Ухвала суду № 89547137, 13.05.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1904/19

Провадження №1-кс/548/288/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2020 року м. Хорол

Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.,

прокурора Лобач Е.В.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Садового В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Хорол скаргу адвоката Садового Віктора Володимировича , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 02.03.2020 року по справі № 548/1904/19 ,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Садовий Віктор Володимирович , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на повідомлення про підозру від 02.03.2020 року по справі № 548/1904/19, в якій прохав скасувати повідомлення про підозру по справі №548/1904/20 в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, що вчинене в особливо великих розмірах, а також у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України щодо ОСОБА_1 , Хорольського міського голови, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ; зобов`язати уповноважену особу вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №120191170330000298 про дату та час повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 , Хорольського міського голови , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

В обгрунтування скарги вказав, що 02 березня 2020 року прокурором Полтавської області Ярославом Олеговичем Голинським ОСОБА_1 було оголошено підозру в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, що вчинене в особливо великих розмірах, а також у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України.

02 травня 2020 року минуло два місяці з дня повідомлення про підозру. Отже підозра підлягає оскарженню у відповідності до чинного законодавства. Скаржник вважає, пред`явлену ОСОБА_1 підозру безпідставною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Не можна погодитися з визначенням та врахуванням рівня обґрунтованості пред`явленої підозри. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom» від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і ЙонкалопротиУкраїни» (заява № 42310/04)). Тобто, наявні в матеріалах провадження докази є недостатніми для висновку, що підозра є вочевидь обґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Виходячи з цього, у підозрі не вказано вид умислу, розміру збитків, що є порушенням законодавства , (так як інкриміновані мені злочини здійснюються лише з прямим умислом), як і не надано будь-яких доказів про те, що підозрюваний усвідомлював та завідомо знав про неправдивий характер тих відомостей, які були в документах, що інкримінуються в підозрі, стороною обвинувачення суду надано не було.

Скаржник наголосив, що використання коштів проводилося міським головою відповідно до рішень сесій Хорольської міської ради та укладених на їх підставі договорів і це повністю спростовує зловживання службовим становищем, попередню змову з групою осіб, умисел та користь, службове підроблення та все інше, що вказується в підозрі. Відповідно до акту №1 від 29.12.2018 року (додається) проводилися роботи по усуненню недоліків у виконанні робіт і склад інкримінованих мені злочинів відсутній. Тому підозра є необґрунтованою та безпідставною.

Підсумовуючи вищевикладене скаржник наголошує на безпідставності оголошеної ОСОБА_1 підозри, її незаконності. 1.Визначене стороною обвинувачення «завищення обсягів робіт» підрядником не є тотожним до заподіяння шкоди, яка не визначена будівельно-технічною та економічною експертизою і на яку вона навіть не посилається в повідомленні про підозру. 2.Повідомлення про підозру грунтується на припущеннях і повністю суперечить вимогам ст.91 КПК України щодо обставин, які підлягають доказуванню. Цією статтею чітко визначено, що у кримінальному провадженні доказуванню підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням. 3.Відсутні будь-які об`єктивні посилання на існування будь-яких дій по зговору з іншими особами, хоча як кваліфікуюча ознака «за попередньою змовою групою осіб» в повідомленні про підозру при кваліфікації дій підозрюваного існують. Не зазначено, що це за особи, коли, як і про що відбувався зговір. Не визначені ролі цих осіб, їх відношення до описаних у підозрі подіях, види співучасті у відповідності із ст.ст.26,27 КК України. Достеменно відомо, що ОСОБА_2 , яка здійснювала технічний нагляд за будівництвом, засуджена Хорольським районним судом 21.06.2019 року за ст.358 ч.2 КК України і у вироку цього суду немає ніяких натяків на змову групи осіб. 4.Відсутні будь-які докази отримання підозрюваним ОСОБА_1 вигоди від інкримінованих йому дій. 5. Описова частина вчинення правопорушення за ст.366 ч.1 КК України не витримує ніякої критики - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів шляхом їх підписання. Видача офіційного документу передбачає його формування, чого не було у випадку із ОСОБА_1 , так як акт виконаних робіт підписували підрядник і представник технагляду за будівництвом.

В судовому засіданні скаржник - адвокат Садовий В.В. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали скаргу та прохали її задовольнити з підстав наведених у ній.

В судовому засіданні прокурор Лобач Е.В. заперечував проти скарги та прохав відмовити у її задоволенні.

Дослідивши матеріали скарги, встановлено наступне.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право підозрюваного, його захисником чи законним представником оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Відповідно до п.4 параграфу 2 Прикінцевих положень Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, зміни, які були внесені до ч. 1 ст. 303 КПК України в частині її доповнення пунктом 10, застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто з 08.07.2019 року.

Встановлено, що СВ Хорольського ВП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019170330000298 від 08.07.2019 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченогоч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КПК України.

З поданої скарги вбачається, що підставою для скасування повідомлення про підозру заявник вважає те, що підозра ґрунтується на недостатніх та недостовірних доказах та те, що здійснив вручення підозри неналежний суб`єкт.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст.277 КПК України.

Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вищевказаних процесуальних норм.

Відповідно до положень ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).

Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

За своїм змістом повідомлена 02.03.2020 року ОСОБА_1 підозра відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення прокурором були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_1 причетний до вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.1 ст.366КПК України.

За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати те, що у ході розгляду цієї скарги підлягає з`ясуванню дотримання у ході повідомлення про підозру ОСОБА_1 вимог глави 22 КПК України, в тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.ст.276, 277, 278 КПК України, з чого вбачається, що при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_1 було дотримано вимог положень ст.276-278 КПК України, а тому подана скарга задоволенню не підлягає.

Інші доводи сторони захисту про відсутність доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення не є предметом розгляду слідчого судді, оскільки повинні перевірятись при розгляді обвинувального акту в суді.

На підставі викладеного, прихожу до висновку про відмову в задоволенні скарги.

З огляду за зазначене та керуючись ст.ст. 303-309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги адвоката Садового Віктора Володимировича , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 02.03.2020 року по справі № 548/1904/19 ,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлений 18.05.2020 року

Слідчий суддя : О.В. Коновод