Ухвала суду № 89551250, 27.05.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.05.2020

Справа № 937/2415/20

Провадження №1-кс/937/2217/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.,

прокурора - Савон А.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Шрамікової П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Кузьміна С.Ю.у кримінальному провадженні ЄРДР № 12020080140000960 від 28 березня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що має судимості:

-01.10.2019 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.ч. 1, 2 ст. 185, ст. ст.70,75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

що підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Кузьміна С.Ю.у кримінальному провадженні ЄРДР № 12020080140000960 від 28 березня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 28 березня 2020 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, разом із ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи спільний протиправний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), прийшли до приміщення АЗС «Амік» №08-03, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проспект Богдана Хмельницького, 74/1. Знаходячись у приміщенні вказаної АЗС, діючи згідно попередньої домовленості ОСОБА_2 зайшов до підсобного приміщення АЗС, що є іншим приміщенням, де у той час знаходилися потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та застосовуючи, заздалегідь пристосований до вчинення кримінального правопорушення обріз двоствольної мисливської рушниці (ТОЗ-Б) 16 калібру НОМЕР_2, наніс потерпілому ОСОБА_4 декілька ударів в область голови, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_4 були спричинені легкі тілесні ушкодження, а саме травматичний набряк м`яких тканин голови, що згідно висновку судово-медичної експертизи є легкими тілесними ушкодженнями. В цей час ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 з каси торгівельної зали АЗС «Амік»№ 08-03 викрала грошові кошти в сумі 1334 гривні 23 копійки. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишили приміщення АЗМ «Амік» №08-03, та розпорядилися викраденими грошима на власний розсуд, чим заподіяли АЗС «Амік» №08-03 майнову шкоду на загальну суму 1334 гривні23 копійки.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчиненого злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження:

-протоколами допитів потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

-протоколами огляду місця події від 25.05.2020, в ході яких було вилучено обріз мисливської рушниці, автомобіль ЗАЗ- 1102 держ.номер НОМЕР_1 ;

-протоколом огляду відеозапису від 25.05.2020;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 ;

-протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2

-речовими доказами, вилученими в ході досудового розслідування- обрізом мисливської рушниці, 7 набоями 16 калібру, мобільним телефоном підозрюваного ОСОБА_2

-протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .

Оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за їх вчинення, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а відсутність стійких соціальних зав`язків, постійного місця роботи свідчить про можливість підозрюваного ОСОБА_1 без перешкод залишити своє місце проживання.

Крім того встановлено, що в теперішній час підозрюваний ОСОБА_1 є особою, яка перебуває на обліку у ФДУ «Центрпробації» Запорізької області Мелітопольського міськрайонного відділу, у зв`язку із засудженням 01.10.2019 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1, ч.2 ст. 185 КК України, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України з випробуванням 1 рік, тобто раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, таким чином ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, і підозрюється у вчиненні нового злочину. Вказаний факт підтверджує ризик того, що знаходячись на свободі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 не має офіційного місця роботи, в зв`язку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, стійких соціальних зв`язків, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить інші кримінальні правопорушення з метою подальшого збагачення.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

-особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

-відсутність таких осіб, а також враховуючи, що сам ОСОБА_1 не працевлаштований та не має постійного доходу, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

-враховуючи те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства (ст.187 ч.3 КК України), слідчий вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч. 4 ст. 183 КПК України - також неможливо.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж взяття під варту строком на 60 днів.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, свою причетність до скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України визнав, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного адвокат Шрамікова П.М. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Згідно з п. 4,5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, яке віднесено до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, що підтверджується наступними доказами: протоколами допитів потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; протоколами огляду місця події від 25.05.2020, в ході яких було вилучено обріз мисливської рушниці, протоколом огляду відеозапису від 25.05.2020; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 ; протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2 ; речовими доказами, вилученими в ході досудового розслідування - обрізом мисливської рушниці, 7 набоями 16 калібру, мобільним телефоном підозрюваного ОСОБА_2 ; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, однак офіційно не працевлаштований, будучи особою, яка має судимості за скоєння умисного корисливого злочину знову обґрунтовано підозрюється у скоєнні в період іспитового строку кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину за якими він підозрюється та невідворотності покарання за їх вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що дає підстави вважати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Запобігти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Оскільки підозрюваний не працює, не має достатньо стійких соціальних зв`язків, вважаю, що даний запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки, а посилить ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, а, отже, відсутність таких осіб, унеможливлює застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.

Також враховуючи матеріальне становище підозрюваного, який офіційно не працює та доходів не має, обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави також неможливо.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_1 будучи особою, яка підозрюється у вчиненні умисного злочину передбаченого ч.3 ст.187 України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховуючи всі данні про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінального правопорушення, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який вчинено із погрозою застосування насильства, керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Кузьміна С.Ю.у кримінальному провадженні ЄРДР № 12020080140000960 від 28 березня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО взявши під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 18 годин 00 хвилин 27 травня 2020 року до 18 години00 хвилин 25 липня 2020 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 18 години00 хвилин 25 липня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: