Рішення № 89544717, 29.05.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 29.05.2020

Справа № 501/977/18

2/501/498/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смирнова В.В.,

за участю секретаря - Ясенчук Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області в порядку письмового провадження цивільну справу № 501/977/18

за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1

до

відповідача: ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1

відповідача:Чорноморської міської ради Одеської області, місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 33

відповідача:виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, місце знаходження: Одеська область, місто Чорноморськ, проспект Миру, 33

третя особа: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 33

предмет та підстави позову: про визнання права власності;

учасники справи не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

ВСТАНОВИВ:

І. виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Чорноморської міської ради Одеської області та виконкому Чорноморської міської ради Одеської області з вимогою про визнання права власності на 51/100 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 та який в цілому складається з: веранди площею 10,3 м.кв., кухні площею 5,2 м.кв., санвузла площею 4, 1 м.кв., жилої кімнати площею 9, 7 м.кв., жилої кімнати площею 10, 2 м.кв., жилої кімнати площею 11, 2 м.кв., коридору площею 4,1 кв.м., веранди площею 3,6 м.кв., підвалу площею 12, 4 м.кв., двома літніми кухнями, вбиральнею та мотивувала свої вимоги тим, що в 2010 р. у неї сталась пожежа на даху будинку та згоріла стіна горища, і замість згорілої стіни вона встановила капітальну. Крім того, вона на горищі зробила перебудову внаслідок чого змінилась загальна площа будинку. Дозвіл на перепланування вона не отримувала, перебудова здійснена нею самостійно.

За реконструкцію мансардного поверху будинку без проектної документації та дозвільних документів вона була притягнута до адміністративної відповідальності органом ДАБК.

Вважає, що ця перебудова є незначною та не порушує ні чиїх прав.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, просила повністю відмовити в його задоволені та своє невизнання позиву мотивувала тим, що ОСОБА_1 бажає узаконити самочинну будівлю на своїй земельній ділянки через рішення суду та шляхом визнання права власності. До неї, як співвідповідача, не заявлено ніяких позовних вимог, а тому, вважає, що ОСОБА_1 вибрала неналежний спосіб захисту своїх прав (а.с. 48-52).

Чорноморська міська рада та виконком Чорноморської міської ради Одеської області, як відповідачі, теж не визнали позов та просили у позові відмовити в повному обсязі на тих самих підставах (а.с. 56-58).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представником ОСОБА_2 були заявлені клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи представника органу ДАБК Чорноморської міськради Одеської області та про визначення позовних вимог до ОСОБА_2 (88-91).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

25.04.2018 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області відкрито провадження по справі та призначено експертизу (а.с.42).

01.08.2019 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області поновлено провадження по справі та призначено до розгляду (а.с. 82).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 04.09.2019 р. залучено до участі у справі відділ ДАБК Чорноморської міської ради Одеської області (а.с. 104).

23.03.2020 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області призначено до розгляду в порядку письмового провадження (а.с. 141).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласникам житлового будинку за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.14-25).

ОСОБА_1 належить 51/100 частка власності в будівлі та господарських спорудах, а ОСОБА_2 49/100 частки. Право власності на 51/100 частки в будівлі та господарських спорудах ОСОБА_1 набула на підставі договору відчуження будинку з умовою довічного утримання (а.с.11-12).

Право власності на 49/100 частки будівлі та господарських споруд ОСОБА_2 набула на підставі договору дарування 20.11.2009 р.(а.с. 55).

Земельна ділянка, на якій розташована будівля з господарськими спорудами находиться на землі комунальної власності.

15.01.2018 р. органом ДАБК Чорноморської міської ради ОСОБА_1 був наданий припис про оформлення правовстановлюючих документів на самочинну будівлю, а 19.01.2018р. ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 96 КУпАП за реконструкцію мандри без проекту та дозвільної документації (а.с. 29)

Відповідно експертного висновку № 856/2018 від 01.07.2019 року зазначено про відповідність вимогам державних будівельних норм (а.с. 72-81).

V. Оцінка Суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Виходячи з принципу диспозитивності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

КЦС/ВС у своїй Постанові від 04.04.2019 р. по справі 750/4445/17 роз`яснив, що у розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

За змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

Статтею 392 ЦК України (Встановлення права власності) передбачено, щ о власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи ніхто з відповідачів, ні ОСОБА_2 , ні Чорноморська міська рада Одеської області, ні її виконком, не оспорюю право власності ОСОБА_1 на її 51/100 частки власності в будинку АДРЕСА_1 .

Також, сторони цивільного провадження визнають за ОСОБА_1 цю частку в будівлі за вказаною адресою.

Крім того, за ОСОБА_1 вже було, раніше встановлено право власності на 51/100 частки в будинку АДРЕСА_1 .

Повторне встановлення права власності на власність, на яку вже встановлено право власності, законодавством не передбачено.

Також, суд прийшов до висновку, що такими позовними вимогами, які виклала ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, вона бажає здійснити узаконення самочинної будівлі.

Отже, відповідно до статті 18 Закону України «Про основи містобудування» закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об`єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об`єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Такий висновок суду повністю відповідає правової позиції, яка викладена в Постанові КЦС/ВС від 18.03.2018р. по справі № 2-4435/2008 (провадження № 61-1950 св 18).

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263-265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чорноморської міської ради Одеської області, виконкому Чорноморської міської ради Одеської області, третя особа - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання права власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В.Смирнов