Ухвала суду № 895446, 30.07.2007, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" липня 2007 р.

Справа № 8/159-3092

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т. Г. Шевченка, 18, м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 4, м. Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємства торгово-виробничої фірми "АЗАЛІЯ", вул. Кн. Острозького, 14, пов.1, кім. 110, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості за послуги бізнес-мережі в сумі 2 605 грн. 30 коп.

Суддя Гирила І.М.

Представники:

від позивача: Казанської Н.Ю. –юрисконсульта Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ „Укртелеком”, довіреність № 18-02/41 від 25.04.07р., Кузьми Г. Р. –юрисконсульта Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ „Укртелеком”, довіреність № 18-02/09 від 05.01.07р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні представникам позивача роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Чорновола, 4, м. Тернопіль звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства торгово-виробничої фірми "АЗАЛІЯ", вул. Кн. Острозького, 14, пов.1, кім. 110, м. Тернопіль - 2605 грн. 30 коп. заборгованості за надані послуги бізнес-мережі Утел, згідно договору № 169 від 22.06.2004 р., з яких 1812,83 грн. основного боргу, 76,83 грн. пені за порушення строку виконання грошових зобов’язань, 142,34 грн. 3% річних та 573,30 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач представив Договір №169 про надання послуг бізнес-мережі УТЕЛ від 22.06.2004 року, карточку обліку розрахунків за надані послуги зв’язку, попередження №169 від 04.11.2004р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, обґрунтований відзив на позов не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

22 червня 2004 року між Українсько-Американсько-Голландсько-Німецьким Закритим акціонерним товариством «Утел», правонаступником якого є ВАТ „Укртелеком”, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ «Укртелеком», Утел за договором та Приватним підприємством торгово-виробничої фірми «АЗАЛІЯ», як Споживачем, був укладений Договір про надання послуг бізнес-мережі УТЕЛ № 169.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами по справі виникли зобов’язання за договором про надання послуг, згідно якого, в силу ст.901,903 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності п.п.2.2.3 п.2.2 Договору Споживач зобов’язався своєчасно оплачувати вартість наданих згідно з цим Договором послуг.

Як вбачається з п. 3.2 Договору, Споживач повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти календарних днів з моменту його отримання, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Утел.

Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема карточки обліку розрахунків за надані послуги зв’язку, за період з березня 2003 року по червень 2007 року відповідач спожив надані позивачем послуги зв’язку на загальну суму 1 812,83грн., однак своїх зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг не виконав і станом на день розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 1812,83грн.

Відповідно до вимог ст. ст.509,526 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді заборгованість в сумі 1 812,83 грн. не погасив, а надіслану позивачем на його адресу претензію № 169 від 04.11.2004 року, залишив без відповіді та задоволення.

На розгляд справи відповідач не з'явився, не заперечив належними та допустимим доказами суми боргу перед позивачем як і не надав суду доказів добровільної її сплати.

Окрім того, в порядку статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано 573,30грн. інфляційних нарахувань та 142,34 грн. річних.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.

Враховуючи наведене, а також те, що умовами укладеного Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за затримку оплати наданих послуг, позивачем за кожний день прострочення відповідачем оплати за надані послуги телефонного зв’язку за період з 21.12.2006 р. по 20.06.2007 р. нараховано пеню в сумі 76 грн. 83 коп.,

Проте, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду від 21 грудня 2006 року порушено провадження у справі № 10/Б-845 про банкрутство Приватного підприємства торгово-виробничої фірми «АЗАЛІЯ», вул. Кн. Острозького, 14а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 32549789).

Постановою суду від 15 січня 2007 року у даній справі боржника –Приватне підприємство торгово-виробнича фірма „АЗАЛІЯ”, вул. Князя Острозького, 14а, ідентифікаційний код 32549789 –визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, встановлено строк ліквідаційної процедури банкрута –12 місяців з дня винесення постанови та призначено ліквідатором банкрута Міхненко Наталію Іванівну, вул. Л. Українки, 3/23, а/с 408, ліцензія № 216-50/2335 від 04.12.06р., видана державним департаментом з питань банкрутства та покладено на неї обов`язки передбачені ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Позивач по справі - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", б-р. Т. Г. Шевченка, 18, м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 4, м. Тернопіль не звертався в порядку п. 5 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до ліквідатора банкрута Міхненко Н.І. з грошовими вимогами відносно боржника - Приватного підприємства торгово-виробничої фірми "АЗАЛІЯ", вул. Кн. Острозького, 14, пов.1, кім. 110, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 32549789), чим порушв вимоги Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“.

Окрім того, по результатах своєї роботи ліквідатор банкрута Міхненко Н.І. встановила, що у банкрута: Приватного підприємства Торгово-виробнича фірма “Азалія“, м. Тернопіль відсутні кошти та будь-яке майно для погашення заборгованості перед кредиторами, а тому грошові вимоги визнаних кредиторів - неоплачені і у відповідності до статті до п. 6 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ - зазначені вимоги вважаються погашеними.

Ухвалою суду від 06.06.2007р. по справі 10/Б-845 Приватне підприємство торгово-виробничої фірми "АЗАЛІЯ", вул. Кн. Острозького, 14, пов.1, кім. 110, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 32549789) –ліквідовано з 06 червня 2007р. та провадження у справі № 10/Б-845 –припинено.

У відповідності до п. 6 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При даних обставинах справи, суд встановив, що провадження у справі № 8/159-3092 слід припинити в порядку п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України , оскільки відповідач по справі - Приватне підприємство торгово-виробнича фірма "АЗАЛІЯ", вул. Кн. Острозького, 14, пов.1, кім. 110, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 32549789) –ліквідоване як юридична особа.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно вимог статей 44,49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів України № 7/93 “Про державне мито“ покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509,526,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,4,12,33,34,43,44,49,75,80 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд,-

У Х В А Л И В

1. Провадження у справі № 8/159-3092 –припинити.

Суддя І.М. Гирила