Рішення № 89549241, 30.04.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10536/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., секретаря судового засідання Ковач В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Желізняк Олександра Павловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1494173 від 06.09.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до поліцейського 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Желізняк Олександра Павловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1494173 від 06.09.2019 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою поліцейського 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП лейтенанта поліції Желізняк О.П. від 06.09.2019 року серії ЕАВ №1494173, позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. В даній постанові зазначено, що 06.09.2019 року о 16 год. 47 хв., в с. Барвінок, на автодорозі М-06, 803 км. в Ужгородському районі, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Audi A3», номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 114 км./год., при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті на 64 км./год., чим порушила п. 12.4 ПДР України.

Позивач вважає постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодного порушення вимог ПДР нею в розумінні ч. 3 ст. 122 КУпАП вчинено не було, відповідач не дотримався приписів ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, порушив процесуальні вимоги щодо процедури розгляду справи, що в свою чергу, унеможливило скористатися гарантованими їй ст. 268 КУпАП правами. Вказане проявилося у тому, що після висловлення звинувачень, відповідач пішов до свого патрульного автомобілю, де виніс постанову; будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було вирішено клопотання, не були досліджені докази та не заслухано особу, яка бере участь у справі. Також відповідачем повністю проігноровані вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП.

Враховуючи зазначене, просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову від 06.09.2019 року серії ЕАВ №1494173 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Не погоджуючись із твердженнями позивача, 29.11.2019 року через канцелярію суду надійшов відзив на позов зміст якого зводиться до того, що під час несення служби працівниками Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000618) за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Барвінок, було виявлено порушення ПДР України, а саме водій транспортного засобу «Audi АЗ», номерний знак « НОМЕР_1 », рухався зі швидкістю 114 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху.

На підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» транспортний засіб було зупинено та після пояснення причини та підстави зупинки, суті правопорушення, перевірки документів, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, інспектором поліції було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів відносно водія вказаного транспортного засобу - ОСОБА_1 . Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності було роз`яснено, зокрема право на захист. Зі змістом постанови ОСОБА_1 було ознайомлено, під підпис вручено її копію.

Щодо посилання позивача на розгляд справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, то просить звернути увагу на Постанову Верховного Суду від 21.11.2018 по справі № 465/6677/16-а, в якій вказується на те, що Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5- рп/2015, на яке посилається позивач, приймалось до внесення змін у статтю 258 КУпАП, а тому не може застосовуватися у цих правовідносинах. З огляду на наведене, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо порушення швидкісного режиму, вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні.

Позивач у судове засідання не з`явилася та подала заяву, згідно з якою просила розглянути справу у її відсутності та задоволити позов.

Поліцейський 1 батальйону 4 роти УПП в Закарпатській області ДПП Желізняк О.П. у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Разом з тим, згідно поданого представником ДПП відзиву, у задоволенні позову сторона відповідача просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Постановою серії ЕАВ №1494173 від 06.09.2019 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Із вказаної постанови вбачається, що 06.09.2019 року о 16 год. 47 хв., в с. Барвінок, на автодорозі М-06, 803 км. В Ужгородському районі, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Audi A3», номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 114 км./год., при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті на 64 км./год., чим порушила п. 12.4 ПДР України.

Згідно п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. При цьому, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пленум Верховного суду України у пункті 24 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ доданий до відзиву фотознімок з назвою «File: 1567788300_g9000_0906_164500.jmf, здійснений за допомогою TruCam Serial No: ТС000618, на якому зафіксовано 06.09.2019 о 16:45:00 транспортний засіб, який рухався на автодорозі Київ-Чоп М06 803 км зі швидкістю 114 км/год., оскільки з такого не надається можливим встановити марку зображеного на ньому транспортного засобу та його номерний знак, що в свою чергу, унеможливлює встановити факт належності зображуваного на фотознімку транспортного засобу позивачу.

Окрім того, на вказаному фотознімку зафіксовано час 16:45:00 год., в той час як відповідно до оскаржуваної постанови, час вчинення правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності - 16:47:18 год., що на 2 хв. 18 сек. більше від зафіксованого на фотознімку.

Інші належні та допустимі докази порушення у згаданій постанові відсутні так само як і будь-які дані, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність такого порушення.

Зазначенні обставини вказують на формальний розгляд справи, при винесенні постанови відповідач не дав належної оцінки доводам позивача і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення, не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення, та в порушення ч. 5 ст. 258 КУпАП розглянув справу на місці зупинки.

За таких обставин, постанова серії ЕАВ №1494173 від 06.09.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає до скасування, а провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.

Разом з тим, позивачем ставиться вимога про визнання дій відповідача зі складання оскаржуваної постанови протиправними.

За приписами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення і не передбачає визнання дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, чи визнання складеної постанови незаконною.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ч. 3 ст. 122, ст.ст. 247, 251, 258, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 77, 210, 241, 243, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1494173 від 06.09.2019 року, а провадження по справі закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до адміністративного суду апеляційної інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 7 «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя Деметрадзе Т.Р.