Ухвала суду № 89553498, 01.06.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/937/20

Провадження № 1-кп/209/328/20

У Х В А Л А

01 червня 2020 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Замкової Я.В., суддів Байбари Г.А та Багбаї Є.Д.,

за участю секретаря Швець О.Е.

прокурора Коновалова Р.І.

захисника обвинуваченого - адвоката Горкуна Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за № 12020040790000185, відносно обвинуваченого за ч. 2 ст. 263, ч.1 ст. 115 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радомишль Житомирської області, українця, громадянина України, освіта - професійно-технічна, офіційно не працює, не одруженого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.11.2009 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 186 КК України до позбавлення волі на 2 роки, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки,

- 04.06.2010 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України до штрафу 850 грн.,

- 17.09.2010 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі на 2 роки 1 місяць, частково приєднано невідбуте покарання у вигляді 5 місяців позбавлення волі за вироком Заводського РС від 24.11.2009, звільнений 24.03.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 22 дня,

- 29.10.2014 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки,

- 23.01.2015 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки,

- 16.05.2016 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на 3 роки 1 місяць, звільнений 12.08.2019,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшло вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 04 червня 2020 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на його думку продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України. Крім того ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, постійного джерела доходів не має, оскільки офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, що свідчить про його стійку протиправну поведінку та дає підстави вважати, що й в подальшому він може вчиняти інші кримінальні правопорушення та може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин. На думку прокурора, обвинувачений може, перебуваючи на волі, незаконно впливати на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував, щодо продовження застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого Горкун Д.О . просив змінити запобіжний захід, на більш м`який, а саме домашній арешт, оскільки прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений має зареєстроване місце проживання, ні на свідків ні на потрепілих впливати не буде.

Відповідно до ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, а згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Розглядаючи питання про продовження строку запобіжного заходу, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, колегія суддів виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На думку колегії суддів, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні, зважаючи на те, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду, не досліджені, ще всі докази у справі.

Також, суд приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Летельє проти Франції», у п. 3.5 якого йдеться про обов`язок національних судових органів стежити за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув`язнення не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги обставини, що мають значення для з`ясування наявності громадських інтересів, які з належним врахуванням презумпції невинуватості, виправдовують відступ від принципу поваги до особистої свободи, та враховувати це в своїх рішеннях .

Разом з тим, заявлені ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу та його продовження, не зменшились й продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд, враховуючи наведене, вважає його таким, що не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам у кримінальному провадженні.

Крім того, колегія суддів враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 9 жовтня 2017 року в тій частині, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зважаючи на те, що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м`який.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 59 днів, тобто до 22.00 годин, 29 липня 2020 року.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Я.В. Замкова

Судді:

Г.А. Байбара

Є.Д. Багбая