Рішення № 89557483, 20.05.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4399/19

Провадження № 2/591/447/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради

про скасування рішення про зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити дії -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради про скасування рішення про зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити дії і свої позовні вимоги мотивує тим, що з 1976 року по 1990 роки він перебував на військовій службі. Після звільнення зі служби у 1990 році у зв`язку із скороченням штатів він приїхав до м. Суми та протягом півроку тимчасово проживав без реєстрації у матері своєї дружини. У цей період 20.09.1990 року він був взятий виконавчим комітетом Сумської міської Ради на першочерговий квартирний облік для отримання протягом трьох місяців житла за номером № 13201 , але прописаним був в м. Улан-Уде Бурятської АРСР. У жовтні 1990 року він виїхав із м. Суми і став проживати в м. Березівці Одеської області. Рішенням Сумської міської ради №85 від 18.02.2014 року позивача було знято з квартирного обліку. Позивач вважає, що рішенння про зняття його з квартирного обліку є незаконним, а тому він просить суд його скасувати та поновити його в черзі на отримання державної житлової площі за обліковим №13201 в списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житлової площі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задоволити.

Відповідач Сумська міська рада про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, представник до суду не з`явилася. Суду подано письмовий відзив на позов в якому зазначено, що рішення Сумської міської ради під №85 від 18.02.2014 року не існує взагалі і позивач подав суду позов до неналежного відповідача, а тому просить суд в позові відмовити.

16.07.2019 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрите провадження по справі і призначено судове засідання на 07.11.2019 року. Судові засідання відкладалися з різних причин.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

З пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається, що з 1976 року по 1990 роки він проходив військову службу. У 1990 році був звільнений з військової служби за скороченням штатів. Після звільнення з військової служби він приїхав до м. Суми та протягом півроку тимчасово проживав без реєстрації у матері своєї дружини, а 20 вересня 1990 року був взятий Сумською міською радою на першочерговий квартирний облік для отримання житла (а.с.14).

Однак після взяття на квартирний облік останній виїхав із м. Суми на постійне місце проживання до м. Херсон, де працевлаштувався і працював до виходу на пенсію (а.с.13).

На даний час останнім зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , (а.с.8).

Засіданням громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Сумської міської ради від 09 січня 2014 року було вирішено питання про зняття позивача відповідно до вимог житлового законодавства з квартирного обліку та 18 лютого 2014 року рішенням виконавчого комітету він був знятий з квартирного обліку на підставі ст.40 ЖК України (а.с.9-10).

19.02.2014 року за №290/17.09-09 на адресу позивача надісланий лист-повідомлення, що рішенням виконавчого комітету від 18.02.2014 року за №85 позивача знято з квартирного обліку, як не проживаючого у м. Суми (ст.40 Житлового кодексу)(а.с.11).

Відповідно до п.1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Відповідно до п. 9 тієї ж статті військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Відповідно до п.п.15, 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР №470 від 11 грудня 1984 року на квартирний облік беруться потребуючи поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Громадяни, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті. Умова про прописку не поширюється на громадян, які тимчасово відсутні у даному населеному пункті, якщо за ними за законом зберігається жиле приміщення. Громадяни знімаються з квартирного обліку та виключаються із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, якщо вони виїхали на постійне місце проживання до іншого населеного пункту та, у зв`язку з цим, втратили вказане право.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» (1545-12) на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України (до прийняття відповідних актів останнього), за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Пунктом 1.4 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №737, передбачено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до 1 січня 2005 року (набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року №1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Постановою Верховної Ради України (2012-12) про порядок введення в дію зазначеного Закону, передбачено, що ті його статті, де йдеться про пільги та компенсації, які визначатимуться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вводяться в дію після прийняття відповідних рішень.

Оскільки питання про забезпечення населеною площею вказаних категорій військовослужбовців Урядом ще не вирішено, є підстави вважати, що з цього питання діє п.19 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, і їх сімей, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 роки №193, в якому йдеться про те, що військовослужбовці надстрокової служби, прапорщики, мічмани і особи офіцерського складу, звільнені в запас або у відставку за станом здоров`я, віком або за скороченням штату, забезпечуються виконавчим комітетом місцевої ради народних депутатів житловою площею (незалежно від її відомчій приналежності, за винятком Міністерства оборони, Комітету державної безпеки СРСР і внутрішніх військ) в першу чергу, але не пізніше тримісячного терміну з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки. При цьому забезпечення житловою площею військовослужбовців надстрокової служби, прапорщиків і мічманів у вказаному порядку робиться за умови, якщо вони знаходилися на дійсній військовій службі не менше 20 календарних років.

Згідно із статтею 40 Житлового кодексу Української РСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік (ч. 2 ст. 40 Житлового кодексу Української РСР).

Також суд звертає увагу, що оспорюване рішення №85 від 18.02.2014 року винесене Виконавчим комітетом Сумської міської ради, а позивач звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, тобто позивачем подано позов до неналежного відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40 Житлового кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради

про скасування рішення про зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити дії - відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 червня 2020 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО