Вирок № 89550177, 01.06.2020, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/380/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Проценко А.М.,

за участю секретаря судових засідань Сивак В.Г.,

прокурора Макаренка Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080360000037 від 13 березня 2020 року з угодою про примирення від 04 травня 2020 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, працює в ПрАТ «Новополтавський кар`єр», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 р. близько 17:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов до робочого автобусу ПрАТ «Новополтавський кар`єр», який прямував з с. Новополтавка до смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області. В автобусі ОСОБА_1 сів на сидіння біля ОСОБА_2 , який також перебував в стані алкогольного сп`яніння, та прямував до смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області. По шляху прямування у ОСОБА_2 з кишені куртки на підлогу автобусу випав його мобільний телефон «Doogee х-100» в корпусі чорного кольору, що було помічено ОСОБА_1 . В цей момент у ОСОБА_1 виник умисел на крадіжку чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефону. Далі ОСОБА_1 користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, і власник майна ОСОБА_2 не помітив втрати, з метою викрадення зазначеного телефону «Doogee х-100» вартістю 1 700 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Vodafone» вартістю 25 грн., взяв останній до рук. Далі, маючи реальну можливість повідомити власника телефону про його виявлення, не вчиняє зазначених дій, а навпаки з метою завершення своїх злочинних дій спрямованих на заволодіння чужим майном, кладе до свого карману та таким чином таємно викрав вказаний мобільний телефон. Після цього ОСОБА_1 разом з викраденим мобільним телефоном покинув автобус та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме подарував його своїй знайомій ОСОБА_3 .

Таким чином, вчинивши вищезазначену крадіжку ОСОБА_1 , спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 1 725 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

04.05.2020 року між підозрюваним та потерпілим укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 469 КПК України. Зазначена угода у відповідності до ст. 474 КПК України надійшла до суду разом з обвинувальним актом.

Виходячи зі змісту угоди про примирення, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та покарання, яке повинен понести обвинувачений, тобто штраф розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, наслідки її невиконання, встановленні ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення потерпілого та підозрюваного, які в свою чергу просили суд затвердити угоду про їх примирення.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, дійшов висновку про затвердження угоди про примирення та призначення узгодженої сторонами міри покарання, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, та його дії судом кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При цьому в ході допиту обвинуваченого судом встановлено, що він цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий ОСОБА_2 суду зазначив, що розуміє роз`яснені йому наслідки укладення даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст.473 КПК України, зазначив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, наполягає на затвердженні даної угоди з визначеній в ній мірі покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст.474 КПК України, відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1 , який вину у скоєнні злочину визнав повністю, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та прихіатра не перебуває, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між підозрюваним та потерпілим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Судом роз`яснено ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не застосовано.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, матеріальний збиток повністю відшкодовано, судові витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314,373,374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 04 травня 2020 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 по обвинувальному акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080360000037 від 13 березня 2020 року за ч.1 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на рахунок №UA968999980313000106000008316, отримувач коштів УК у Черніг.р-ні/Черніг.р-н/ 21081100 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37892348, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.

Заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати

Речові докази: коробка від мобільного телефону «Doogee х-100» та мобільний телефон «Doogee х-100», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2 за належністю.

Вирок суду на підставі угоди про примирення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: А.М. Проценко