Ухвала суду № 89547313, 29.05.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1354/19

Провадження № 1-кс/565/148/20

Провадження № 1-кс/565/147/20

Провадження №1-кс/565/149/20

Провадження №1-кс/565/150/20

У Х В А Л А

29 травня 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області колегіально в складі:

- головуючого - судді Горегляд О.І.,

- судді - Зейкана І.Ю.,

- судді - Малкова В.В.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Алексейчик А.О.,

- прокурора - Харечка О.П.,

- потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

- представника потерпілих - адвоката Меніка В.В.,

- обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

- захисників обвинувачених: адвокатів - Мороз Л.С., Горюнова І.М., Бурми О.В., Януля В.С.,

здійснивши в залі судового засідання у відкритому судовому засіданні розгляд клопотань прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області Харечка О.П. про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12019180190000069, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2019 року, про обвинувачення: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У кримінальному провадженні №12019180190000069 від 08 лютого 2019 року, яке перебуває на розгляді Кузнецовського міського суду Рівненської області, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України. Правова кваліфікація інкримінованих кримінальних правопорушень - організація вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб у складі організованої злочинної групи, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, а також організація незаконного поводження зі зброєю і бойовими припасами, тобто носіння, зберігання, придбання, передача вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненого організованою групою, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

28 травня 2020 року на розгляд Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшли письмові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області Харечка О.П. (далі - прокурора) від 27 травня 2020 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Згідно з доводами прокурора, викладеними у вказаних клопотаннях, причетність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих їм злочинів та обґрунтованість підозри (обвинувачення) підтверджується такими зібраними під час досудового розслідування матеріалами: протоколом огляду місця події від 08 лютого 2019 року, під час якого зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, обстановку на місці вчинення злочину та зафіксовано вилучення предметів, які мають доказове значення (зокрема, фрагментів дерев`яної бити та п`яти гільз від патронів автоматичної зброї, калібру 5,45 мм); лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 від 08 лютого 2019 року, яким встановлено причину смерті останнього внаслідок отриманих ним вогнепальних поранень; протоколами допитів підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 09 лютого 2019 року, які свідчать, що під час проведення цих слідчих дій останні визнали свою участь у здійсненні озброєного нападу на загиблого ОСОБА_7 та умисного спричинення йому тілесних ушкоджень у ділянці голови та заподіяння вогнепальних поранень тулуба, а також прямо вказали на ОСОБА_3 як на особу, яка замовила та зорганізувала вчинення вказаного злочину та з метою його виконання надала знаряддя вчинення злочину - пістолет, дерев`яні бити, наручники, газовий балончик, бойову автоматичну зброю, транспортні засоби, тощо; протоколами слідчих експериментів за участю підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , під час яких останні в повному обсязі підтвердили раніше надані ними показання, а також на місцевості показали і відтворили окремі обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , вказали на місцезнаходження транспортних засобів, бойової автоматичної вогнепальної зброї та інших знарядь злочину, де й були виявлені вказані предмети, що є об`єктивним підтвердженням показань підозрюваних; протоколами одночасних допитів за участю підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , якими повністю підтверджуються раніше надані ними показання; матеріалами прикордонної служби ВПС «Березове» від 09 лютого 2019 року, які підтверджують факт затримання підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 безпосередньо після вчинення ними інкримінованого їм злочину у прикордонній смузі поруч з Республікою Білорусь; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтвердили, що чули постріли автоматичної зброї на подвір`ї ОСОБА_7 у момент вчинення вбивства останнього, а також безпосередньо після вчинення злочину бачили рух мотоцикла з невідомими особами від місця вчинення злочину, що також є об`єктивним підтвердженням показань, наданих підозрюваними ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; протоколами огляду місця події від 09 лютого 2019 року, під час яких виявлено ключ від мотоцикла, який використовувався під час вчинення злочину, газовий балончик « Кобра 1Н», а також бойову автоматичну вогнепальну зброю у місцях, які попередньо під час слідчих експериментів вказали підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та іншими матеріалами кримінального провадження. Матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовується підозра, в ході виконання вимог ст.290 КПК України стороною обвинувачення надані для ознайомлення стороні захисту в повному обсязі та надані суду для дослідження. Згідно з твердженнями прокурора на даний час ризики, що передбачені п.п.1, 3-5 ст.177 КПК України, які раніше встановлені при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час не зменшились та продовжують існувати. Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подані на розгляд суду з метою забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та запобігти наступним ризикам: 1) переховуванню обвинувачених від суду з огляду на такі обставини: один із злочинів, який інкримінується обвинуваченим, відноситься до особливо тяжкого злочину та передбачає максимальну міру покарання у виді довічного позбавлення волі; місце проживання ОСОБА_3 розташоване в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області - у прикордонній смузі, де діє спрощений порядок перетину державного кордону України; одразу після вчинення злочину ОСОБА_3 виїхав із с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області до м.Рівне, де й був затриманий працівниками поліції на підставі ст.208 КПК України; залишення місця вчинення злочину і подальше затримання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після вчинення злочину співробітниками Державної прикордонної служби у прикордонній смузі поруч державного кордону України, поза пунктом пропуску; 2) перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, так як ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 діяли спільно згідно із заздалегідь розробленого та обумовленого плану вчинення злочину та згідно з показаннями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вони спільно з ОСОБА_4 з метою приховання слідів цього злочину після його вчинення приховали знаряддя вчинення злочину - мотоцикл та бойову автоматичну зброю, які мають доказове значення в цьому кримінальному провадженні, а ОСОБА_3 з метою приховання слідів злочину та уникнення відповідальності після вчинення злочину вказав ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знищити (видалити) з мобільних телефонів, які перебували в їхньому користуванні, будь-яку переписку та вхідні/вихідні дзвінки між ними; 3) вчинення обвинуваченими прямо (особисто) чи опосередковано (за допомогою сторонніх осіб) тиску на свідків і потерпілих з метою зміни ними показань, місце проживання яких достеменно відомо обвинуваченим, що підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_9 в судовому засіданні про висловлення обвинуваченими в їхню сторону погроз; 4) вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченими з огляду на те, що в них відсутні будь-які міцні соціальні зв`язки, так як вони не мають постійного місця роботи, є неодруженими, не мають на утриманні будь-яких осіб та обвинувачуються у вчиненні злочину, який має підвищену суспільну небезпеку, про що свідчить характер злочину, який інкримінується обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зокрема: умисел, спрямований на позбавлення життя людини, умисний, спланований та організований характер дій, залучення до виконання цього злочину інших осіб, використання бойової вогнепальної зброї, дерев`яних бит, а також, враховуючи, що ОСОБА_5 в 2015 році притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений до позбавлення волі Кузнецовським міським судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, у зв`язку з чим на даний час має незняту та непогашену судимість. ОСОБА_4 в 2017 році притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінованого йому злочину перебував у статусі обвинуваченого в кримінальному провадженні №12016180190000590 від 06 грудня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та на даний час має судимість за ч.2 ст.125 КК України в іншому кримінальному провадженні. На переконання сторони обвинувачення, протиправна діяльність обвинувачених має стійкий, систематичний і організований характер та набула форми злочинного промислу. Окрім цього, в обґрунтування поданих клопотань прокурор покликається на те, що відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законним і обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини по справі та переховування особи від правосуддя, при цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи. Сторона обвинувачення вважає, що за вказаних обставин в їх сукупності з врахуванням особливостей обвинувачених та їх поведінки забезпечити виконання ними покладених процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, зазначеним у клопотаннях, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо. При цьому прокурор покликається також на ч.4 ст.183 КПК України, згідно з якою суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, або щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Копії клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надані обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 28 травня 2020 року, що підтверджується їх розписками від 28 травня 2020 року та поясненнями, наданими в судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор Харечко О.П. повністю підтримав вказані клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 терміном на 60 діб без визначення розміру застави із наведених підстав і мотивів.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Менік В.В. підтримали зазначені клопотання прокурора та просили суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 діб без визначення розміру застави.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисники - адвокати Мороз Л.С., Горюнов І.М., Бурма О.В. і Януль В.С. у судовому засіданні заперечили проти клопотань прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою та просили суд обрати їм більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він не згідний з прокурором, так як непричетний до вчинення злочинів, які йому інкриміновані в цьому кримінальному провадженні, вважає, що обвинувачення є надуманим, оскільки ґрунтується лише на першопочаткових показаннях ОСОБА_6 , слідчому експерименті із участю ОСОБА_6 і висновках експертиз. Просив скасувати запобіжний захід щодо нього або змінити на більш м`який.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Мороз Л.С. висловила свою незгоду із клопотанням прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, зазначивши, що воно є ідентичним із попередніми клопотаннями прокурора та містить ті самі ризики і дані, наведені в обґрунтування наявності підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Покликається на п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши, що обґрунтування будь-якого строку має бути переконливо доведеним органом влади і в зв`язку з перебігом часу з моменту затримання особи ризики зменшуються, тому кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування наявності ризиків іншими даними. Вважає незаконною підозру ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, так як жоден із досліджених доказів її не підтверджує. З цих мотивів та з врахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання в с. Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, орендує квартиру в м.Рівне, є засновником і директором фірми, яка діє нині, обов`язки директора якої виконує ОСОБА_13 , адвокат Мороз Л.С. просила суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 інший більш м`який запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт з врахуванням доводів його захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Горюнов І.М. вважає, що клопотання прокурора не може бути задоволеним через ненадання прокурором жодних належних і допустимих доказів у обґрунтування заявленої підозри у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7 за замовленням та з корисливих мотивів, при цьому просить врахувати обставини, викладені у поданих стороною захисту з цього приводу клопотаннях та апеляційних скаргах. Зазначив, що прокурор детально не обґрунтував необхідність продовження строку тримання під вартою його підзахисного та не аргументував, що дія зазначених ним ризиків продовжується. На думку адвоката Горюнова І.М., на момент затримання ОСОБА_4 можливо існували вказані прокурором ризики, проте на теперішній час вони зникли. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 не може незаконно впливати на свідків, так як проживає від їх місця проживання на відстані 130 км, і доказів наявності цього ризику суду не надано. Доводи прокурора про злочинний промисел вважає безпідставними і необґрунтованими. Адвокат Горюнов І.М. пояснив, що обвинувачений ОСОБА_4 неодружений і немає місця роботи, раніше вчинив злочин, судимість якого погашена, тому ці обставини не підтверджують наявність наведених прокурором ризиків. З цих мотивів, просив обрати обвинуваченому ОСОБА_4 інший запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він не підтримує клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурором наведені ті самі обставини і ризики.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Бурма О.В. заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Вказав, що із кожним перебігом судового розгляду ризики зменшуються або перестають існувати. У даному випадку його підзахисний не може незаконно впливати на недопитаних судом свідків, заявлених стороною обвинувачення, так як один із них перебуває в зоні АТО, а інший - легендований, тому обвинуваченому ОСОБА_5 є невідомим. На думку адвоката Бурми О.В., ризик незаконного впливу на потерпілих є сумнівним, оскільки останні зазначали про погрози лише з боку обвинуваченого ОСОБА_3 , і його можна запобігти шляхом застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю. Зазначений прокурором злочинний промисел оспорює з огляду на недоведеність постійного характеру злочинної діяльності та відсутність з 2015 року - з моменту останнього засудження обвинуваченого ОСОБА_5 даних про вчинення останнім будь-яких протиправних дій, в тому числі адміністративних правопорушень. З врахуванням наведеного, а також відсутності на теперішній час обґрунтованої підозри за дослідженими матеріалами справи, адвокат Бурма О.В. просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 не підтримав клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважає, що обвинувачення у вчиненні інкримінованих злочинів базується лише на його допиті, з якого сторона обвинувачення зробила слідчим експериментом. Обвинувачений ОСОБА_6 просив суд обрати йому більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката Януля В.С. клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою є безпідставним і необґрунтованим. Вважає, що в даному випадку відсутні завлені прокурором ризики, а підозра у вчиненні інкримінованих злочинів є необґрунтованою. Адвокат Януль В.С. підтримав висловлені доводи захисників інших обвинувачених. Окрім цього, просив врахувати, що у підтвердження наявності ризиків переховування його підзахисного від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурором не надано доказів, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів та вчинення незаконного впливу на свідків є неможливим і нереальним в силу здійснення судом їх дослідження та проведення допиту свідків, які до того ж не давали показань про чинення на них тиску з боку обвинуваченого ОСОБА_6 , а чинення незаконного впливу на інших обвинувачених виключається їх спільним перебуванням в умовах слідчого ізолятора та конвоюванням. Зазначив, що в обґрунтування наявності злочинного промислу прокурор не навів відповідних випадків вчинення злочинів, яких має бути не менше двох. Адвокат Януль В.С. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою та обрати останньому менш суворий запобіжний захід, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, багатодітну сім`ю та є раніше несудимим, тому домашній арешт може запобігти можливим ризикам.

Заслухавши думки учасників процесу, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора Харечка О.П. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

До такого висновку колегія суддів прийшла з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 і п.п.4, 5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року апеляційні скарги захисника Януля В.С. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника Мороз Л.С. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Бурми О.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 січня 2020 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін. Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття обвинувачених під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо кожного з них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинувачених може забезпечити і більш м`який запобіжний захід. З урахуванням наведеного, даних про осіб обвинувачених та тяжкості інкримінованих їм діянь, те, що останні обвинувачуються у вчиненні в тому числі і особливо тяжкого злочину, їх вік та стан здоров`я, відсутність медичних документів, в підтвердження неможливості утримання обвинувачених в слідчому ізоляторі, апеляційний суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката Януля В.С., захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Мороз Л.С., захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Бурми О.В. залишено без задоволення, а ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2020 року, якою продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - без змін. Апеляційний суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора вмотивовано задоволено судом. Зазначені обставини і наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в подальшому триманні обвинувачених під вартою, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Дані підстави і наявність ризиків не змінились і по теперішній час. Дані про осіб обвинувачених, їх соціальний стан, на які посилаються захисники у поданих апеляційних скаргах, не зменшують ризики у кримінальному провадженні та не впливають на правильність висновку місцевого суду щодо необхідності застосування до обвинувачених саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З урахуванням наведеного та, враховуючи, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні злочину, який вчинений із застосуванням насильства та спричинив загибель людини, за наявності реальних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на думку апеляційного суду є доведеними прокурором та ґрунтуються на реальних доказах, що містяться у матеріалах кримінального провадження, суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід, такий як домашній арешт, є недостатнім для запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2020 рокупродовжено дію обраного обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. Зазначена ухвала суду закінчує свою дію 08 червня 2020 року.

Завершення судового розгляду даного кримінального провадження до цієї дати є неможливим, враховуючи кількість його учасників та обсяг доказів, що підлягають дослідженню, в тому числі необхідність здійснення судом виклику свідків обвинувачення, які ще є недопитаними, в тому числі нових свідків, необхідність здійснення дослідження речових доказів і звукозаписів, необхідність здійснення судом подальшого виклику свідків, заявлених стороною захисту, в тому числі нових свідків, допит яких відповідно до ч.1 ст.349 КПК України здійснюється у другу чергу після дослідження доказів зі сторони обвинувачення.

При цьому суд також врахував, що здійснення судового розгляду цього кримінального провадження у період часу з 01 березня 2020 року до 15 березня 2020 року було унеможливлене відсутністю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Бурми О.В. у зв`язку з його перебуванням на відпочинку за межами України згідно повідомлень останнього. До того ж обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні 28 лютого 2020 року зазначив, що він не бажає собі іншого захисника в цьому кримінальному провадженні, окрім адвоката Бурми О.В. У подальшому судовий розгляд вказаного кримінального провадження по суті у заздалегідь призначені судові засідання 07 квітня 2020 року о 12 годині 00 хвилин і 08 квітня 2020 року о 10 годині 00 хвилин не відбувся з причин неявки захисників обвинувачених - адвокатів Мороз Л.С., Горюнова І.М., Бурми О.В., Януля В.С. і Петриченка О.Р., участь яких у даному кримінальному провадженні відповідно до ч.1 ст.52 КПК України є обов`язковою.

Судом встановлено, що надані суду матеріали та висновок органу досудового розслідування вказують про обґрунтованість підозри щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, та про обґрунтованість підозри щодо вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України.

При цьому суд врахував, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.

Відповідно до п.57 рішення Європейського суду з прав людини за скаргою №25629/94 від 27 листопада 1997 року по справі « К.Ф. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід`ємним елементом запобіжної ґарантії проти свавільного арешту й затримання і це передбачено підпунктом с) пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кембелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, серія А, №182, с.16, п.32). Однак факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий самий рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, серія A, №300-A, с.27, п.55).

Твердження сторони захисту про відсутність доказів є передчасними та спростовуються змістом клопотань прокурора із покликанням на відповідні докази, надані суду стороною обвинувачення в обґрунтування підозри ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, які на теперішній час досліджені судом не в повному обсязі.

Колегія суддів взяла до уваги, що на момент затримання обвинувачені за зареєстрованим місцем їх проживання не перебували. Обвинувачений ОСОБА_3 , який має зареєстроване місце проживання в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, був затриманий в м.Рівне. Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які мають зареєстроване місце проживання в с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області , були затриманні співробітниками Державної прикордонної служби в с.Березове Рокитнівського району Рівненської області у прикордонній смузі поруч державного кордону України.

Із пояснень обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і їх захисників, наданих суду, змісту обвинувального акта і письмових клопотань прокурора Харечка О.П. від 27 травня 2020 року, суд встановив, що обвинувачені - неодружені, не навчаються, не працюють, будь-які особи на їх утриманні не перебувають.

Існування обставин, які б достовірно свідчили про наявність міцних соціальних зв`язків у місці постійного проживання обвинувачених, наявність в них офіційної роботи та легальних доходів, обвинувачені та їх захисники не підтвердили, жодних доказів про це суду не надали. Сама по собі наявність в обвинувачених родини без підтвердження підтримання ними із родиною позитивного емоційного зв`язку не є доказом міцності соціальних зв`язків обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Мороз Л.С. не надали суду доказів, які б підтверджували, що до затримання станом на 09 лютого 2019 року обвинувачений ОСОБА_3 працював директором ТзОВ «Аскін Ворк» та отримував заробітну плату. Цих обставин не підтверджують надані суду копії документів: протоколу установчих зборів засновників ТзОВ «Аскін Ворк» №1 від 01 жовтня 2018 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08 жовтня 2018 року, наказу ТзОВ «Аскін Ворк» №1 від 09 жовтня 2018 року, та витягу з реєстру платників єдиного податку від 17 жовтня 2018 року. Зазначені документи стосуються обставин, які існували станом на 01 жовтня 2018 року, 08 жовтня 2018 року, 09 жовтня 2018 року і 17 жовтня 2018 року відповідно. Надана суду адвокатом Мороз Л.С. копія договору оренди квартири від 01 липня 2019 року, згідно з якою ОСОБА_3 є орендарем квартири АДРЕСА_7 строком 12 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом прийому-передачі, спростовує наявність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого ОСОБА_3 за зареєстрованим місцем його постійного проживання - в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області. Навпаки ця обставина свідчить, що обвинувачений ОСОБА_3 змінив місце свого проживання.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, що є особливо тяжким злочином і тяжким злочином відповідно, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна та позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є також обвинуваченим в кримінальному провадженні №12016180190000590 від 06 грудня 2016 року за ч.3 ст.187 КК України. Окрім того, за результатами розгляду кримінального провадження №12017180190000023 від 14 січня 2017 року відповідно до вироку Рокитнівського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2019 року та ухвали Рівненського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, прийнятих у справі №571/422/17, ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, що є злочином проти здоров`я людини.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також раніше вчиняли злочини.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 березня 2017 року визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік 6 місяців на підставі ст.ст.75, 104 КК України. Звільнений від призначеного покарання ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2018 року по закінченню іспитового строку.

Обвинувачений ОСОБА_5 вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 січня 2016 року визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки без конфіскації майна, вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 березня 2017 року визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, відбував покарання в Цуманській ВК Волинської області. Вказана судимість незнята і непогашена.

Обвинувачений ОСОБА_6 вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 грудня 2014 року визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років та звільнено від відбування вказаного покарання і встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки на підставі ст.75 КК України. Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 лютого 2017 року він звільнений від призначеного покарання після закінчення іспитового строку.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_3 зарекомендував себе негативно, що підтверджується його характеристикою, наданою Старосільською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області 11 лютого 2019 року.

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 грудня 2019 року на обвинуваченого ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді 45 годин громадських робіт за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство).

Наведені обставини вказують на суспільну небезпечність обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Допитані судом потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_9 підтвердили наявність ризику вчинення незаконного впливу на потерпілих та свідків з боку обвинувачених як безпосередньо у приміщенні суду, так і за місцем їх проживання через сторонніх осіб, що здійснюється у період цього судового провадження та пов`язано із розглядом даного кримінального провадження.

Наявність цього ризику підтверджено також відеозаписом, наданим суду 24 грудня 2019 року захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом Мороз Л.С. до клопотання про розгляд кримінального провадження в закритому судовому засіданні, який досліджений судом та вказує про прямі погрози обвинуваченого ОСОБА_3 в адресу потерпілого ОСОБА_1 .

Суд врахував, що на теперішній час є допитаними не всі свідки, що заявлені стороною обвинувачення та стороною захисту, частина з них є жителями с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, односельчанами, знайомими та родичами обвинуваченого ОСОБА_3 , що посилює ступінь ризику незаконного впливу на цих свідків з боку обвинувачених.

Відмова обвинувачених від конвоювання до суду та затягування ними часу їх конвоювання до суду, на що вказують рапорти командира 2-го відділення 2-го взводу РКС ГУНП в Рівненській області Пашка В.О. від 28 листопада 2019 року, від 09 грудня 2019 року, від 08 січня 2020 року та лист Роти конвойної служби ГУНП в Рівненській області №4/39/01-2020 від 13 січня 2020 року, є обставинами, які свідчать про незаконну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час судового розгляду даного кримінального провадження та підтверджують наявність ризиків переховування від суду та перешкоджання обвинуваченими кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім цього, судом враховано, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 упродовж судового розгляду даного кримінального провадження порушували порядок у залі судового засідання, за що неодноразово отримували від головуючого судді попередження про їх видалення з зали судового засідання в разі повторення ними зазначених дій, в тому числі 06 травня 2020 року, 08 травня 2020 року, 21 травня 2020 року і 25 травня 2020 року.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 19 лютого 2020 року, постановленою без виходу в нарадчу кімнату, що занесена секретарем судового засідання в журнал судового засідання, обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ч.1 ст.330 КПК України видалено з зали засідання тимчасово на одне судове засідання - 19 лютого 2020 року, після чого обвинуваченому ОСОБА_5 судом була надана можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності. Наявність цих обставин підтверджується журналами судових засідань та записом судових засідань, зроблених за допомогою технічних засобів.

Вказана неправомірна процесуальна поведінка обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час судового розгляду даного кримінального провадження доводить створення обвинуваченими перешкод правосуддю та посилює ступінь ризику перешкоджання обвинуваченими кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, сукупність зазначених обставин вказує на те, що обґрунтування наявності зазначених ризиків не зводиться лише до тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень. У даному випадку серйозність висунутого обвинувачення не є головним чинником для оцінки можливості того, що обвинувачені переховуватимуться від правосуддя, незаконно впливатимуть на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджатимуть відправленню правосуддя, вчинятимуть нові злочинні дії, однак суворість покарання, що загрожує обвинуваченим, має значення для оцінки небезпеки їх зникнення або вчинення нових злочинів.

З огляду на наведені обставини, колегія суду на даний час має тверде переконання, що дані, які свідчать про існування ризиків переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення ними інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є достатньо вагомими та такими, що виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою.

Отже, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що єдиним дієвим запобіжним заходом для обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у даному випадку є тримання під вартою, строк якого необхідно продовжити до 60 (шістдесяти) днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вказаних ризиків, існування яких обґрунтовано прокурором.

З врахуванням того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину, який вчинений із застосуванням насильства та спричинив загибель людини, на підставі ч.4 ст.183 КПК України суд визнав за необхідне не визначати розмір застави обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 199, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області Харечка О.П. про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити дію обраного обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Ухвала суду закінчує свою дію 27 липня 2020 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які перебувають під вартою, - у цей строк з дня отримання копії даної ухвали суду.

Головуючий суддя Горегляд О.І.

Суддя Зейкан І.Ю.

Суддя Малков В.В.