Ухвала суду № 89555274, 22.05.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4701/18

Провадження № 1-кп/204/266/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Сокол Д.О.,

за участю прокурора: Францішко С.Л.,

захисника: Глущенко О.О., Товстий К.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018040000000811 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов затверджений прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Мурчич Д.М. обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018040000000811 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник Глущенко О.О., обвинувачена ОСОБА_1 підтримали раніше подані клопотання (позиції) про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на обставини, зазначенні у клопотаннях (позиціях). Просили повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018040000000811 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.364КК України у зв`язку із невідповідністю ст.291 КПК України. В обґрунтування, в клопотаннях зазначено, що всупереч вимогам КПК України, в обвинувальному акті від 27.06.2018 року наводяться відомості стосовно того, що в результаті вчинення кримінальних правопорушень спричинено майнову шкоду державному бюджету у розмірі 5 012 948 грн. Однак, обвинувальний акт не містить взагалі будь-яких відомостей про потерпілу сторону - державу в особі її компетентного органу (Державна фіскальна служба, Міністерство фінансів, Пенсійний фонд України та інші). У обвинувальному акті вказано, що потерпілих у кримінальному провадженні не має, при тому, що суди вимагають у відповідності до ст. 291 КПК України обов`язково вказувати відомості про потерпілого, в тому числі, й Державу Україну в особі тих чи інших органів. Посилаючись на п.5 ч.2 ст.291 КПК України, зазначили, що сторона обвинувачення пов`язує вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України саме за порушення певних норм Податкового кодексу України, в результаті чого була спотворена податкова звітність та не надійшли до Державного бюджету України грошові зобов`язання платника податку СВК «Молочна країна» з податку на додану вартість на суму 5 012 948 грн. за період діяльності підприємства з 2015 року по 2016 рік. Отже, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України містить як ознаки протиправного діяння службовою особою, так і суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження коштів до Державного бюджету України з податку на додану вартість певного платника податків - СВК «Молочна країна») у сумі 5 012 948 грн., що є тяжкими наслідками. В обвинувальному акті взагалі не зазначені норми податкового законодавства України, якими закріплюється система оподаткування в Україні і до яких - загальнодержавних чи місцевих податків, - належить податок на додану вартість. При цьому, суд не повинен у судових засіданнях встановлювати такі фактичні обставини, оскільки такі обставини повинна доводити сторона обвинувачення. Обвинувальний акт взагалі не містить таких фактичних обставин, при тому, що сторона обвинувачення вказує на наявність, начебто, порушень податкового законодавства у СВК «Молочна країна» при сплаті податку на додану вартості, і саме про такі порушення податкового законодавства СВК «Молочна країна» ОСОБА_1 начебто було відомо, але вона такі порушення податкового законодавства приховала шляхом проведення камеральних перевірок 31.01.2017 р., 07.02.2017 р. та 19.06.2017 року. Але, відсутні фактичні обставини про конкретні строки ненадходження податку на додану вартість до Державного бюджету, що є незрозумілим для обвинуваченої і порушує її право на захист. Сторона обвинувачення, кваліфікуючи злочинні дії за ч.2 ст.364 КК України, порушила вимоги п.5 ч.2 ст.291 КПК України, не зазначивши фактичних обставин щодо останніх днів строку не отримання податку на додану вартість Державним бюджетом, що взагалі спростовує кваліфікацію дій обвинуваченої за ч.2 ст.364 КК України. А, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду. Також, вказавши в обвинувальному акті на юридичну особу - СВК «Молочна країна», яка, начебто, порушувала вимоги податкового законодавства і незаконно використовувала спеціальний режим оподаткування, що, начебто, і призвело до ненадходження податку на додану вартість спочатку у 2015 році, а потім у 2016 році, сторона обвинувачення взагалі не визнала СВК «Молочна країна» стороною у кримінальному провадженні у розумінні ст.3 КПК України, зазначивши в обвинувальному акті, що «підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи не встановлено». За таких обставин, при здійсненні судового розгляду кримінального провадження в межах поданого прокурором обвинувального акту, в якому зазначена юридична особа, яка причетна до несплати коштів в бюджет, не представляється за можливе реалізувати їх право на захист. Сторона обвинувачення виклала фактичні обставини таким чином, що неможливо зрозуміти логіку подій, які суперечать один одному. Крім того, в обвинувальному акті вказано, що 23.06.2018 року матеріали за підозрою ОСОБА_1 виділено з матеріалів кримінального провадження № 42017040000001155 від 18.09.2017 року у окреме кримінальне провадження № 42018040000000811 від 23.06.2018 року, при тому, що в Реєстрі таблиці І зазначено, що вже 22.06.2018 року було повідомлення про закінчення досудового розслідування, а в таблиці II взагалі вказано, що матеріали були виділені 23.06.2018 року відносно ОСОБА_3 , а не відносно ОСОБА_1 . В обвинувальному акті зазначено, що виділені матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 стали підставою реєстрації окремого кримінального провадження, а саме № 420218040000000811 від 23.06.2018 року. Таким чином, сторона обвинувачення, зареєструвавши нове кримінальне провадження, а саме №42018040000000811, при наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 саме у цьому кримінальному провадженні, у відповідності до вимог ст.277 КПК України повинна була письмово скласти письмове повідомлення про підозру із зазначенням найменування (номер) кримінального провадження № 42018040000000811, в якому зазначити про права підозрюваної ОСОБА_1 . Також зазначили, що реєстр матеріалів досудового розслідування складений прокурором в порушення вимог ст. ст. 109, 110 КПК України, оскільки він не відображає повних відомостей про прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування, а в перелічених у реєстрі процесуальних рішеннях відсутні необхідні дані. Також, посилаючись на ст.ст.214,216 КПК України, абзац 2 п.1 Розділу XI Перехідних положень КПК України, пункт 1 Розділу X Прикінцевих положень КПК України зазначив, що враховуючи викладене, у слідчого прокуратури Дніпропетровської області Деркач М.А. були відсутні повноваження щодо проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, яке здійснювалося ним 22 червня 2018 року, тобто після втрати слідчими органів прокуратури повноважень слідчих, що е істотним порушенням вимог КПК.

Захисник Товстий К.А. в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із його невідповідністю ст.291 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив в задоволенні клопотання захисника Глущенко О.О. про повернення обвинувального акту прокурору відмовити, зазначивши, що обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог ст.291 КПК України, тому він вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 може бути призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Також вказав, що дійсно обвинувальний акт містить незначні технічні помилки, які не перешкоджають розгляду даної справи і можуть бути усунуті під час судового розгляду справи.

З`ясувавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд доходить висновку, що клопотання захисника Глущенко О.О. про повернення обвинувального акту прокурору підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч. ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 4 ст.110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України та містити відомості, викладені у частині 2 цієї статті. Зокрема, відповідно до п.3 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості кожного потерпілого.

Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої за ч.2 ст.364 КК України зазначено, що в результаті вчинення останньою кримінальних правопорушень, спричинено майнову шкоду Державному бюджету у розмірі 5 012 948 грн. При цьому, даний обвинувальний акт не містить взагалі будь-яких відомостей про потерпілу сторону - державу в особі її компетентного органу (Державна фіскальна служба, Міністерство фінансів, Пенсійний фонд України та інші).

Крім того, згідно положень п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно вимог кримінального процесуального закону формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст. 56 КПК України).

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі Суд) у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19 грудня 1989 року) та у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від 09 жовтня 2008 року) зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, суд зазначив, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25 березня 1999р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 1999р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі « І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Відповідно до вимог ст.42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Тому, слідчий при наявності достатніх доказів має негайно і детально проінформувати зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до п. «а» частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинувачення мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Згідно з приписами ст. 364 КК України, органи досудового розслідування при розслідуванні проваджень за ст. 364 КК України обов`язково повинні з`ясувати обсяг повноважень особи, її компетенцію, встановлювати чи повинна була особа вчинити у інший спосіб, ніж вона вчинила, чи були такі дії чи рішення особи незаконними та який саме закон чи підзаконний акт було порушено.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, слідчий цих вимог закону не дотримався і пред`явив ОСОБА_1 обвинувачення таким чином, що з нього неможливо встановити в порушенні яких норм Податкового кодексу України обвинувачується ОСОБА_1 , що призвели до суспільно небезпечних наслідків у вигляді ненадходження коштів до Державного бюджету України з податку на додану вартість певного платника податку, оскільки в обвинувальному акті взагалі не зазначені норми податкового законодавства України, якими закріплюється система оподаткування в Україні і до яких, загальнодержавних чи місцевих податків, належить податок на додану вартість. Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_1 також обвинувачується у невизначені грошових зобов`язань по податку на додану вартість при проведенні камеральних перевірок 31 січня 2017 року та 07 лютого 2017 року, при цьому він не містить взагалі даних про конкретні строки ненадходження податку на додану вартість до Державного бюджету.

Вказане свідчить про неконкретність пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, що відповідно до ст.42 КПК України порушує її право на захист, оскільки вона має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення її обвинувачують.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказані обставини перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду на підставі цього обвинувального акту, та вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, для приведення у відповідність до вимог кримінально-процесуального закону, а тому клопотання захисника Глущенко О.О. підлягає задоволенню.

Що стосується посилання захисника Глущенко О.О. у своєму клопотанні про відсутність повноважень у слідчих прокуратури при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , яке здійснювалися ними з 23.06.2018 року, тобто після втрати слідчими органів прокуратури повноважень слідчих, на думку суду, слід вважати оцінкою доказів, що є завданням послідуючих стадій судового провадження, та підлягають дослідженню та відповідній оцінці, під час судового розгляду.

Що стосується посилання захисника на порушення вимог ст.ст.109,110 КПК України при складанні прокурором реєстру матеріалів досудового розслідування, суд вважає, що розбіжності на які посилається захисник щодо відомостей про прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування, можливо вточнити та встановити під час судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291,314-316, 369-371,376,395 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Глущенко О.О. про повернення обвинувального акту прокурору - задовольнити.

Повернути прокурору другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Мурчич Д.М. обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42018040000000811 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, в зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення. У разі постановлення її без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І . А. Білик