимог вказаних статей:

- не містить обґрунтування позовних вимог в частині визнання права власності за відповідачем на 1/2 частку квартири, в той час як згідно наданих доказів відповідач є власником спірної квартири.

- відсутнє обґрунтування що спірна квартира придбана не лише в період шлюбу, а за спільні кошти. Так, ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя. При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 Сімейного кодексу.

- до позову не додано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірне майно станом на теперішній час з відомостями про обтяження.

Окрім цього, згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2895,00 грн., виходячи із 1/2 частини ціни спірної квартири згідно договору купівлі-продажу.

Однак, відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року з подальшими змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна повинна бути підтверджена актом оцінки майна, який виконується юридичною та (або) фізичною особою, що має ліцензію на проведення оцінки нерухомого майна.

З урахуванням вищевикладеного, позивачу необхідно визначити вартість нерухомого майна на час звернення до суду та виходячи із зазначеної вартості, визначити ціну позову і сплатити судовий збір за кожну вимогу.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, позовна заява, яка подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в наданні уточненої позовної заяви з виправленими недоліками відповідно до кількості учасників справи та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказів сплати судового збору.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів УК у м.Миколаїв/Заводськ.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992781

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA708999980313171206000014003

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви в зазначений строк та роз`яснити, що інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1412/.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: З.М. Сухаревич