Ухвала суду № 89545493, 01.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8658/20

Провадження № 2/522/4799/20

У Х В А Л А

01 червня 2020 року суддя Приморського районного суду міста Одеси Чернявська Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Пашичевої Г.Л. та АН «Лідер» про визнання договору купівлі-продажу частки квартири недійсним,

встановив:

29.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу частки квартири недійсним.

Так, статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, в порядку за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачкою заявлено дві немайнові вимоги: 1) визнання договору дарування удаваним та таким що приховує договір купівлі-продажу квартири; 2) визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, який вчинений під впливом обману та одна вимога майнового характеру – зобовязання відповідача повернути позивачу усе те, що вона одержала від правочину, а саме 8200 доларів США.

В порядку ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно до п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за звернення до суду з майновими вимогами складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 1 відсоток ціни позову, але не менше 840,80 грн. та не більше 10510 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір за звернення до суду фізичної особи з позовною заявою немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн.

Таким чином, Позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3874,60 грн.

Одночасно позивач подала клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, у якому просить відстрочити сплату судового збору, оскільки у неї скрутне матеріальне становище, так як вона є пенсіонером з 14.03.2004 року відповідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 від 14.03.2004 року та немає іншого доходу відповідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №64803 від 04.05.2020 р. та у неї на утриманні знаходиться її мати ОСОБА_4 , яка також пенсіонер.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору та матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір», а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закон України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.

Відповідно до статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення/розстрочення чи звільнення від сплати судового збору ні Закон України «Про судовий збір», ні ЦПК України не передбачають.

Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Крім цього, в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, згідно із положеннями частини другої статті 12 ЦПК України усі учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивачкою не надано, а сам факт того, що вона не отримала дохід за звітний період, не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи зменшення розміру судового збору.

Між тим, як вбачається з тексту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач ОСОБА_1 зазначає, що передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 8200 доларів США за договором дарування від 06.04.2019 року, тобто мала деякі заощадження, що ставить таким чином під сумнів твердження позивача про її складний майновий стан.

Попри це, суд звертає увагу на те, що позивач просить саме відстрочити сплату судового збору за подачу позову, а не звільнити від сплати судового збору, що також спростовує посилання позивача на тяжкий майновий стан і свідчить на користь того, що позивач має певний дохід і буде в змозі оплати судовий збір пізніше. Водночас, жодних доказів того, що саме зараз позивач неспроможний сплатити судовий збір, через причини, які не залежать від її волі, позивач не надала та судом не встановлено.

Крім того, як слідує із копії паспорту громадянина України ОСОБА_4 , вона не зареєстрована за адресою, що вказана в позовній заяві, де мешкає позивач, що також не може однозначно свідчити про перебування на утриманні позивача і їх спільному проживанні за адресою: АДРЕСА_1 , так як ОСОБА_1 19.04.2019 року знята з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору.

Таким чином, за подачу даного позову позивачу слід сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

У зв`язку з наведеним, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору слід відмовити.

З урахуванням викладеного, з`ясовано, що позивачем не наданий документ, який підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, у зв`язку з тим, що позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, тому вважаю необхідним позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви щодо сплату судового збору, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 136, 260, 261 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Пашичевої Г.Л. та АН «Лідер» про визнання договору купівлі-продажу частки квартири недійсним відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Пашичевої Г.Л. та АН «Лідер» про визнання договору купівлі-продажу частки квартири недійсним залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків в позовній заяві щодо сплати судового збору, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Л. М. Чернявська