Вирок № 89552937, 01.06.2020, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1185/19

Провадження № 1-кп/675/16/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2020 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Сопронюк С.Л., прокурора Соболевської В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в місті Ізяслав Хмельницької області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2019 року за №12019240150000134 по ч. 1 ст. 185 КК України, 02.05.2019 року за №12019240150000153 по ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185 КК України, 12.09.2019 року за №12019240150000303 по ч. 1 ст. 162 КК України, 10.09.2019 року за №12019240150000298 по ч. 3 ст. 297 КК України, 18.02.2020 року за №12020240150000050 по ч. 2 ст. 185 КК України, які об`єднанні в одне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, який фактично проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, раніше судимого:

-вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07.11.2005 року за ст. 297 КК України до покарання у виді 5 місяців арешту;

-вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30.09.2009 року за ч. 2 ст. 297 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25.11.2009 року за ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30.10.2014 року за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20.05.2019 року за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (по тексту – ОСОБА_1 , обвинувачений) 01.04.2019 року перебуваючи за місцем проживання в житловому будинку, що по АДРЕСА_1 достовірно знаючи, що на території Ізяславської ЦРЛ, що по вул. Б. Хмельницького, 47 в м. Ізяслав Хмельницької області знаходяться упаковки теплоізоляційних плит з мінеральної вати вирішив їх викрасти.

Так реалізовуючи свій умисел на вчинення крадіжки чужого майна ОСОБА_1 01.04.2019 року близько 02 години прийшов до вказаної вище території та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер діяння та передбачаючи його сусільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, шляхом вільного доступу викрав 5 упаковок теплоізоляційних плит з мінеральної вати марки «Izovat», належних ТОВ «Ізяславтрансбуд» (110 щільності, розміром 1000х600х100, 2 шт., 1, 2 кв.м. в 1 упаковці), вартістю 214, 56 грн. за упаковку на загальну суму 1072, 80 грн.

Викрадені 5 упаковок теплоізоляційних плит з мінеральної вати марки «Izovat» ОСОБА_1 почергово переніс до місця свого проживання, чим заподіяв ТОВ «Ізяславтрансбуд» матеріальну шкоду в загальному розмірі 1072, 80 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Надалі, ОСОБА_1 , будучи засудженим вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20.05.2019 року за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин.

Так, 26.03.2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що зазначене вище, вирішив прослідувати до неподалік розташованого кладовища, щоб викрасти металеві вироби із будь-якої могили для подальшої здачі в пункт прийому металобрухту.

З цією метою ОСОБА_1 близько 13 години цього ж дня прийшов на кладовище, що по провул АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 м АДРЕСА_3 Ізяслав АДРЕСА_1 , де вибравши могили, які були огороджені металевими секціямим, а саме місця поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, нехтуючи елементарними нормами моралі, демонструючи зневагу до місця поховання, з корисливих мотивів для задоволення особистих матеріальних потреб, реалізовуючи умисел на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, таємно, шляхом зняття із петель, викрав металеву секцію огорожі, вагою 23 кг та вартістю 107, 41 грн.

Після вчинення вказаних дій ОСОБА_1 відніс викрадену з могили металеву секцію огорожі до господарства ОСОБА_4 для її реалізації в якості брухту чорних металів.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразились в нарузі над могилою, заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненими повторно з корисливих мотивів ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

Також, ОСОБА_1 15.04.2019 року перебуваючи за місцем свого проживання, достовірно знаючи, що на території Ізяславської ЦРЛ, що по вул. Б. Хмельницького, 47 в м. Ізяслав Хмельницької області знаходяться дерев`яні соснові дошки вирішив їх викрасти.

Так реалізовуючи свій умисел на вчинення крадіжки чужого майна ОСОБА_1 15.04.2019 року близько 01 години прийшов до вказаної вище території та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер діяння та передбачаючи його сусільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав 10 соснових дошок належних ТОВ «Ізяславтрансбуд» розміром 28х100х4000 мм, вартістю 28 грн. за одну дошку всього на загальну суму 280, 00 грн.

Викрадені соснові дошки ОСОБА_1 одразу після крадіжки з метою їх реалізації відніс до господарства ОСОБА_4 , в результаті чого отримав грошові кошти в сумі 30, 00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 22.08.2019 року перебуваючи за місцем свого проживання, з метою вчинення крадіжки чужого майна вирішив проникнути до володіння належного ОСОБА_5 , що що по АДРЕСА_4 .

Так реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 22.08.2019 року близько 07 години, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, незаконно без будь-якого дозволу та всупереч волі власника, через вхідну хвіртку, яка була зачинена на металеву защібку, проник до володіння належного ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_4 , звідки здійснив крадіжку 10 металевих листів жесті, вартістю 52, 00 грн., спричинивши останньому на вказану суму матеріальну шкоду. При цьому, ОСОБА_1 за вчинення такої крадіжки постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30.08.2019 року визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та підданий аддміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170, 00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у незаконному проникненні до іншого володіння особи, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України.

Після цього, 31.08.2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що зазначене вище, вирішив прослідувати до неподалік розташованого кладовища, з метою пошуку брухту чорних металів.

З цією метою ОСОБА_1 31.08.2019 року близько 20 години прийшов на кладовище, що по провул АДРЕСА_2 м АДРЕСА_4 , однак не знайшовши металобрухту вирішив викрасти металеві вироби з будь-якої могили для подальшої здачі в пункт прийому металобрухту.

Так, ОСОБА_1 перебуваючи на кладовищі, вибравши могилу, а саме місце поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, ігноруючи принципи загальнолюдської моралі, з корисливих мотивів, реалізовуючи злочинний умисел на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на місці поховання, таємно, за допомогою власної фізичної сили, шляхом розхитування витягнув із землі металевий хрест, вагою 3 кг та вартістю 4, 93 грн. за 1 кг металобрухту чорних металів, всього на загальну суму 14, 79 грн. та незаконно заволодів ним.

Після вчинення вказаних дій ОСОБА_1 відніс викрадений з місця поховання металевий хрест до господарства ОСОБА_4 для його реалізації в якості брухту чорних металів.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразились в нарузі над могилою, заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчинененими повторно з корисливих мотивів ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

Також, ОСОБА_1 18.02.2020 року близько 13 години, проходячи вулицею, Шевченка повз ресторан «Горинь», що в м. Ізяслав Хмельницької області помітив залишений без нагляду дорожній велосипед марки «CATS» моделі «M-100 SL», належний ОСОБА_8 , що стояв спертим на огорожу території ресторану та вирішив його викрасти з метою власного збагачення.

Реалізовуючи свій умисел на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер діяння та передбачаючи його сусільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав дорожній велосипед марки «CATS» моделі «M-100 SL», вартістю 1170, 00 грн., який належний ОСОБА_8 , взяв його в руки та повів в напрямку свого місця проживання.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1170, 00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 162 КК України по усіх епізодах висунутого обвинувачення визнав повністю.

ОСОБА_1 пояснив, що викладені в обвинувальних актах обставини повністю відповідають тим подіям, які мали місце, просив суворо не карати за вчинені ним злочини.

Допитані в ході судового розгляду потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , вказали, що фактично очевидцями вчинення злочинів не були, просили врахувати, що не мають матеріальних претензій до обвинуваченого.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 , крім його зізнавальних показань у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведено також наступними доказами, які були безпосередньо досліджені судом.

Згідно письмових заяв ОСОБА_1 від 23.05.2019 року, останній вказує на відсутність будь-яких свідків чи документів, які б спростовували б вину у вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, вину свою визнає повністю.

Так, згідно протоколів огляду місця події від 19.04.2019 року, в тому числі за участю Пінчука А ОСОБА_11 О ОСОБА_11 та письмової заяви обвинуваченого від тієї ж дати, зафіксована обстановка вчинення крадіжки 5 упаковок теплоізоляційних плит з мінеральної вати марки «Izovat», належних ТОВ «Ізяславтрансбуд», що в сукупності зі встановленими вище обставинами доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

У відповідності до даних письмової заяви від 19.04.2019 року ОСОБА_1 повідомив про викрадання ним 5 упаковок теплоізоляційних плит з мінеральної вати, що вказані вище, про що підтвердив і в судовому засіданні.

Вартість 5 упаковок теплоізоляційних плит з мінеральної вати марки «Izovat», належних ТОВ «Ізяславтрансбуд», підтверджується відповідним відношенням №62-105 та довідкою від 03.05.2019 року.

У відповідності до даних протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2019 року за участю ОСОБА_1 , останій добровільно без будь-якого примусу детально розповів про обставини скоєння злочину, які не могли бути відомі раніше працівникам поліції.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 02.05.2019 року та долучених до нього фото-таблиць було оглянуто загальний вигляд місця поховання ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та місце демонтажу секції огорожі.

Також, згідно даних протоколу огляду місця події від 03.05.2019 року та долучених до нього фото-таблиць було оглянуто та вилучено металеву секцію з місця поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вартість якої згідно висновка експерта №12.1-0358:19 від 29.05.2019 року в якості брухту становить 107, 41 грн.

Належність металевої секції до місця поховання вказаних вище осіб стверджується протоколом огляду речових доказів від 04.05.2019 року за участі потерпілої ОСОБА_9 .

Вказані обставини зафіксовані і у відповідних фото-таблицях до такого протоколу.

У відповідності до протоколу слідчого експерименту від 11.05.2019 року за участю ОСОБА_1 , обвинувачений добровільно без будь-якого примусу за участю спеціаліста детально розповів про обставини скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та визнав свою вину в його вчиненні.

Згідно протоколу огляду місця події від 02.05.2019 року та долучених до нього ілюстративних фото-таблиць зафікована детальна слідова інформація на місці розташування викрадених 15.04.2019 року близько 01 години 10 соснових дошок належних ТОВ «Ізяславтрансбуд», розміром 28х100х4000 мм.

Факт відпущення для пологового відділення Ізяславської ЦРЛ, як на об`єкт виконання будівельних робіт по утепленню його фасаду 45 штук дошок соснових розміром 28х100х4000 мм, вартістю 28 грн. за одну дошку та відсутності станом на 03.05.2019 року 10 (десяти) з них на загальну суму 280, 00 грн. (без ПДВ) підтверджується відповідними довідками та відношенням №63-05 від 03.05.2019 року ТОВ «Ізяславтрансбуд».

Винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України по вказаному вище епізоду крім його зізнавальних показань підтверджується і протоколом огляду від 16.05.2019 року та показаннями свідка ОСОБА_4 , який під час судового розгляду повідомив, що обвинувачаний передав йому для реалізації зазначені соснові дошки, не інформуючи про їх попередню крадіжку, в результаті чого ОСОБА_1 передав грошові кошти в сумі 30, 00 грн.

Крім того, як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 27.09.2019 року за участю ОСОБА_1 , обвинувачений добровільно без будь-якого примусу детально розповів та відтворив обстановку та обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконного проникнення до домоволодіння ОСОБА_5

Так ОСОБА_1 повідомив, що 22.08.2019 року близько 07 години перебуваючи вдома вирішив піти домоволодіння, що по АДРЕСА_4 , щоб викрасти металобрухт для його подальшого продажу. З цією метою, він підійшов до такого домоволодіння, без дозволу власника відкрив вхідну хвіртку, яка була зачинена на металеву защібку та побачивши біля будинку складені металеві листи жесті вирішив їх викрасти, після чого з викраденим пішов до свого знайомого, щоб реалізувати вказане вище.

Також, причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, підтверджено і протоколом огляду місця події від 19.09.2019 року, протоколом огляду речових доказів від 23.09.2019 року, матеріалами справи про адміністративне правопорушення №675/1877/19, з яких вбачається встановленою обставина притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП по факту дрібної крадіжки 22.08.2019 року металевої жесті з господарства ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_4 .

При цьому, суд вказує, що враховано і результати проведеного слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_1 від 08.10.2019 року по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

Так згідно такого протоколу слідчого експерименту вбачається, що ОСОБА_1 детально відтворив обстановку та обставини вчинення злочину, а саме те, що 31.08.2019 року вирішив прослідувати до неподалік розташованого кладовища, з метою пошуку брухту чорних металів. Повідомив, що не знайшовши на кладовищі металобрухту вирішив викрасти металеві вироби з будь-якої могили, якою виявилося місце поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Тим самим, як вказував ОСОБА_1 , що підтвердив і в судовому засіданні, за допомогою власної фізичної сили, шляхом розхитування витягнув із землі металевий хрест з такої могили та заволодів ним для подальшої його здачі в пункт прийому металобрухту

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_12 , та потерпілого ОСОБА_10 , наданими в ході судового розгляду, протоколом огляду та вилучення металевого хреста від 10.09.2019 року з фото-таблицями з його детальним виглядом та загальним виглядом місця його виявлення, висновком експерта №12.1-0612:19 від 16.09.2019 року. Приналежність вилученого хреста місцю поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджується протоколом огляду місця події від 27.09.2019 року з ілюстративними таблицями та протоколом огляду речових доказів від 27.09.2019 року.

Крім цього, згідно протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_1 від 28.02.2020 року вбачається, що останній за участі спеціаліста розповів та продемонстрував обставини вчинення 18.02.2020 року крадіжки велосипеда марки «CATS» моделі «M-100 SL», належний ОСОБА_8 .

Згідно проведеного слідчого експерименту з`ясовано, що 18.02.2020 року близько 13 години, ОСОБА_1 проходячи вулицею, Шевченка повз ресторан «Горинь», що в м. Ізяслав Хмельницької області помітив залишений без нагляду дорожній велосипед марки «CATS» моделі «M-100 SL», що стояв спертим на огорожу території ресторану та вирішив його викрасти.

Суд враховує і дані протоколу огляду від 18.02.2020 року, згідно якого зафіксовано місце виявлення викраденого велосипеда, висновок експерта №12.1-0130:30 від 25.02.2020 року, звіт про незалежну оцінку майна ПП «Ізяслав-експерт» від 28.02.2020 року та протокол огляду речових доказів від 27.02.2020 року.

Належність та допустимість досліджених письмових доказів, в тому числі, і відомостей, які вони містять, по своїй суті не оспорюються обвинуваченим.

Наведені вище докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочинів, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_13 в інкримінованих йому злочинах.

Сукупність вказаних доказів та їх оцінка переконують суд, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 162 КК України, за ч. 1 ст. 185 КК України та за кожним епізодом за ч. 3 ст. 297 та ч. 2 ст. 185 КК України.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Вищеневедені докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 мали місце, то обвинувачений підлягає покаранню за їх вчинення.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч. 1 ст. 19 КК України, вчинив ряд злочинів невеликої, середньої тяжкості та тяжкі злочини.

Суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що згідно із ст. 66 КК України пом`якшують покарання суд визнає щире каяття, оскільки обвинувачений критично оцінив вчинені ним злочини та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, є вчинення злочину стосовно особи похихилого віку та рецидив злочинів.

Також при призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, який негативно характеризується по місцю проживання, не працює, не має стабільного доходу, раніше неодноразово був засуджений за скоєння умисних злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, скоїв нові умисні злочини під час іспитового строку.

При цьому, суд враховує і дані досудової доповіді Ізяславського РС філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області від 30.07.2019 року, згідно якої органом пробації зроблено однозначний висновок про високу ймовірність вчинення ОСОБА_1 повторного злочину та неможливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Обираючи покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованих на вимогах виваженості та справедливості.

Згідно роз`яснень, що містить Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У даному випадку значення покарання визначається не його жорстокістю, а справедливістю, невідворотністю, своєчасністю і неминучістю його застосування за злочини, які вчинені ОСОБА_1 .

Також судом враховано, що ОСОБА_1 вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20.05.2019 року засуджений за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, а відтак слід розмежувувати стадії та порядок призначення покарання.

У ході розгляду встановлено, що ОСОБА_1 вчинив частину злочинів до постановлення вироку від 20.05.2019 року, а саме 26.03.2019 року за ч. 3 ст. 297 КК України, 01.04.2019 року за ч. 1 ст. 185 КК України, 15.04.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, а після постановлення вищевказаного вироку, тобто в період іспитового строку він вчинив інші кримінальні правопорушення, зокрема 22.08.2019 року - передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, 31.08.2019 року року - ч. 3 ст. 297 КК України, 18.02.2020 року - ч. 2 ст. 185 КК України.

За таких обставин у цьому кримінальному провадженні слід призначити ОСОБА_1 покарання окремо за ч. 3 ст. 297, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, потім призначити покарання за сукупністю цих злочинів за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, після цього - покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 297 КК України, за якою ОСОБА_1 засуджено вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20.05.2019 року; далі - покарання за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто за злочини, які було вчинено після постановлення попереднього вироку, в період іспитового строку, потім призначити покарання за сукупністю цих злочинів за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, і остаточно - за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.

З врахуванням вище зазначеного суд приходить до висновку, що задля досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України.

Як вважає суд виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе виключно в ізоляції від суспільства при поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

На думку суду, відносно обвинуваченого не може бути застосовано положення ст. 69 КК України, оскільки це об`єктивно призведе до м`якості призначеного покарання, що не відповітиме самій меті такого покарання.

З урахування обставин справи та процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає та вважає, що визначений строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі необхідно рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Згідно ухвали слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21.02.2020 року на велосипед марки «CATS» моделі «M-100 SL», який належить ОСОБА_8 , накладено арешт.

З врахуванням положень статті 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність скасування арешту на вище зазначений велосипед та вирішення відносно нього питання про долю як речового доказу у відповідності до положень статті 100 КПК України.

Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.

Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Із врахуванням вище зазначеного, суд в силу положень ст.ст. 118, 124 КПК України приходить до висновку, що процесуальні витрати по справі, пов`язані з проведенням судових експертиз і які покладені в основу обвинувачення підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь держави в загальному розмірі 1256 гривень 08 копійок, оскільки їх розмір та підстава підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Питання про речові докази та документи суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 118, 124, 368-371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 297 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 185 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 297 та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України – 1 (один) рік обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 297 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20.05.2019 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

З набранням вироком законної сили з метою його виконання арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21.02.2020 року на велосипед марки «CATS» моделі «M-100 SL», - скасувати.

Речові докази по справі:

-5 упаковок теплоізоляційних плит з мінеральної вати марки «Izovat», - залишити у власності ТОВ «Ізяславтрансбуд»;

-металеву секцію огорожі білого кольору, розміром 2, 10 х 0, 62 м залишити у власності ОСОБА_9 ;

-10 дошок, розмірами 28 х 100 х 4000 мм, - залишити у власності ТОВ «Ізяславтрансбуд»;

-копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення №675/1877/19 та копію заповіта, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

-10 металевих фрагментів жесті, загальною вагою 13 кг, - залишити у власності ОСОБА_5 ;

-металевий хрест та ритуальну табличку, - залишити у власності ОСОБА_10 ;

-велосипед марки «CATS» моделі «M-100 SL», - залишити у власності

ОСОБА_8 з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.03.2017 року Ізяславським РС УДМС України в Хмельницькій області) на користь держави витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судових експертиз в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити в установленому порядку обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя О. В. Король