Ухвала суду № 89550426, 01.06.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/5523/19

Номер провадження 2-с/235/17/20

УХВАЛА

Іменем України

01 червня 2020 року м. Покровськ Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Кобець Тетяна Михайлівни, заінтересована особа (стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз-9» про поновлення процесуального строку, скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану заяву, в якій адвокат Кобець Т.М., діючий в інтересах ОСОБА_1 просить:

- поновити строк подачі заяви про скасування судового наказу;

- скасувати судовий наказ, виданий 29 серпня 2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області по справі № 235/5523/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Зараз-9» заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Заява обґрунтована наступним. 15 травня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 від ТОВ «Зараз-9» надійшла поштова кореспонденція з вмістом копії ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20.03.2020 року по справі № 235/5523/19 про виправлення помилки у судовому наказі. З тексту вказаної ухвали суду заявник дізнався, що 29.08.2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідно до укладеного з ТОВ «ЗАРАЗ-9» договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , в якому ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Підстави для примусового стягнення присудженої судовим наказом заборгованості не вбачається, оскільки 18.11.2019 року ТОВ «Зараз-9» видано довідку про відсутність за особовим рахунком, відкритим на ім`я заявника боргу (а.с. 76). Більш того, ІНФОРМАЦІЯ_1 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 відчужена в спосіб укладення договору купівлі-продажу (копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – а.с. 77). Вказані обставини можуть свідчити про спірність відносин сторін, що є підставою для скасування судового наказу.

Суддя, оцінивши підставність заяви, перевіривши додані до заяви докази, якими вимоги про скасування судового наказу обґрунтовано, дослідивши матеріали цивільної справи 235/5523/19 (НП 2-н/235/583/19, НП 2-с/235/17/20) - приходить до наступних висновків.

13 серпня 2019 року на розгляду суду пред`явлено заяву ТОВ «Зараз-9», як управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , якому належить квартира АДРЕСА_4 НОМЕР_1 за вказаною АДРЕСА_5 , заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 2-5).

29 серпня 2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, в порядку ст. ст. 167, 168 ЦПК України, видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Зараз-9» заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг станом на 08.07.2019 року в розмірі 11020,95 гривень, інфляційні витрати в розмірі 514,73 гривень, та 3% річних в розмірі 230,08 гривень, судові витрати з оплати судового збору, витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень (а.с. 38).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Частиною 6 статті 124 ЦПК України передбачається, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Тобто у тому випадку, коли позовна заява надсилається через пошту чи передається іншими засобами зв`язку, то днем подачі позову вважається день відповідного відправлення, який підтверджується відповідною відміткою відправлення.

Заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, яку пред`явлено адвокатом Кобець Т.М. надіслана поштовим відправленням за № 0311328878971 (згідно штрих-коду на конверті). За відстеження відправлення через офіційний сайт «Укрпошта» встановлено, що відправлення прийнято в м. Києві – 25.05.2020 року.

Таким чином, дата подачі заяви про скасування судового наказу – 25.05.2020 року.

В розглядуваній заяві зазначено, що ОСОБА_1 про наявність спірного судового наказу дізнався «випадково». Так, за позицією сторони боржника 15 травня 2020 року на колишню адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшло просте поштове відправлення від ТОВ «Зараз-9» з вмістом наступних документів: копія ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20.03.2020 року по справі № 235/5523/19 про виправлення помилки у судовому наказі від 29.08.2019 року; вимога ТОВ «Зараз-9» (стягувач) про оплату інфляційних витрат, 3 % річних, судових витрат з оплати судового збору, витрат на правову допомогу (а.с. 73, 74, 78-79).

Саме при отриманні 15.05.2020 року кореспонденції від ТОВ «Зараз-9» Самарський В.В., за його позицією, вперше дізнався про виданий 29.08.2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області судовий наказ по справі № 29.08.2019 року.

Такі доводи підлягають відхиленню.

Так, згідно супровідного листа суду № 5/22727 від 29.08.2019 року спірний судовий наказ адресовано ОСОБА_1 за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_6 (а.с. 39).

Згідно поштового відправлення № 8530205086020 кореспонденцію з вмістом судового наказу отримано особисто ОСОБА_1 – 09.09.2019 року (а.с. 40).

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, цивільний процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В заяві ОСОБА_1 в частині пояснень щодо поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу зазначено посилання на норми ЦПК України: ст. 2 (задання цивільного судочинства), п. 4 ч. 5 ст. 12 (сприяння судом реалізації учасниками прав). Крім того, міститься посилання на рішення Європейського суду з прав людини від 08.12.2016 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України» (п. 32: право на доступ до суду не є абсолютним …. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть суть цього права).

Єдиною причиною, якою пояснюється пропуск строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу зазначено – «випадкове» дізнання ОСОБА_1 про судовий наказ. Разом з тим, судом встановлено, що такі доводи суперечать матеріалам цивільної справи, оскільки наявні докази про отримання заявником (боржником) копії оспорюваного наказу – 09.09.2019 року (поштове повідомлення про вручення).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ від 29.08.2019 року по справі № 235/5523/19 після набрання законної сили пред`явлений стягувачем на примусове виконання до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області (а.с. 66).

З заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу вбачається визнання факту існування заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, при цьому зазначено, що борг добровільно погашено.

Згідно довідки ТОВ «Зараз-9» № 21 від 18.11.2019 року заборгованість у ОСОБА_1 за теплову енергію, утримання будинків та прибудинкових територій та охорону по квартирі АДРЕСА_7 станом на 01.11.2019 року немає (а.с. 76).

Фактично спірні відносин сторін на теперішній час стосуються присуджених оспорюваним судовим наказом до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Зараз-9» сум інфляційних витрат, 3 % річних та судових витрат.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа «Перетяка та Шереметьев проти України»).

В рішенні ЄСПЛ від 19.06.2001 року по справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

ОСОБА_2 В ОСОБА_3 , звертаючись 25.05.2020 року із заявою про поновлення процесуального строку на подачу заяви про скасування судового наказу від 29.08.2019 року, який особисто отримано боржником 09.09.2019 року, - не надав належних та допустимих доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкодили йому реалізувати своє право на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у строки, встановлені ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 127, 170, 171 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області від 29 серпня 2019 року по справі № 235/5523/19 (НП 2/235/583/19) за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз-9» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, інфляційних витрат, 3 % річних, відшкодування судових витрат – повернути заявнику (боржнику).

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала суду про повернення заяви може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 354 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Суддя: