Рішення № 8954770, 13.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 р. Справа № 3/42

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Ковалюку С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГласПродукт", вул. Жовтнева, 1, смт. Рокитне, Рівненська область, 34200

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Зірниця", вул. Польова, буд. 5, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 376 890,52 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кибукевич В.В. - представник, (довіреність № 24 від 11.03.10)

Від відповідача представники не з'явилися

встановив:           

          ТзОВ "ГласПродукт" звернулось в суд з позовом до ЗАТ "Зірниця" про стягнення 334 999 грн. 99 коп. основного боргу, 11 505 грн. 62 коп. інфляційних збитків, 3% річних 3 878 грн. 92 коп. та 26 505 грн. 99 коп. пені.

          Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд їх задоволити.

          Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 05.03.10р. та 25.03.10р. з повідомленням про вручення поштового відправлення.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

          При цьому, відзиву на позов та письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього суду не надходило.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства встановив наступне.

          У відповідності до укладених між сторонами договорів № 10/07-09 від 10.07.09р. та № 27/07-09 від 27.07.09р. позивач (постачальник) зобов"язався поставити та передати у власність відповідача (покупця) склопляшку ємністю 0,5 л типу "Тонда гоала", склопляшку ємністю 0,5 л типу "Тонда гвинт" колір скла-прозорий (договір № 10/07-09 від 10.07.09р.) та склопляшку ємністю 0,25 л типу "Бордо" та склопляшку ємністю 0,75 л типу "Абсолют", колір скла-прозорий (договір № 27/07-09 від 27.07.09р.), а відповідач зобов"язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених даними договорами.

          Відповідно до п. 2.11 вищевказаних договорів датою поставки товару вважається дата передачі товару в розпорядження перевізника (вказується на штемпелі залізничної накладної або дата підписання видаткової або товарно-транспортної накладних на товар).

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання виконав належним чином, поставив відповідачу товару на загальну суму 409 639 грн. 03 коп. про що свідчать наявні в матеріалах справи та підписані представниками сторін видаткові накладні № РН-0000006 від 14.07.09р., № РН-0000007 від 16.07.09р., № РН-0000026 від 26.08.09р., № РН-0000028 від 29.08.09р., № РН-0000029 від 29.08.09р., № РН-0000038 від 24.09.09р., № РН-0000021 від 14.08.09р.

          Пунктами 5.4 договору від 10.07.09р. та 5.6 договору від 27.07.09р. передбачено, що оплата кожної окремої партії товару здійснюється покупцем (відповідачем) у повному обсязі шляхом оплати у строк, що не перевищує 15 (п"ятнадцяти) календарних днів з дня отримання товару від постачальника.

          Проте, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, останній свої договірні зобов"язання виконав неналежним чином, у встановлені строки за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, у зв"язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на час звернення з позовом до суду становить 334 999 грн. 99 коп. та підтверджується поданим суду розрахунком.

          Складовою частиною цивільних правовідносин є цивільно-правові зобов"язання. Виконання цивільно-правового зобов"язання передбачає, зокрема, вчинення боржником певних дій відносно предмету зобов"язання - матеріальних благ (грошей), у зв"язку з передачею яких встановлюються зобов"язання.

          Згідно статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

          Приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

          За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги доводи позивача, неподання відповідачем доказів в спростування вимог позивача щодо сплати заборгованості за поставлену згідно договору продукцію, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 334 999 грн. 99 коп.

          Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Пунктом 8.1 договорів передбачена відповідальність покупця (відповідача) у випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на момент прострочення. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 26 505 грн. 99 коп. пені.

          Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Позивач неодноразово звертався до відповідача претензіями № 01/12-09 від 03.12.09р. та № 02/12-09 від 03.12.09р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, доказів виконання якої суду не подано.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 26 505 грн. 99 коп.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання. Згідно поданого розрахунку, відповідачу нараховано 11 505 грн. 62 коп. інфляційних збитків та 3% річних 3 878 грн. 92 коп.

          Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 505 грн. 62 коп. інфляційних збитків та 3% річних 3 878 грн. 92 коп.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно частини 2 статті 34 обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 20, 216 Господарського кодексу України, ст. ст. 14, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. ст. 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов задовольнити.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Зірниця", вул. Польова, буд. 5, м. Івано-Франківськ, 76000 (р/р 26006080000036 в ВАТ "ВіЕйБіБанк", МФО 380537, код ЄДРПОУ 01563068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГласПродукт", вул. Жовтнева, 1, смт. Рокитне, Рівненська область, 34200 (р/р 2600501011214 в Рівенській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 333670, код ЄДРПОУ 35846195) - 334 999 грн. 99 коп. основного боргу, 11 505 грн. 62 коп. інфляційних збитків, 3% річних 3 878 грн. 92 коп., 26 505 грн. 99 коп. пені, 3 768 грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

                                                            рішення підписане 14.04.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 14.04.10