Ухвала суду № 89552666, 01.06.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/3046/20

1-кп/465/1024/20

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

01.06.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі колегії:

головуючого - судді Ванівського Ю. М.

суддів: Мартьянової С.М., Марків Ю. С.

при секретарі Школьнікової К. В.

за участю прокурора Бугари Д. Р.

захисника Голень І. Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувшиклопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури № 3 Бугари Д. Р. пропродовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140080000479 від 07.03.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1, п.4, ч.2 ст. 115 КК України, колегія, -

В С Т А Н О В И ЛА:

В провадження Франківського районного суду м. Львова 29.05.2020 року надійшов обвинувальний акт з Львіської місцевої прокуратири № 3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140080000479 від 07.03.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1, п.4, ч.2 ст. 115 КК України.

В підготовчому судовому засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду

м. Львова підозрюваному ОСОБА_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 червня 2020 року включно. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому застосування до нього запобіжних заходів таких як: особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від процесуальних обов`язків під час судового розгляду, незаконно впливати на свідків.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується визнанням вини самого обвинуваченого та зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 08.03.2020, протоколом огляду місця події від 07.03.2020, слідчим експериментом за участю підозрюваного; протоколом тимчасового доступу до речей та документів; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 07.03.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 07.03.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 07.03.2020, протоколом допиту ОСОБА_5 від 07.03.3030, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.03.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.03.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.03.2020. та іншими матеріалами кримінального провадження.

Викладені обставини, а також те, що ризики, які враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні на даний час, виправдовують продовження обвинуваченому запобіжного заходу, у виді тримання під вартою.

Існування ризиків, передбачені ст.177 КПК України, повністю виправдовують продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою. Зокрема: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не можливе, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, він може переховуватися від органі слідства та суду, а тому необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді застави до обвинуваченого ОСОБА_1 є неможливим, оскільки останній відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України вчинив кримінальне правопорушення із застосуванням насильства.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим оскільки він, може негативно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те що останній без постійного місця проживання.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. У даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти, або довічне позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного, просить клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, просять у задоволенні такого відмовити. Зокрема, зазначили, що ризики, на які покликається прокурор є формальними та нічим не підтверджені. Просять обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт з носінням браслета.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова підозрюваному ОСОБА_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 червня 2020 року включно.

Так, вирішуючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини, ст.194, 201, 315 КПК України та рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року №1-р/2017, колегія суддів враховує: наявність обґрунтованої підозри обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину у разі визнання винуватим таким; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , що дозволяє застосування до нього запобіжний захід, пов`язаний із позбавленням волі; відсутність офіційного працевлаштування.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності обставини по справі, стадію розгляду кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання, що ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, а тому слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів в контексті рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року №1-р/2017, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з носінням браслета.

Разом з тим, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, колегія суддів враховує передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, зокрема те, що ОСОБА_1 обвинувачується у злочинні злочину, який спричинив загибель людей,тому приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 177, 183, 193, 194, 196, 197, 201, 314, 315 КПК України, рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року №1-р/2017,колегія,-

П О С Т А Н О В И ЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 30 липня 2020 року включно без можливості внесення застави.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору після її оголошення та направити начальнику Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду від 13.06.2019 №4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.

Головуюча суддя: Ванівський Ю. М.

Судді: Мартьянова С. М.

Марків Ю.М.