Рішення № 89554693, 15.05.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/11690/19

Провадження номер2/428/617/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 07.08.2010р. у розмірі 11431,94грн., стягнення судового збору у розмірі 1921грн.,

встановив:

Позивач АТКБ «Приватбанк» м. Київ звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 07.08.2010р. у розмірі 11431,94грн., стягнення судового збору у розмірі 1921грн., мотивуючи вимоги тим, що 07.08.2010р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою, безумовною згодою позичальника прийняти будь-який розмір кредитного ліміту, встановленого банком. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідачем не було виконано зобов`язань за кредитним договором, відповідно до чого станом на 12.09.2019р. заборгованість склала в сумі 11431,94грн., що складається з: 843,98грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7017,39грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 2550,00грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн.; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн. - штраф (фіксована частина); 520,57грн. - штраф (процентна складова). Тому, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 07.08.2010р. в розмірі 11431,94грн., судовий збір в розмірі 1921грн..

Представник позивача Гребенюк О.С. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначив прохання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надходило.

У зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Оскільки представник позивача Гребенюк О.С. у позовній заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, судом 15.05.2020р. на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України було винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до анкети-заяви від 07.08.2010р. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку № НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_1 виявила бажання отримати на своє ім`я «ідентифікацію з паспортом».

Суд дійшов такого висновку, виходячи з того, що навпроти запису «ідентифікація з паспортом» стоїть відповідна позначка. Відомості про бажаний кредитний ліміт в зазначеній заяві-анкеті відсутні, як і відомості про те, що відповідач висловила бажання отримати кредитну картку, оскільки жодних позначок навпроти зазначення назв карток в заяві-анкеті відсутні.

При цьому в анкеті-заяві від 07.08.2010р. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку № НОМЕР_1 , підписаної відповідачем, дійсно зазначено, що вказана анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно із Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» базова відсоткова ставка на місяць складає 3,0% в валюті «UAH», строк погашення щомісячних платежів встановлений до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №б/н від 07.08.2010р., зробленого позивачем, станом на 12.09.2019р. відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у загальній сумі 11431,94грн., що складається з: 843,98грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7017,39грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 2550,00грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн.; 1020,57грн. - судові штрафи.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Крім того, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві відповідача ОСОБА_1 , яку вона підписала, процентна ставка не зазначена, а також не вказаний розмір кредитного ліміту та взагалі не вказано, що відповідач бажає отримати кредитну картку. Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не підписувала Умови та Правила надання банківських послуг, Умови користування послугами банку, Витяг з Тарифів, копії яких додані позивачем АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог. Більш того, зазначені копії витягів з Умов та витяг з Тарифів взагалі не містять необхідних реквізитів щодо посвідчення копій документів.

При цьому в судовому засіданні не було встановлено, що саме з доданими до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг ознайомилась відповідач ОСОБА_1 і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Не було встановлено і того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо порядку нарахування, сплати і розміру процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем Витяг з Тарифів та Умов та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору.

Суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» в порушення приписів ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не повідомив ОСОБА_1 про умови кредитування і не узгодив їх з нею.

Таким чином, між сторонами був безпосередньо укладений кредитний договір від 07.08.2010р. у вигляді заяви, підписаної сторонами, яка не містить строку повернення кредиту (користування ним), не встановлює розміру відсотків за користування кредитом та розмір штрафних санкцій.

Доводи, викладені представником позивача у позовній заяві разом з доданими документами, не спростовують зазначених висновків суду, які в свою чергу, відповідають висновкам, зробленим Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17 за аналогічними правовідношеннями.

Стосовно вимог про стягнення фактично отриманих відповідачем коштів суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 вказано, що так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Зі змісту розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідач отримала від позивача та не повернула заборгованість за простроченим тілом кредита в загальній сумі 843,98грн.. На підставі наданих суду відомостей не виявляється можливим врахувати зараховані банком грошові кошти в рахунок погашення отриманих відповідачем сум, адже з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 07.08.2010р. вбачається, що банк неодноразово зараховував грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, після чого відповідач отримувала нові суми коштів.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, м. Сєвєродонецьк Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Суд враховує, що вказана позивачем у розрахунку сума процентної складової штрафу і фіксована складова суми штрафу в сумі 500 грн. у відповідності до умов Договору, укладеного між сторонами, нараховується разом із процентною складовою суми заборгованості.

Отже, суд робить висновок про те, що фіксовані, процентні суми штрафу та пеня, були нараховані відповідачу на суму заборгованості станом на 01.08.2017 року, тобто в період проведення антитерористичної операції, а отже такі суми штрафу та пені стягненню з відповідача не підлягають.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, а тому суд вважає, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню в загальній сумі 843,98грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №PROM4BEXTH від 04.10.2019р. про сплату судового збору в сумі 1921грн.. Враховуючи те, що задоволено 7,38% відсотків позовних вимог (843,98грн. від 11431,94грн. складає 7,38%), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 141,77грн. - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1921грн. х 7,38% / 100).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 07.08.2010р. у розмірі 11431,94грн., стягнення судового збору у розмірі 1921грн. , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д) заборгованість за кредитним договором б/н від 07.08.2010р. у загальній сумі 843,98грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту, та суму сплаченого судового збору у розмірі 141,77грн..

Відмовити Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» м. Київ у задоволенні інших позовних вимог.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя